РОЗДІЛ 2
ОДИНИЦІ АСОЦІАТИВНО-СЕМАНТИЧНОГО ПОЛЯ «БЕЗПЕКА / НЕБЕЗПЕКА»: СЕМАНТИЧНИЙ,
СИНТАГМАТИЧНИЙ, СТРУКТУРНИЙ І КОМУНІКАТИВНИЙ АСПЕКТИ
2.1. Особливості дослідження складників асоціативно-семантичного поля «безпека
/ небезпека». Загальні зауваження
Поняття «безпека / небезпека» виражають численні лінгвальні засоби, які на
основі спільності позначення певного фрагмента дійсності можна об’єднати в
АСПБН. Згрупувавши таким чином мовні / мовленнєві одиниці, які вербалізують
уявлення людини про безпеку / небезпеку, розгляньмо механізми мови й лінгвальні
структури, за допомогою яких здійснюється організація людських знань.
Іменем (домінантою) аналізованого поля є антоніми безпека / небезпека, що
виражають полюси одного поняття. Специфіка домінанти поля, котру виражають
антоніми, зумовлена тим, що АСПБН є бінарним утворенням, яке поділяється на
«безпечну» і «небезпечну» частини. Уміщені в тлумачних словниках дефініції
лексем безпека, небезпека, безпечний, небезпечний становлять ментальні
репрезентації світу представників певної епохи.
Лексеми безпека, небезпека, безпечний, небезпечний є абстрактними назвами низки
конкретних ситуацій, у яких виявляється безпека чи небезпека. Тому типову
структуру таких ситуацій можна подати у вигляді фрейму – структури, яка
репрезентує стереотипні ситуації у свідомості людини та призначена для
ідентифікування нової ситуації, що ґрунтується на такому ситуативному шаблоні
[19, с. 342]. Моделюючи фрейм, який виражає узагальнену ситуацію безпеки /
небезпеки, ми використовували роботи В. Акімова, А. Баранова, В. Сергєєва [4],
С. Жаботинської [73] і М. Мінського [145].
Змоделювавши означений фрейм, ми виявили, що він містить такі най-важливіші
слоти: 1) простір і час, у яких розгортається ситуація; 2) відсутність
небезпеки, характеристика цього стану; 3) характеристика сфери / джерела
небезпеки; 4) об’єкт, якому загрожує небезпека; його характеристика (зокрема
емоційна); 5) характеристика способів вияву небезпеки; 6) способи й засоби
подолання небезпеки. Змодельована когнітивна структура – фрейм – об’єктивується
в текстах преси. Проте не завжди її елементи повністю експлі-куються, що
компенсується домислюванням, оскільки у вербалізації досить часто немає потреби
через спільність когнітивних структур у носіїв мови.
Тому ми застосовуємо кілька критеріїв віднесення мовних / мовленнєвих одиниць
до асоціативно-семантичного поля, яке позначає ситуацію безпеки / небезпеки: 1)
семантичний (наявність спільної семи); 2) контекстуальний (віднесеність мовної
одиниці до АСПБН в контексті, на основі семантико-синтаксичної структури
вислову); 3) оцінний (поціновування певного референта, позначуваного мовною /
мовленнєвою одиницею, як «безпечного / небезпечного»); 4) поняттєвий
(належність позначуваного мовною / мовленнєвою одиницею до поняття «безпека /
небезпека»).
На основі названих критеріїв виокремлюємо лінгвальні одиниці, які позначають
поняття «безпека / небезпека» й умовно об’єднуються в асоціа-тивно-семантичне
поле, структуроване згідно з відповідним фреймом. Узагаль-нена ситуація
небезпеки реалізується в безлічі конкретних ситуацій, спричи-нених різними
джерелами виникнення небезпеки. Тому для аналізу різнотипних ситуацій небезпеки
ми виокремлюємо мікрополя номінативних засобів, що описують конкретні вияви
небезпеки. Натомість ситуації безпеки зазвичай є схожими, оскільки являють
собою відсутність небезпеки. На користь цього твердження свідчить і суто
морфологічна особливість – наявність форми множини в лексеми небезпека
(«…пожежі перетворюються на одну з найголов-ніших небезпек для людства» [РМ. –
1975. – № 19. – С. 3]), тоді як іменник безпека вживається тільки в однині.
Поле «безпека / небезпека» консолідується навколо ядра, до складу якого
належать домінантні лексеми безпека, небезпека зі своїми похідними (безпечний,
небезпечний, небезпечно та ін. [7 Обмежені обсягом роботи, тут і далі ми
наводимо не всі номени, а лише найбільш типові з них.]), а також синоніми
домінант (шкідливість, загроза) із похідними (шкідливий / нешкідливий,
загрозливий / незагрозливий). Ядерні лексеми дібрано за такими критеріями: 1)
узагальне-ністю семантики одиниць і можливістю позначати ситуацію в цілому,
нерозчле-новано; 2) частотністю вживання.
2.2. Семантика й сполучуваність одиниць, що узагальнено позначають ситуацію
безпеки / небезпеки
Для того щоб виявити особливості вербалізації поняття «безпека / небезпека»,
уважаємо за потрібне передусім проаналізувати значення та синтагматику одиниць,
які узагальнено виражають це поняття.
2.2.1. Семантична й синтагматична характеристика ядра поля безпеки. Безпекою
називають «стан, коли кому-, чому-небудь ніщо не загрожує» [268, с. 43].
Відповідно сему ‘безпека’, а отже, і семантику безпеки мають:
– іменники безпека, безпеченство, безпечність (у першому значенні); прикметники
безпечний, незагрозливий, нешкідливий; прислівник безпечно;
– сполучення прислівників цілком, повністю, зовсім із прикметниками безпечний,
нешкідливий, що є складеною формою безвідносної міри якості («Що ж до
пофарбування волосся рослинними речовинами, такими, як хна або ромашка, то їх
можна широко вживати, бо вони зовсім нешкідливі» [Пр. – 1961. – № 5. –
С. 104]);
– сполучення іменників або прикметників, що містять сему ‘небезпека’,
з дієсловами-зв’язками та часткою не, які становлять подвійне заперечення («…як
охолоджене, так і заморожене куряче м’ясо не становитиме небезпеки, якщо
виробник – добросовісний» [СГ. – 2005. – № 1. – С. 6]; «Такий тротуар взимку не
буде небезпечним для пішоходів» [МУ. – 2004. – № 143. – С. 1]);
– сполучення іменника небезпека із
- Київ+380960830922