РОЗДІЛ 2
ВИКОРИСТАННЯ РІЗНОРІВНЕВИХ ДИДАКТИЧНИХ ЗАВДАНЬ У ПРОЦЕСІ КОНТРОЛЮ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ
2.1. Загальні питання організації й проведення експериментальної роботи
Основна мета експериментальної роботи полягала у перевірці гіпотези дослідження яка ґрунтується на припущенні, що диференціація у процесі контролю навчальних досягнень школярів за допомогою використання системи різнорівневих завдань робочих зошитів з друкованою основою та в процесі організації контрольно-узагальнювальних уроків-ігор забезпечує позитивні зміни у результатах навчально-пізнавальної діяльності кожного учня (якість знань, уміння ними користуватися, позитивне ставлення до навчання, адекватна самооцінка, рівень самостійності й активності), якщо учні мають можливість самостійного вибору завдань певного рівня складності, самоускладнення завдань, взаємоперевірки та взаємооцінки.
Проведений експеримент з проблем диференційованого контролю навчальних досягнень учнів дозволив з'ясувати сутність, способи та шляхи реалізації диференційованого контрою, перевірити ефективність запропонованої технології диференційованого контролю.
Підготовка до проведення експерименту передбачала:
* вибір експериментальних і контрольних класів;
* ознайомлення педагогічного колективу зі структурою і змістом авторських робочих зошитів з друкованою основою, розробленою технологією диференційованого контролю;
* підбір методики діагностування реальних навчальних можливостей учнів, рівня їх навченості;
* створення науково-методичної лабораторії з метою теоретичної і практичної підготовки вчителів до реалізації технології диференційованого контролю.
Для перевірки гіпотези щодо реалізації технології диференційованого контролю на етапі виявлення навчальних досягнень учнів було проведено експериментальну роботу в Харківському навчально-виховному комплексі № 45 "Академічна гімназія" Харківської міської ради Харківської області.
Експериментом було охоплено 102 учнів 9-х класів класів (експериментальні), контрольним - 112 учнів 9-х класів. Експеримент проводився дисертантом у природних умовах, не порушуючи навчального процесу.
Експериментальне дослідження проводилось саме на уроках природничого циклу, які вимагають спостережень, дослідження структури, властивостей, взаємозв'язків об'єктів і процесів природи, формування в учнів цілісного уявлення про сучасну природничо-наукову картину світу, теоретичного мислення, оволодіння технологією прийняття рішень, вільного вибору і дій у різних сферах життя, що забезпечує специфіку виявлення навчальних досягнень учнів.
Під час дослідження школярам пропонувалися різнорівневі завдання для контролю, взаємо- і самоконтролю навчальних досягнень на уроках біології як тривала система, хімії, фізики - окремі теми.
В експериментальних класах систематично використовувалися різнорівневі завдання з робочих зошитів на друкованій основі, а після вивчення теми проводився контрольно-узагальнювальний урок-гра з використанням завдань цих зошитів. За зошитом, крім експериментальних класів, працювали учні іншого вчителя гімназії (9-й клас).
Під час констатувального експерименту було виявлено наявні рівні навчальних досягнень учнів та рівні їхньої самооцінки (з цією метою здійснювався вимір показників первинного рівня навчальних досягнень учнів в експериментальних і контрольних класах; порівняння отриманих даних). Отримані дані дозволили встановити типологічні групи учнів.
У ході констатувального експерименту були виявлені окремі показники реальних навчальних можливостей учнів у експериментальних і контрольних класах, які визначено в документах Міністерства науки і освіти України. У загальнодидактичному плані рівні навчальних досягнень учнів визначаються за такими характеристиками:
Перший рівень - початковий (відповідь учнів при відтворенні навчального матеріалу елементарна, фрагментарна, зумовлюється початковими уявленнями про предмет вивчення).
Другий рівень - середній (учень відтворює основний навчальний матеріал, здатний розв'язувати завдання за зразком, володіє елементарними вміннями навчальної діяльності).
Третій рівень - достатній (учень знає істотні ознаки понять, явищ, закономірностей, зв'язків між ними, а також самостійно застосовує знання в стандартних ситуаціях, володіє розумовими операціями (аналізом, абстрагуванням, узагальненням тощо), уміє робити висновки, виправляти допущені помилки; відповідь учня повна, правильна, логічна, обґрунтована, хоча їй і бракує власних суджень; він здатний самостійно здійснювати основні види навчальної діяльності).
Четвертий рівень - високий (знання учня є глибокими, міцними, узагальненими, системними; учень уміє застосовувати знання творчо, його навчальна діяльність має дослідницький характер, позначена вміннями самостійно оцінювати різноманітні життєві ситуації, явища, факти, виявляти і відстоювати особисту позицію).
Констатувальний експеримент дозволив встановити якими методами і формами вчителі здійснюють контроль навчальних досягнень учнів. Вивчалася думка щодо організації роботи учнів у робочих зошитах із друкованою основою, з'ясовувалось, як часто застосовується робочий зошит з друкованою основою під час навчання учнів, це дало можливість встановити той факт, що багато вчителів не володіють методикою використання робочого зошита з друкованою основою з метою контролю пізнавальної діяльності учнів. З'ясовувалося, яким формам контролю віддають перевагу учні та вчителі. Визначалося відношення учнів і вчителів до уроку-гри, а також до організації роботи з використанням робочих зошитів з друкованою основою, які містять різнорівневі завдання; було виявлено переваги і труднощі під час використання робочих зошитів з друкованою основою та уроків-ігор.
Діагностичні контрольні роботи (ДКР) складалися у двох варіантах і містили три питання. Характер пропонованих питань був такий: № 1 - на пізнавання, запам'ятовування; № 2 - на розуміння, уміння застосувати знання в знайомій