РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ХВОРИХ
2.1. Клінічна характеристика хворих
Робота виконувалась на базі кафедри факультетської хірургії Івано-Франківського
державного медичного університету. Проведено клінічні, інструментальні,
лабораторні, гістоморфологічні та імунологічні дослідження 135 хворих з
перфоративною виразкою гастродуоденальної зони, які знаходились на
стаціонарному лікуванні в клініці. Хворі поступали в клініку в ургентному
порядку і піддавались невідкладному оперативному лікуванню.
Чоловіків було 119 (88,1%), жінок – 16 (11,9%). Вік хворих коливався від 16 до
86 років, 118 (87,4%) хворих були у працездатному віці, а 17 (12,6%) належали
до старшого віку (табл.2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих із перфоративною виразкою шлунка та дванадцятипалої кишки за
статтю і віком
Стать
Вік
Кількість
хворих
до 20
21–30
31–40
41–50
51–60
61–70
70 і >
Чоловіки
18
29
30
22
10
119
88,1
Жінки
16
11,9
Усього
19
31
32
25
11
12
135
100,0
Частота %
14,1
23,0
23,7
18,5
8,1
8,9
3,7
100,0
Слід відзначити, що найбільше хворих поступило у віці від 21 до 50 років – 88
(65,2%), від 16 до 20 років – 19 (14,1%), а старше 50 років – 28 (20,7%).
За порами року хворі з перфоративною виразкою шлунка та ДПК розподілялись так:
зимою – 40 (29,6%), літом – 38 (28,1%), восени – 36 (26,7%), а найменше весною
– 21 (15,6%).
Це не відповідає даним О.С.Кочнєва (1984), який найчастіше спостерігав
перфоративні виразки весною і восени, пов’язуючи це із сезонним загостренням
перебігу хвороби.
Виразковий анамнез був відсутній у 38 (28,1%) хворих;
34 (25,2%) хворіли виразковою хворобою до 1 року;
41 (30,4%) – від 1 до 10 років;
22 (16,3%) – більше 10 років.
Рис. 2.1. Розподіл хворих за тривалістю виразкового анамнезу.
За соціальним станом хворі розподілились наступним чином: робітники – 44
(32,6%), селяни – 2 (1,5%), службовці – 8 (5,9%), підприємці – 6 (4,4%),
безробітні – 39 (28,9%), пенсіонери – 16 (11,8%), інваліди – 5 (3,7%),
військовослужбовці – 4 (3,0%), студенти – 7 (5,2%), учні – 4 (3,0%).
У клініку хворі поступали в різні терміни від моменту настання перфорації
виразки (рис.2.2).
Рис 2.2. Розподіл хворих за часом від моменту перфорації до поступлення
в стаціонар.
При клінічному обстеженні хворих встановлено, що раптовий "багнетний" біль у
животі або симптом Дьєлафуа був у 41 (30,4%) хворих, у 75 (55,5%) біль
поступово наростав до інтенсивного, у 19 (14,1%) біль був у епігастрії і
правому підребер’ї.
Напруження м’язів черевної стінки (симптом Крювельє) спостерігалось у
58 (43,0%), а різке тонічне напруження м’язів черевної стінки – "дерев’яний"
або "дошкоподібний" живіт – у 66 (48,9%) хворих. Відсутність печінкової тупості
(симптом Спіжарного) спостерігалась у 62 (45,9%) хворих.
Основні клінічні симптоми перебігу перфоративної виразки шлунка та
дванадцятипалої кишки відображено в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Основні клінічні симптоми при перфоративній виразці шлунка та ДПК
Клінічні симптоми
Кількість хворих
Скарги хворого:
"багнетний" біль
41
30,4
інтенсивний біль у животі
75
55,5
біль в епігастрії і правому підребер’ї
19
14,1
сухість у роті
62
45,9
нудота
81
60,0
блювота
63
46,7
загальна слабкість
105
77,8
Продовження табл. 2.2
Клінічні симптоми
Кількість хворих
ІІ
Об’єктивні дані
Загальний стан хворого
задовільний
29
21,5
середньої важкості
66
48,9
важкий
23
17,0
украй важкий
17
12,6
Колір шкіри
звичайного кольору
36
26,7
блідий
90
66,7
сіро-землистий
6,6
Язик
обкладений білим нальотом
112
83,0
підсихає
83
61,5
сухий
52
38,5
Живіт
а)
участь в акті дихання
бере
28
20,7
не бере
107
79,3
б)
пальпація живота
біль по всьому животу
79
58,5
в епігастрії
19
14,1
в епігастрії і правій половині живота
31
23,0
в правому і лівому підребер’ях
4,4
в)
передня черевна стінка
не напружена
11
8,1
напружена
58
43,0
"дошкоподібний" живіт
66
48,9
г)
симптоми подразнення очеревини
в епігастрії
16
11,8
в епігастрії і правій половині
24
17,8
по всьому животу
88
65,2
сумнівні
5,2
д)
аускультація живота
перистальтика регулярна
12
8,9
послаблена
39
28,9
відсутня
84
62,2
ж)
відходження газів
16
11,8
стілець був
19
14,1
Кількість хворих
135
Перистальтичні шуми кишечника у хворих, що поступили в клініку до 6 годин від
початку перфорації виразки, прослуховувались у 12 (8,9%), послаблені – у 39
(28,9%). Перистальтика була відсутня у 84 (62,2%) хворих, незалежно від часу
перфорації виразки, чи до 6 годин, чи в пізніші терміни, так як у хворих
наступає парез кишечника при перфорації виразки, а особливо в токсичній і
термінальній стадіях перитоніту.
Для уточнення діагнозу при сумнівних ознаках перфорації або для верифікації
діагнозу користувались додатковими методами дослідження: оглядова
рентгенографія або рентгеноскопія органів черевної порожнини проведена 118
(87,4%) хворим, з них позитивний "симптом серпа" був у 83 (70,3%); ФГДС – 42
(31,1%) хворим, у всіх 42 виявлено перфорацію; ультразвукове дослідження
органів черевної порожнини – 10 (7,4%).
У 5 (3,7%) хворих, які поступили у вкрай тяжкому стані з діагнозом: гострий
живіт, перитоніт, ? перфорація виразки була встановлена під час операції.
При клінічному обстеженні хворих, як правило, проводилась консультація
терапевта в приймальному відділенні та в стаціонарі. При складній патології
органів серцево-судинної системи та органів дихання забезпечувався постійний
нагляд терапевта з в
- Київ+380960830922