РОЗДІЛ 2
експерементальне дослідження психологічних особливостей соціально-політичних
настановлень молоді
Програма емпіричного дослідження соціально-політичних настановлень включає
чотири етапи.
На першому етапі застосовано метод документального збору даних для виявлення
семантичного змісту соціокультурного середовища.
На другому етапі здійснено вибір та обґрунтування інструментарію дослідження та
конструювання опитувальника до якого увійшли:
1. Психосемантична шкала політичних переконань застосовується для вимірювання
кількісних та якісних характеристик соціально-політичних настановлень та
орієнтацій студентів.
2. Шкала ідеологічного змісту політичної свідомості студентів – для виявлення
когнітивних проявів соціально-політичних настановлень молоді.
3. Тест намірів студентів щодо майбутніх виборів застосовується для виявлення
конативного змісту соціально-політичних настановлень молоді.
4. Проективна методика психомалюнку застосовується для виявлення афективних
проявів соціально-політичних настановлень молоді.
5. Тест соціальної фрустрації – для виявлення когнітивного дисонансу в
свідомості молоді.
6. Шкала інтенсивності моральних переконань – для діагностики моральних
настановлень студентів, яка здійснювалася за допомогою МАК–шкали.
На третьому етапі дослідження, для виявлення особливостей соціально-політичних
настановлень, проводилося анкетування.
На четвертому етапі отриманий масив емпіричних даних оброблявся за допомогою
стандартного пакету багатомірної статистики SPSS-13.
2.1. Організація основних напрямків дослідження
В соціальній психології склалася традиція дослідження настановлень через
вивчення ставлення або поведінки особистості відносно соціальних цінностей,
оскільки настановлення проявляються у вербальній або невербальній активності
індивіда. Традиційно для вимірювання та дослідження соціальних настановлень
використовують порядкові шкали, побудовані на запропонованому Л.Терстоуном
принципі (1929) [245], що спрямований на виявлення вербальних проявів
настановлення. Психофізіолог за фахом, Л.Терстоун переніс метод фіксації порога
сприйняття в соціальну психологію. Побудована за цим принципом анкета має
кумулятивний ряд тверджень стосовно соціальної цінності. Прийняття респондентом
одного з тверджень на кумулятивній шкалі означало інтенсивність настановлення
індивіда щодо соціальної цінності. Таким чином в метод закладена думка про
афективну природу настановлень, точніше атитюдів.
Питання таких опитувальників добиралися так, щоб кожне з них відповідало певній
інтенсивності сприйняття соціальної цінності. Це передбачає процедуру добору
питань та конструювання кумулятивної шкали за допомогою експертів. Пізніше
(1932) Р.Лайкерт, Л.Гуттман удосконалили методи добору суджень і методи обробки
зібраних даних [236]. Найбільшого поширення набула шкала Лайкерта завдяки
зручності та простоті у використанні. Однак, ефективність цих методів була
поставлена під сумнів після того, як Лап'єр експериментально довів
неспроможність передбачення реальної поведінки людини, виходячи з вербальних
даних про настановлення, отриманих шляхом опитування. Аналізуючи проблеми
дослідження соціальних настановлень, Г.М.Андрєєва вказує: "залишається
незрозумілим, що вимірює шкала", яку використовують для дослідження соціальних
настановлень (шкали Л.Терстоуна, Р.Лайкерта, Л.Гуттмана) [6]. За допомогою цих
шкал дослідник отримує приблизну інформацію про властивості особистості,
оцінюючи ставлення до цінностей по формі його вербального вираження, що більшою
мірою характеризує ціннісні орієнтації ніж настановлення. О.О.Бодальов також
наводить факти, які свідчать, що форма, стиль поведінки особистості можуть не
повністю або взагалі не відповідати ставленню особистості до якоїсь сторони
дійсності [27, с.112]. Отже, актуальним є розробка валідних методів вимірювання
соціальних настановлень особистості.
Перспективним напрямком дослідження соціальних настановлень є аналіз
психосемантичного простору масової свідомості з подальшим застосуванням
факторного аналізу й використанням змістовного наповнення отриманих факторів
для вимірювання інтенсивності соціальних настановлень особистості та політичних
настановлень зокрема.
У дослідженні семантичного простору Ч.Осгудом, яке репрезентувало
представленість політичних партій у свідомості середнього американця середини
60-х рр. ХХ ст., виділявся всього один двополюсний фактор, інтерпретований як
“доброзичливий динамізм – безсиле злобування”. Політичні партії розміщувались
вздовж єдиної вісі такої “одномірної” свідомості [132, с.98-101].
Дослідженню масової свідомості методом психосемантичного аналізу присвячено
роботи В.О.Васютинського, В.Ф.Петренка, О.В.Мітіної та ін. В дослідженні
В.О.Васютинського аналіз проводився в межах відповідних оцінних конструктів
суспільної свідомості за такими напрямками: питання Конституції та державного
устрою країни, зовнішньої політики та правових аспектів економіки, власності,
політичних свобод та прав громадян, національної політики, культури, мови та
релігії [132, c.110].
Оцінні судження стосовно державного устрою, демократії в якості класифікаційних
ознак використовував у своєму дослідженні і М.М.Назаров, що дозволило йому
виокремити такі емпіричні типи політичних уявлень, як ліберали, егалітаристи,
прагматики, прибічники державного соціалізму, еклектики [118, с.37-46].
В основу аналізу соціально-політичних орієнтацій, проведеного Г.Є.Белицькою,
покладене положення про два базові типи ставлення та реакцій на суспільне
благо, де один заснований на першості групи (колективістська орієнтація), інший
– індивіда (індивідуалістична орієнтація), оц
- Київ+380960830922