РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1 Програма дослідження
Дослідження проведене в 2004-2007 на узбережжі Одеської затоки. Проведений аналіз еколого-гігієнічної ситуації що склалася на різних пляжах м. Одеси, розташованих у північно-східній та південно-західній частині затоки, які використовуються як організованими (відпочиваючі санаторіїв, будинків та баз відпочинку, оздоровчих центрів), так і неорганізованими рекреантами. З метою оцінки умов перебування відпочиваючих проводився моніторинг якості морської води, пляжного матеріалу, повітряного середовища. Загальна кількість проб морської води склала 1368, пляжного матерілу - 214. Виконано 272 вимірювання мікрокліматичних параметрів (температури, відносної вологості, швидкості руху повітря) у зоні відпочинку.
На підставі пілотного дослідження якості рекреаційного потенціалу та еколого-гігієнічної безпеки різних ділянок узбережжя Одеської затоки у якості контингенту досліджуваних обрано дітей віком 12-14 років (1992-1994 р.н), які проходили оздоровлення у ДОЦ "Молода Гвардія". Вибір вікової групи обумовлений тією обставиною, що за літературними даними саме цей віковий період (12-14 років) характеризується максимально динамічними змінами функціонального стану органів та систем, а відтоді і високою чутливістю до впливів середовищних факторів [61]. Обмеження вікового інтервалу при проведенні дослідження дозволило спростити аналіз даних та зменшити обсяг роботи.
Загальне число обстежених склало 500 осіб. Обсяг вибірки обумовлений потребами забезпечити необхідну репрезентативність у відношенні загальної кількості дітей цього віку, які влітку зазвичай оздоровлюються у різних дитячих оздоровчих установах.
Втім при подальшому аналізі виявилося що за походженням група виявилася досить неоднорідною. Так, з числа обстежених значна кількість (240 осіб або 48,0%) проживали на територіях з високим рівнем антропогенного забруднення, зокрема радіаційного. Ці діти прибули в ДОЦ з Житомирської, Рівненської, Київської, Чернігівської, Луганської, Запорізької, Донецької і Дніпропетровської областей. Таким чином, серед обстежених переважали діти, які проживали у відносно сприятливих екологічних умовах в населених пунктах Одеської, Херсонської, Львівської, Вінницької і Кіровоградської областей. Відомості про рівень екологічної безпеки у різних населених пунктах України були одержані з відкритих джерел, в тому числі звітів Міністерства екології та природних ресурсів України [94].
На момент надходження в дату заїзду, а також в день завершення оздоровчої програми проводилося поглиблене медичне обстеження новоприбулих і відбуваючих відпочиваючих, відповідно до рекомендацій ДСанПіНу 5.5.5.23-99 [11]. Додатково на початку заїзду виконували бактеріологічні тести, оцінювали дисперсійні властивості ротоглоткових змивів методом ЛКС, оцінювали показники реактивності організму, в т.ч. бактерицидність шкірних покровів. Через 21 день, на момент завершення оздоровчої програми дослідження повторювали.
Тривалість катамнестичного контролю склала 2 роки, контроль стійкості змін в стані здоров'я проводили методом анкетування. Анкети, що містили інформацію про зміну основних антропометричних показників (довжини і ваги тіла), частоту простудних і інших захворювань, питання про рівень самооцінки стану здоров'я відпочиваючих розсилалися поштою з вкладеними конвертами, на яких була вказана адреса кафедри загальної гігієни. Частина анкет була розіслана батькам відпочиваючих по електронній пошті. Разом з аналізом змісту заповнених анкет проводили оцінку екстенсивного показника повернених анкет відносно загальної їх кількості [163]
За час виконання дослідження було встановлено, що серед обстежених є невелика група дітей, які знаходилися в оздоровчому центрі більше одного разу. Таких було 28 осіб або 5,6% від загального числа обстежених. Результати обстеження цих відпочиваючих враховувалися окремо.
2.2 Оцінка умов відпочинку
Для оцінки умов перебування відпочиваючих проводився моніторинг якості морської води, пляжного матеріалу, повітряного середовища. Санітарно-хімічні дослідження стану морського середовища проводилися за показниками: солоності, вмісту амонійного азоту, розчиненого кисню (метод Вінклера), біохімічного споживання кисню за 5 діб (БСК5), вмісту завислих речовин, ПАР та вуглеводнів [152]. Дослідження основних санітарно-мікробіологічних характеристик (загального мікробного обсіменіння морської води, вмісту ЛПКП [157]) морської води проводилися безпосередньо у зоні купання (3-5 м від берега) та на відстані 50 м від берегу (відкрите море), при чому оцінювалися показники як у поверхневих, так і у глибоких шарах води. Додатково оцінювали стан пляжного матеріалу.
Відібрані проби досліджувалися на зміст ЛПКП, золотистого стафілокока, умовно-патогенної і патогенної мікрофлори (Vibrio spp., Klebsiella, Proteus spp., Enterococcus spp.). Додатково відбиралися проби пляжного матеріалу в прибійній зоні і на відстані 3 - 5 м від урізу води.
Проби води на санітарно - хімічні і мікробіологічні показники, відбиралися відповідно до графіків відбору проб: перед відкриттям сезону - 2 рази на місяць і протягом купального сезону - щотижня. Час доставки проб в лабораторію не перевищував 2 години.
Додатково оцінювали температуру повітря та морської води, проводили аналіз метеорологічної ситуації за даними обласного метеобюро.
2.3 Оцінка фізичного розвитку дітей і підлітків
Фізичний розвиток дітей і підлітків оцінювали на підставі визначення антропоскопічних (стан шкірних покривів і слизистих оболонок, ступінь жировідкладення, характеристики опорно-рухового апарату (скелет, форма грудної клітки, хребта, ніг і стоп), а також ознак статевого дозрівання (оволосіння під пахвами і на лобку, розвиток молочних залоз у дівчаток; оволосіння під пахвами і на лобку, оволосіння на обличчі, розвиток щитовидного хряща гортані, мутація голосу у хлопців), антропометричних (довжина і маса тіл