РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
Матеріали. Матеріалом нашого дослідження були птахи чотирьох гніздових угруповань континентальної частини України, що розташовані у басейнах великих річок.
1. Середньодніпровське угруповання. Нами вивчалися колонії, що розташовано на Канівському та Кременчузькому водосховищах, а саме: колонія на Канівському водосховищі на дамбі напроти с. Трипілля Вишгородського району Київської області, колонія на острівці напроти пляжу м. Переяслав-Хмельницький Київської області, колонія на хвилерізі Канівської ГЕС у м. Канів Черкаської області. Усього у склад угруповання за нашими та літературними даними у різний час входило від 4 до 9 колоній.
2. Східне угруповання басейну ріки Сіверський Донець. Вивчалася колонія Станично-Луганського рибгоспу, що розташований неподалік від с. Станично-Луганське Луганської області. Усього у складі угруповання відомо 2 колонії.
3. Північно-західне угруповання басейну ріки Західний Буг. Вивчалися колонія, що розміщена на острові озера Світязь Шацького національного природного парку Шацького р-ну Волинської області, а також колонія Новояворівських кар'єрів поруч з с. Новояворівськ Львівської області. У складі угруповання у різні роки нараховувалось від 1 до 3 колоній.
4. Центральне угруповання басейну ріки Південний Буг. Досліджено колонію Микулинецьких ставів на річці Згар поруч з с. Микулинці Літинського району Вінницької області. У складі угруповання відомо 2 колонії.
Серед цих угруповань в усі частини річного циклу - гніздовий, кочовий періоди та на зимівлі, досліджували середньодніпровське угруповання, як найбільш репрезентативне та велике. Інші колонії та угруповання досліджували переважно у гніздовий період. На прикладі птахів "канівської" колонії середньодніпровського угруповання також вивчали основні кормодобувні стратегії, використання простору, біотичні зв'язки птахів в угрупованні.
Польові виїзди здійснювали протягом 2000-2006 рр. на колонії зазначених угруповань з метою підрахунку чисельності птахів на колоніях, у місцях післягніздових скупчень, на зимівлі, а також динаміки цієї чисельності; збору кормових проб для визначення раціону мартинів; виявлення біотопічних уподобань при гніздуванні, кормодобуванні та характерних стратегій збору їжі.
З метою вивчення біотичних зв'язків, насамперед трофічних, а також кормових біотопів та методів кормодобування протягом травня-червня 2005-2006 рр. на базі Канівського природного заповідника проведено візуальні спостереження за птахами середньодніпровського угруповання. Також у травні-серпні 2000-2007 рр. проведено спостереження за кормовою активністю та способами кормодобування у природних та напівприродних екосистемах на акваторії р. Дніпро та Канівського водосховища на маршрутах Київ-Переяслав-Хмельницький, Українка-Переяслав-Хмельницький та Українка-Канів за допомогою байдарки, а також у антропогенно змінених біотопах (межі міст, у тому числі звалища; сільськогосподарські угіддя; риборозплідні господарства, як повносистемні, так і лиманні, серед них - Переяславське, Канівсько-Ліплявське, Обухівсько-Українське тощо). В цих же біотопах при спостереженні описували поведінкові елементи пошуку та здобування їжі, тобто хижацтво, клептопаразитизм, збирання кормів тощо. Спостереження проводились за допомогою польових біноклів 8х20 та 20х50.
З метою підрахунку птахів, що годуються, на сільськогосподарських угіддях, у гніздовий та післягніздовий періоди у 2001-2005 рр. проведено обліки з залізничного та автотранспорту за маршрутами Київ-Бориспіль-Переяслав-Канів, Київ-Українка-Ржищів-Канів, Київ-Обухів-Миронівка-Канів, Канів-Черкаси та Київ-Миронівка у межах Київської та Черкаської областей з загальною довжиною облікової смуги сільгоспугіддь 260 км та шириною 0,5 км. Також на території Літинського району Вінницької області, в околицях с. Микулинці та с. Петрик, у гніздовий та післягніздовий періоди у 2001-2006 рр. проведено такі обліки на пішоходних маршрутах загальною довжиною 312 км.
Проведено спостереження за напрямками та терміном розльотів з колоній у різні біотопи для кормодобування. У літньо-осінній період 2003- 2005 рр. на Середньому Дніпрі проводили спостереження за переміщеннями, визначали видовий склад мігруючих мартинів і частку в угрупованнях місцевого жовтоногого мартина.
У січні та лютому 2003 р. проведено візуальні спостереження за кормодобуваючою активністю та прольотом жовтоногого мартина від місць годівлі до місць ночівлі мартина на звалищах с. Гвоздов Київської області та у самому м. Києві, а саме на Гідропарку, Корчуватому (р. Либідь), Оболоні та Бортничах, а також на акваторії Київського водосховища у м. Вишгород напроти Київської ГЕС. Підраховували кількість в угрупованнях дорослих птахів, а також птахів у першому та другому зимових вбраннях. З'ясовували систематичне положення зимуючих птахів. На звалищах візуально спостерігали за трофічними відносинами жовтоногого мартина та птахів інших видів.
З метою перевірки наявності жовтоногого мартина на звалищах у осінньо-зимовий період 2001 та 2003 рр. було здійснено виїзди на звалища у район м. Канів.
Усього проведено 18 польових експедиційних та значну кількість разових польових виїздів (усього 567 діб).
При аналізі та обробці даних використовували матеріали спостережень, люб'язно надані С. О. Лопарьовим (Київський національний університет ім. Тараса Шевченко), В. І. Матейчиком (Шацький національний природний парк) та І. В. Шидловським (Львівський національний університет ім. Івана Франка)
Експериментальні дослідження. З метою дослідження конкурентних взаємодій жовтоногого мартина з іншими видами, а також з метою більш докладного вивчення кормодобувної активності у різних біотопах розроблено методику польового експерименту, що моделював природний процес знаходження та здобування рибних кормів.
У процесі експерименту (червень та серпень 2005-2006 рр.) у прибережній смузі ріки Дніпро та Канівського водосховища, тобто у місцях найбільшої кор