РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Сливові культурбіогеоценози на терасованих і нетерасованих схилах у
передгірній зоні Закарпаття. Дослідження проводилися по двох об’єктах
(дослідах). Дослідні ділянки розміщені у передгірній зоні Закарпаття.
2.1.1. Характеристика сливових насаджень на терасованих ділянках крутизною
9-120 (площа 5,09 га). Об’єкт перший – сливові культурбіогеоценози на бурих
лісових опідзолених ґрунтах терасованих схилів крутизною 9 – 120
південно-західної експозиції. Призначений для виявлення впливу екологічних
заходів окультурення полотна терас на продуктивність сливи (Prunus domestica
L.) та зміну властивостей ґрунтів в процесі їх окультурення. Площа кварталу
складає 5,09 га, полотна терас – 2,40 га, ширина терас – 5 – 6 м. Порода слива
(Prunus domestica L.), підщепа насіннева, сорт – Угорка звичайна. Дослідження
проводили в 1983 – 2000 рр.
2.1.2. Характеристика сливових насаджень на нетерасованих ділянках крутизною
2-30 (площа 2,85 га). Об’єкт другий - сливові культурбіогеоценози на
підзолисто-буроземних поверхнево оглеєних ґрунтах нетерасованих схилів
південно-західної експозиції крутизною 2 – 30. Досліджувався екологічний вплив
застосування органічних, мінеральних добрив, фосфатшлаку, цеолітів і
меліорантів на продуктивність сливи (Prunus domestica L.), зміну властивостей
ґрунтів та підвищення їх біологічної продуктивності. Площа під дослідом складає
2,85 га. Порода - слива (Prunus domestica L.), сорти – Угорка звичайна і
Ренклод фіолетовий. Площа живлення дерев – 6 х 4 м. Дослідження проводили
протягом 1991 – 2000 рр.
2.2. Абіотичні і біотичні умови проведення досліджень. Передгірний
агрокліматичний район охоплює все передгір’я Ужгород – Хустського хребта, а
також Іршавську та Хустську улоговину з абсолютними висотами до 350 м над
рівнем моря. Він характеризується такими основними показниками.
Кліматичні умови. Середня річна температура повітря +8,8 0С, середня добова
температура січня становить -4,6 0С, в липні +20,1 0С. Середній із абсолютних
мінімумів становить мінус 33 0С, сніговий покрив нестійкий і рідко буває більше
місяця, середня висота снігового покриву складає 16 см, максимальна глибина
промерзання ґрунту - 18 см. Напрям пануючих вітрів з травня по жовтень -
східний і північно-східний.
Тривалість осінньо-зимового періоду - 130 днів. Дата переходу середньодобової
температури повітря через 5 0С восени наступає в кінці першої декади листопада,
весною - в третій декаді березня. В період відлиг температура підвищується до
5-10 0С. Перші осінні заморозки настають у другій декаді жовтня, останні
весняні заморозки закінчуються у другій-третій декаді квітня. Цвітіння сливи
настає у кінці квітня. В цей час стоїть переважно тепла погода із
середньодобовою температурою +14,3 0С.
Тривалість періоду активних температур становить в середньому 170 - 175 днів.
Протяжність вегетаційного періоду 220 - 240 днів. Сума активних температур
коливається в межах 2600-2800 0С (додатки А.2.1.1, А.2.2.1).
Розподіл опадів нерівномірний. Найбільша добова кількість опадів
спостерігається в теплу пору року під час інтенсивних зливових дощів, що
призводить до розвитку ерозійних процесів. За теплий період року
(квітень-вересень) випадає в середньому 551 мм, а за рік 1095 мм опадів
(додатки А.2.1.2, А.2.2.2).
Рельєф. Форми рельєфу Закарпаття досить різноманітні і в різних частинах зон
мають свої особливості. У передгір’ї поверхня дуже розчленована глибокими
ярами, балками та річками, в результаті чого створюється досить хвилястий і
складний ерозійний рельєф. В цілому по області щорічно змивається в середньому
з гектара 34,8 т родючого ґрунту.
Рослинність. Рослинність Закарпаття лісова та лучна. Лісистість області складає
50,4 %. Серед лісових порід найбільш поширені бук лісовий (Fagus silvatica L.)
- 58,1 %, ялина європейська (Picea abies L.) і ялиця біла (Abies alba Mill.) -
31,6 %, дуб звичайний (Quercus robus L.), дуб скельний (Quercus robur L.), ясен
вузьколистий (Fraxinus angustifolia Vahl.) та інші твердо- і м’яколистяні
породи - 10,3 %. Лучна рослинність рівнинних і гірських ландшафтів займає майже
25 % території області та є важливою кормовою базою тваринництва.
У передгірній зоні окрім дуба черешчатого (Quercus robus L.) і скельного
(Quercus petraca Liebl.), лісоутворюючими породами є граб звичайний (Carpinus
betulus L.), липа широколистяна (Tilia platyphyllos Scop.), клен гостролистий
(Acer platonoides L.), бук європейський (Fagus abies L.), явір (Acer
pseudoplatanes L.), ясен звичайний (Fraxinus excelsior L.) і модрина
європейська (Larix decidua Mill.). У підліску дубових лісів – ліщина звичайна
(Corylus aveltana L.), клен татарський (Acer tataricum L.), шипшина еліптична
(Rosa elliptica Tausch), терен звичайний (Prunus spinosa L.), вишня кущова
(Cerasus fruticosa Pall.). У трав’яному покриві поширені зірочник лісовий
(Stellaria holostea L.), купина лікарська (Polygonatum officinale L. All.),
бромус китицевий (Bromus racemosus L.), чоловіча папороть (Dryopteris filix-mas
L.), тонконіг дібровний (Poa nemoralis L.). На післялісових луках із злакових
переважають лисохвіст лучний (Alopecurus pratensis L.), грястиця збірна
(Dactylis glomeruta L.), тимофіївка лучна (Phleum pratense L.), тонконіг лучний
(Poa pratensis L.), пахуча трава звичайна (Anthoxanthum odoratum L.), а на
болотах – осоки (Carex L.).
Теплові ресурси зони достатні для вирощування широкого асортименту
сільськогосподарських культур, у тому числі багаторічних плодових
культурбіогеоценозів.
Ґрунтові умови. На території
- Київ+380960830922