РОЗДІЛ 2
ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ АНАЛОГІЗУВАННЯ У ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ
У другому розділі нашого дослідження ми виявили основні проблеми формування стратегії аналогізування у підлітковому віці. Намітили напрямок формування стратегії аналогізування через домінуючі види аналогізування. Визначали вплив стратегіальних тенденцій і окремих методів на основі аналогії на виникнення типових помилок при вивченні географії.
2.1. Методика дослідження процесу формування мисленнєвої стратегії пошуку аналогів на матеріалі географії
Вибір досліджуваних був зумовлений темою дослідження. Так як дослідження проводилося на матеріалі фізичної географії, яка вивчається в 6-8 класах, відповідно основні дослідження проводилося з підлітками віком від 11 до 14 років. Віковий період 11-14 років досить специфічний. В психології немає єдиного погляду на вікову періодизацію підліткового віку. На сьогоднішній день спроби психологів об'єднати західну парадигму розвитку через самоідентичність і вітчизняну - через поняття провідного виду діяльності, або іншими словами через рушійні сили розвитку - зовнішні чи внутрішні чинники розвитку, поки що далекі від успіху.
У психології загальноприйнято розглядати підлітковий вік як перехідний період. Але в залежності від чинника, покладеного в основу періодизації, немає єдиного погляду на вікові межі періоду. Верхня межа розмита від 14 років у вітчизняній психології (можливо відголосок семирічної освіти) до 20 років в західній психології. Нижня межа теж не виглядає однозначною. "На жаль, позиція психологів у цьому питанні частіше всього підміняється соціологічною і адміністративно-освітньою точкою зору: визначення психологічного віку цієї групи школярів ґрунтується на приналежності 10-12-річних дітей до певного соціального інституту початкової чи середньої школи." [169, с.17]. Існуюче положення з віковою періодизацією підліткового періоду має об'єктивні причини. В першу чергу, це нерівномірність розвитку різних сфер кожного підлітка зокрема, і будь-якої вибірки підлітків взагалі. Відповідно будь-які формуючі чи розвиваючі дії не зменшують різницю, а лише змінюють її. І тому, говорячи про розвиток будь-якої сфери діяльності підлітка, ми можемо говорити лише про тенденції розвитку. Це в повній мірі стосується і інтелектуальної сфери.
Загальноприйнято, що в підлітковому віці відбувається перехід до абстрактного і формального мислення. У підлітка з'являється: "... здатність оперувати символами, можливість абстрагуватися від конкретного, засвоєння комбінаторного аналізу і зворотності суджень, здатність до інтелектуальної та особистісної рефлексії, вміння підпорядковувати судження формальній логіці, відкриття ідеальної форми. Але в дійсності багато підлітків ще продовжують залишатися на рівні розвитку конкретних мисленнєвих операцій." [49, с.184]. "У цей період розвивається система взаємопов'язаних розумових операцій, таких як порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, конкретизація, вдосконалюється форма суджень, міркувань і умовиводів, формується здатність усвідомлювати власний процес мислення, стежити за ним, контролювати. Отже, активно розвивається теоретичне рефлексивне мислення." [64, с.41].
Інтелектуальний розвиток підлітків відбувається вкрай нерівномірно. Свідченням цього являються суперечливі дослідження по віковій конкретизації сенситивних періодів підліткового віку. В.А.Аверін, аналізуючи дослідження, які провели в різні роки Ж.А.Балакшина і І.В.Дубровіна, констатує наявність сенситивного і критичного періодів інтелектуального розвитку підлітків. "Найменший приріст в інтелектуальному розвитку дає інтервал 13-14 років, коли рівень розвитку більшості вербальних і невербальних показників стабілізується, а по відношенню до деяких із них - вміння узагальнювати і комбінаторні здібності - спостерігаються регресивні тенденції. Таким чином, можна погодитися з висновками автора про наявність двох періодів в інтелектуальному розвитку підлітків - сенситивного 12-13 років, і критичного - 13-14 років." [1, с.331]. Зовсім інші висновки роблять Ю.І.Кулагіна і В.Н.Колюцький: "Розвиваються такі операції, як класифікація, аналогія, узагальнення та ін. При одинадцятирічному навчанні стрибок у оволодінні цими розумовими операціями спостерігається при переході з 8-го в 9-й клас" [99, с.285]. Тобто найбільш сприятливий вік для розвитку вищеописаних операцій 13-14 років. Отже, теоретичне виділення оптимального віку оволодіння розумовими операціями і відповідно формування мисленнєвих стратегій досить проблематичне, залежне від цілого ряду різних об'єктивних і суб'єктивних факторів.
У процесі стихійного розвитку мисленнєвих стратегій на основі аналогії ми стикаємося з цілим рядом проблем. По-перше, проблема різнорідності підлітків (різний рівень співвідношення розвитку різних психічних сфер, різний рівень знань і вмінь, і т.і.), яка не дає можливість формувати стратегію в значної частини учнів традиційними методиками. По-друге, в значної частини підлітків існують ті чи інші проблеми при порівнянні об'єктів і явищ. А це означає, складовою методики по формуванню стратегії аналогізування повинна бути методика по розвитку у дітей вміння порівнювати. Третя проблема - низька мотивація навчання. Отже, необхідна така методика, яка буде мотивувати учня до самостійної творчої діяльності при вивченні географії. По-четверте, відсутність довготривалої, ефективної, простої в організації, цікавої для більшості підлітків методики по формуванню творчих мисленнєвих стратегій.
При проведенні емпіричних досліджень нашої роботи ми спробували виявити стан стихійного розвитку операцій необхідних для формування мисленнєвих стратегій на основі аналогії. На першому етапі дослідження ми спробували встановити здатність підлітків знаходити аналогію між заданими природними об'єктами та явищами, особливості пошуку аналогів і використання аналогії в процесі розв'язування творчих географічних задач.
Першим кроком емпіричних досліджень була спроба вияв