Ви є тут

Застосування емульсійних систем зворотного типу для обробки хутра.

Автор: 
Смачило Оксана Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U004413
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОБ’ЄКТИ, ПРЕДМЕТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Характеристика об’єктів дослідження
Об’єкт дослідження – фізико-хімічні процеси обробки хутрових шкур.
Предмет дослідження – знежирення та знежирення-вибілювання хутра емульсійними
системами зворотного типу.
Для отримання емульсій і дослідження їх властивостей в роботі використовувались
наступні речовини:
Перхлоретилен (тетрахлоретилен) (ССl2=СС12) - безкольорова важка рідина зі
слабким запахом ефіру. ПХЕ отримують шляхом хлорування трихлоретилену з
послідуючою обробкою гідроксидом кальцію. Густина ПХЕ складає 1,61 г/мл;
температура кипіння 121,2 °С; розчинність у воді при 20 °С 0,015 %. ПХЕ легко
змішується з бензином, бензолом, хлорвуглеводнями, спиртами та утворює з ними
суміші, що мають постійну температуру кипіння. Отримується з пентахлоретану
відщіпленням НС1.
Основна перевага ПХЕ перед іншими розчинниками полягає в тому, що він не
спалахує та не горить; цей розчинник легко видаляє жиро-масляні забруднення але
при цьому не розчиняє природний жир вовняного волокна, що зберігає його
м'якість та еластичність. Основним недоліком ПХЕ являється висока токсичність
(в 30 разів більша, ніж в уайт-спіриту), здатність розкладатися під дією світла
з утворенням фосгену. Теплота випаровування ПХЕ при збільшенні температури
знижується, питома теплоємність зростає. Підвищення температури сприяє взаємній
розчинності води в ПХЕ та ПХЕ в воді. Молярна теплоємність ПХЕ при постійному
тиску і температурі 20°С складає 149,8 Дж/(мольЧ°С), в'язкість при температурі
30°С дорівнює 7,98Ч10?4 ПаЧ°С. Температура замерзання - 22,3 °С. Показник
заломлення ПХЕ складає 1,5058.
Уайт-спірит – бензин, що переганяється при підвищеній температурі кипіння
фракцій. Для отримання уайт-спіриту бензинова фракція з межами перегонки
165-200°С піддається очистці з метою звільнення її від домішок. Очищений
уайт-спірит за зовнішнім виглядом являє собою безбарвну чи жовтувату рідину з
характерним запахом.
Уайт-спірит майже не розчиняється в воді. В 100 г води при температурі 20 °С
розчиняється всього 0,007 г уайт-спіриту; густина 0,795 г/см3; залишок і втрати
при перегонці не більше 2 %, швидкість випаровування по ксилолу 3-4,5; вміст
ароматичних вуглеводнів не більше 16 %, сірки не більше 0,025 %. Уайт-спірит
розчиняє жири, масла, парафін, каніфоль, каучук, не розчиняє
фенолформальдегідні та сечовиноформальдегідні смоли, природні жири вовни.
Основний недолік уайт-спіриту – його вибухо- та пожежонебезпечність (Тспал=33
єС).
Скипидар – прозора безбарвна чи забарвлена рідина, що складається з суміші
терпенових вуглеводнів (С10Н16). Легколеткий, температура перегонки 150-225 єС,
густина 0,85 г/см3, нерозчинний в воді, змішується з неполярними органічними
розчинниками, ацетоном, абсолютним спиртом, бензином. Скипидар розчиняє лаки,
масляні фарби, каніфоль та інші смоли. Легко окислюється на повітрі, особливо
на світлі, утворює вибухонебезпечну суміш з повітрям при вмісті парів біля 7 %
(об).
Моноетаноламід синтетичних жирних кислот (МЕА) являє собою технічну суміш, яка
містить 85 % по масі сполук загальної формули СnН2n+1СОNH-СН2-ОН (n=10-18) і
4-8 % етаноламіду. Біла чи світло-жовта тверда воскоподібна речовина,
розчиняється в органічних розчинниках, у воді при нагріванні, стійка в
присутності солей жорсткості і окислювачів, в розведених розчинах кислот і
лугів; неіоногенна ПАР; ГЛБ=2. МЕА застосовується в якості емульгатора
зворотних емульсій, диспергатора, загусника, стабілізатора пін і як сировина в
виробництві інших ПАР, наприклад синтамідів.
ОП-10 (моноалкілфеніловий ефір поліетиленгліколю на основі полімердистиляту
СnH2n+1C6H4O(C2H4O)mH, де n=8-10, m=10-12) – паста від світло-жовтого до
коричневого кольору, добре розчинна в воді, етанолі, практично нерозчинна в
уайт-спіриті. ОП-10 застосовується як емульгатор і змочувач, компонент миючих
та знежирювальних композицій, деемульгатор емульсій типу в/м, стабілізатор
дисперсій. ГЛБ = 13,5.
Ізопропіловий спирт (пропанол-2) СН3СН(ОН)СН3 - простіший вторинний спирт
аліфатичного ряду, рідина без кольору з характерним запахом. Тпл - 89,5 °С,
Ткип - 82,4 °С, густина 0,7851 г/см3 (20 °С), Твсп - 11,7 °С, нижня границя
вибуховості на повітрі 2,5 % за об'ємом (25 °С). Ізопропіловий спирт змішується
з водою та органічними розчинниками у всіх співвідношеннях, утворює з водою
азеотропну суміш (87,9 %, Ткип - 83,38 °С).
Гліцерин – безбарвна прозора рідина з температурою кипіння 290 °С і густиною
1,26 г/см3. Змішується з водою, етиловим спиртом, розчинний в ацетоні, частково
в етилацетаті. Мститься в природних жирах і маслах в вигляді тригліцеридів
карбонових кислот.
Циклогексанол – безбарвна прозора рідина з температурою кипіння 161,1°С і
густиною 0,9416 г/см3. Циклогексанол погано розчиняється в воді (біля 4 %),
розчиняється в більшості органічних розчинників. Циклогексанол розчиняє смоли,
жири, масла. Застосовується в якості розчинника масла, восків, полімерів,
барвників, а також як стабілізатор емульсій, кремів.
Октанол-1 – прозора рідина з температурою кипіння 195,1 °С і густиною 0,8246
г/см3. Розчиняється в ефірах, спиртах, хлороформі, в органічних розчинниках, в
воді розчиняється погано. Температура спалаху 64°С. Застосовується для
отримання екстрагентів, пластифікаторів, текстильно-допоміжних речовин.
Пероксид водню – безбарвна рідина, молекулярна маса – 34,1, густина – 1,450
г/см3, Тпл= -0,43 єС, Ткип=150,2 єС. З водою змішується в будь-яких
співвідношеннях. Утворюється при окисленні та самоокисленні багатьох органічних
сполук, водню, при катодному відновленні кисню та при атмосферній корозії
металів. Застосовую