Ви є тут

Моральне виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу.

Автор: 
Потапова Ірина Юріївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001001
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З МОРАЛЬНОГО ВИХОВАННЯ СТАРШОКЛАСНИКІВ У ПРОЦЕСІ ВИВЧЕННЯ ПРЕДМЕТІВ ПРИРОДНИЧО-МАТЕМАТИЧНОГО ЦИКЛУ

2.1. Педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу

Перш ніж виявити або класифікувати умови, що впливають на той чи інший процес, необхідно чітко визначити поняття "умова". Тлумачний словник С. Ожегова визначає умову як вимогу, що ставиться однією зі сторін, які домовляються; як усну чи письмову згоду про що-небудь; як правила, що встановлені в будь-якій сфері життя, діяльності; як обставини, за яких відбувається чи залежить будь-що [177, c. 776].
У психології умову розуміють як сукупність явищ зовнішнього та внутрішнього середовища, що ймовірно впливають на розвиток конкретного психічного явища; до того ж це явище опосередковується активністю особистості, групою людей (за Н. Конюховим) [233, с. 206].
Щодо розкриття причинно-наслідкового зв'язку того чи іншого явища, необхідно розглядати його у різноманітних зв'язках і відношеннях, тобто у загальному зв'язку. Щодо розуміння причинності окремих явищ, то їх треба розглядати ізольовано, виокремлюючи із загального зв'язку і в цьому разі змінювані явища виступають - одне як причина, друге як дія (за А. Уваровим [253, с. 22]).
Отже, виникає необхідність пояснити причинні відношення з точки зору взаємодії. Характерною рисою взаємодії є постійна рухомість, змінюваність причини і наслідку, що виступають як окремі сторони реального цілого. Проте взаємодія не зводиться тільки до відношення причинності. Вона містить у собі безліч інших відношень, які можна виявити під час вичленування якихось явищ із загального зв'язку.
На основі аналізу наукової літератури стало можливим дійти висновку, що умови - це:
1) сукупність об'єктивних можливостей змісту, форм, методів та матеріально-просторового середовища, спрямованих на вирішення поставлених завдань (А. Найн [170]);
2) сукупність взаємозв'язаних та взаємообумовлених обставин процесу діяльності (В. Андрєєв [7], С. Ожегов [177]);
3) єдність суб'єктивного й об'єктивного, внутрішньої та зовнішньої сутності та явища (В. Андрєєв [7]);
4) вираження відношення предмета до оточуючих його явищ, без яких він існувати не може (І. Фролов [152]);
5) виконання правил, які забезпечують нормальне протікання діяльності (С. Брунова);
6) обставини, за яких залежить та відбувається цілісний продуктивний педагогічний процес професійної підготовки фахівців, що опосередковується активністю особистості, групою людей (В. Стасюк [244]).
В аспекті нашого дослідження: педагогічні умови морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу ми розглядаємо як - штучним шляхом створені викладачем обставини, за яких здійснюється цілісний продуктивний навчально-виховний процес вивчення відповідних дисциплін, спрямований на стимулювання учнів щодо морального саморозвитку, моральної вихованості, прагнення досягти "Я-ідеальне".
Дані проведеного експертного ранжування педагогічних умов морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу серед учителів, які мають стаж роботи більше ніж двадцять років чи вищу категорію, дозволили стверджувати, що логіка побудови структурно-організаційної моделі морального виховання в даному напряму повинна спиратися на педагогічні умови формування означеної вихованості, які були визначені як самі важливі. Загальна послідовність операцій була така:
1) 10 педагогічних умов, обрані нами на підставі аналізу психолого-педагогічної літератури в аспекті нашого дослідження [3, 8, 35, 44, 187 та ін.], були подані у вигляді карток, кожній з яких було присвоєно кодове число;
2) експертам було запропоновано розкласти картки в порядку їх значущості, починаючи з самої важливої;
3) після того, як арбітри закінчили сортування, заповнили експертні таблиці, всі судження були оцінені з точки зору їх узгодженості;
4) обґрунтованість та усталеність ранжування була перевірена з інтервалом у часі у відомій групі експертів.
Оцінка суджень, з точки зору їх узгодженості, була проведена нами як операція накопичення з натуральними числами за шкалою Гутмана [279, c.168-278], яку конструюють для вимірювання соціальних настановлень або ставлення до соціальних об'єктів. Процедура обробки проводилась у такій послідовності:
1) підсумовано однакові відповіді за кожною умовою;
2) проведено аналіз одержаних нами результатів ранжування за методикою В.А. Ядова [279], обчислено просентиль ранжування педагогічних умов.
Просентиль - відсотковий ранговий показник, який визначався за формулою:

(2.1)
де PR - просентиль;
R - відносне рангове місце педагогічної умови;
N - кількість видів педагогічних умов.

Результати ранжування висновків експертів про значущість педагогічних умов подано в табл. 2.1.
3) за одержаними даними було зроблено висновки, що переважна більшість експертів розташувала педагогічні умови формування моральної вихованості старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу в порядку їх значущості так:
- застосування інтерактивних методів навчання засобами комп'ютерних технологій;
- сприяння формуванню позитивної "Я-концепції" шляхом створення спеціальних педагогічних ситуацій та аналізу моральних дилем;
- застосування методів непрямого управління у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу;
- читання книг на моральну тематику;
- організація лекторію для батьків;
Таблиця 2.1
Ранжування висновків експертів про значущість
педагогічних умов морального виховання старшокласників у процесі вивчення предметів природничо-математичного циклу

№Педагогічні умовиКількість
балів