РОЗДІЛ 2. Правові основи монетарного механізму реалізації грошово-кредитної
політики в Україні. 93
2. 1. Грошова система України як об’єкт монетарної політики (правові
питання). 93
2. 2. Загальна характеристика системи правових методів і засобів (інструментів)
грошово-кредитної політики. 120
2. 3. Політика Обовўязкового резервування. 139
2. 4. Процентна політика Національного банку України. 149
2. 5. Управління золотовалютними резервами. 169
2. 6. Операції з цінними паперами на відкритому ринку. 173
2. 7. Регулювання імпорту та експорту капіталу. 178
Висновки до 2 розділу. 181
Висновки. 185
Список використаних джерел. 194
Вступ
Актуальність теми дослідження. Інтернаціоналізація господарської діяльності,
зростання обсягів міжнародної торгівлі зумовили потребу суб’єктів
господарювання у постійно зростаючій масі фінансових та кредитних ресурсів.
Серед значного розмаїття механізмів та інструментів, що існують в
інституційно-економічному середовищі, прямий вплив на вищезазначені процеси
здійснюється за допомогою декількох основних важелів, серед яких одне із
центральних місць займає грошово-кредитна політика. Її конструктивна роль
повною мірою виявляється в регулюванні процентної ставки, обсягу грошової маси
та обмінного курсу, які справляють відчутний вплив на сукупний попит, а відтак
і на головний макроекономічний показник - валовий внутрішній продукт. На
нинішньому етапі розбудови суверенної України у грошово-кредитній сфері
пріоритетним напрямом є утримання стабільності національної валюти та цін,
нормативів бюджетного дефіциту та забезпечення керованості інфляцією,
стабільності національної валюти, створення досконалої банківської системи,
використання кредитних засобів стимулювання виробництва, активізація
інвестиційного процесу, всебічний розвиток підприємництва, демонополізація
виробництва.
Актуальність теми про правові основи грошово-кредитної політики визначається
соціально-економічним значенням грошово-кредитної системи країни, яка приводить
в дію і забезпечує функціонування виробництва, сфери обміну і споживання, що
дало підставу Ж. Бодену назвати гроші "нервами економіки". Випустивши гроші в
обіг, центральний банк мусить проводити певну політику щодо регулювання її
кількості (грошової маси) як в цілому, так і у її складових частинах –
готівковій і безготівковій, - контролює її обсяги за іншими параметрами.
Грошово-кредитна політика покликана узгоджувати грошову систему з усіма
секторами економіки і соціального життя, формувати попит і пропозицію коштів,
передбачати антиінфляційні засоби та ін., тобто давати певний суспільний ефект.
Результати здійснення грошово-кредитної політики в концентрованому вигляді
показано, наприклад, у інформації Міністерства фінансів України: ІШвидко
зростали заощадження населення, що свідчить про зростання інвестиційного
потенціалу в економіці. Обсяг депозитів фізичних осіб збільшився на 76
відсотків, кредитування економіки зросло на 62 відсотка, населення – у 2, 3
рази. Міжнародні резерви Національного банку України зросли у два рази або на
10 млрд. дол. США, до 19,4 млрд. дол. СШАІ [140].
Таким чином, задача грошово-кредитної політики полягає в забезпеченні
суспільства необхідними засобами обігу та інструментами соціально-економічних
перетворень, однак саме в останній із якостей виявляють себе назовні ряд
протиріч, корені яких криються в невідповідності між вимогами суспільства, з
однієї сторони, і станом грошово-кредитної системи, з іншої. Мова йде про
кредитування господарюючих суб’єктів і населення, антиінфляційні заходи, стан
грошової маси в обігу, забезпечення зовнішньоекономічної діяльності та ін., які
не відіграють належної ролі в економіці і задоволенні потреб населення, але є
предметом постійної уваги органів, що розробляють і проводять грошово-кредитну
політику
Важливе соціально-економічне значення, якого набула грошово-кредитна політика
за часів незалежної України, обумовило її відображення в актах чинного
законодавства. Конституція України встановила, що грошовою одиницею України є
гривня і забезпечення стабільності грошової одиниці є основною функцією
центрального банку держави - Національного банку України; Рада Національного
банку України розробляє основні засади грошово-кредитної політики та здійснює
контроль за її проведенням. Більш детальна регламентація відносин у
грошово-кредитній сфері здійснюється Національним банком України. В результаті
ці норми разом із численними актами НБУ, якому передане право розробки і
здійснення грошово-кредитної політики, утворюють складне за юридичною природою
нормативне утворення – сукупність правових норм, що регулюють відносини у сфері
вироблення і реалізації грошово-кредитної політики.
Завдання правового регулювання грошово-кредитної політики визначаються
соціально-економічними проблемами життя суспільства і особливостями права, яке
являє собою юридичну форму закріплення і вияву економічних відносин і в змозі
регулювати тільки вольові відносини. В процесі регламентації цих відносин
постають ряд проблем і протиріч, які вимагають гнучкого врегулювання:
протиріччя між незалежністю НБУ і необхідністю проведення єдиної державної
монетарної і фінансової політики, проблема розподілу завдань, функцій і
повноважень між різними ланками державного апарату з метою досягнення
якнайвищого економічного ефекту і забезпечення необхідного ступеня демократизму
в управлінні грошово-кредитною системою, проблема вибору належних
організаційно-правових форм грошово-кредитної політики, її інструментів та ін.
В часовому вимірі це означає ст
- Київ+380960830922