РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНО-ДОСЛІДНИЦЬКА РОБОТА З ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ОБРАЗОТВОРЧОГО
МИСТЕЦТВА ДО ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В УМОВАХ КУЛЬТУРОТВОРЧОГО СЕРЕДОВИЩА
ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ
2.1. Діагностика рівнів підготовленості вчителів образотворчого мистецтва до
професійної діяльності в умовах культуротворчого середовища школи
Реалізація моделі підготовки вчителів ОТМ до професійної діяльності в умовах
культуротворчого середовища школи передбачає надання фахівцю специфічних знань,
умінь та навичок щодо формування, перетворення, вдосконалення естетичної
складової культуротворчого середовища школи, набуття ними необхідних
компетентностей. На підставі теоретичного аналізу культуротворчого середовища
та системи діяльності вчителя в усьому середовищі було визначено компоненти
підготовки та їх компетентнісний склад, які послугували підставою для
визначення критеріїв і показників підготовки.
Критерії та показники підготовленості вчителя образотворчого мистецтва щодо
професійної діяльності в культуротворчому середовищі школи наочно подано в
таблиці 2.1 (С. 92).
У ході вивчення сутності підготовки вчителів до професійної діяльності в умовах
культуротворчого середовища школи теоретичні положення перевірялися й
підкріплювались експериментальними даними. Під час проведення констатувального
експерименту послідовно вирішувались такі завдання: формування
експериментальної та контрольної вибірок досліджуваних; вияв показників прояву
компонентів підготовки вчителів образотворчого мистецтва до професійної
діяльності в умовах культуротворчого середовища школи і рівень їхньої
підготовленості до такої діяльності; встановлення факторів, що впливають на
ступінь підготовленості.
Таблиця 2.1.
Компоненти професійно-педагогічної компетентності вчителів ОТМ у сфері
культуротворчого середовища
Показники
Фаховий компонент
Культурознавчий критерій
здатність розуміти, оцінювати культурні надбання свого краю та інших країн,
сприймати й опановувати їх; спроможність розуміння єдності світової цивілізації
та своєрідності окремих випадків її розвитку;
розуміння ролі мистецтва в культурі, гуманістичному посередництві між різними
культурами;
здатність у професійній діяльності примножувати національні культурні
цінності;
вміння гармонізувати світові, національні, регіональні особливості проявів
культури у змісті навчального матеріалу тощо.
Культуротворчий критерій
знання основних понять культуротворчого середовища;
розуміння ціннісного смислу культуротворчого середовища (значень, сенсів,
знакової системи);
вміння організовувати середовище розвитку на підставі культурно-історичних
традицій регіону, втілених у сучасних формах;
розуміння сутності і володіння механізмом середовищного підходу до організації
навчально-виховного процесу.
Соціальний компонент
Соціокультурний критерій
наявність науково-гуманістичного світогляду;
усвідомлення соціальної відповідальності за якість і результат своєї
професійної діяльності;
володіння технологією соціально-педагогічної підтримки та захисту учнів;
здатність максимально наближувати навчальний матеріал до реалій сучасного
життя.
Продовження таблиці 2.1.
Комунікативний критерій
здатність до діалогу засобами мистецтва;
здатність до організації міжособистісного культурно-естетичного спілкування;
вміння налагоджувати контакти з людьми, викликати інтерес до своєї діяльності,
навчальної дисципліни;
вміння створювати привабливий особистісний імідж, імідж навчальної дисципліни
образотворчого мистецтва, школи, навчального закладу.
Особистісний компонент
Загальнокультурний критерій
наявність глибоких всебічних знань з усіх галузей науки, техніки, мистецтва,
широка обізнаність у навколишньому світі й законах його розвитку, тобто
ерудиції і кругозору;
орієнтація на самовдосконалення і самореалізацію інтелектуального та творчого
потенціалу;
вміння свідомо планувати і використовувати синтез різних видів мистецтв у
навчально-виховному процесі школи;
вміння використовувати у професійній діяльності мистецькі здібності вчителя.
Індивідуальний стиль діяльності
наявність стилістичних рис у діяльності вчителя, її культурної значущості;
наявність своєрідної системи способів і прийомів діяльності;
вміння здійснювати індивідуальний вибір, власну інтерпретацію навчального
матеріалу;
здатність реалізовувати творчий потенціал у професійній діяльності.
Формування контингенту досліджуваних здійснювалося за допомогою статистичного
методу, вимоги якого передбачали спостереження умов випадковості, незалежності,
масовості та якісної представленості вибірки.
Формування контингенту досліджуваних було проведено методом випадкового відбору
зі складу:
учителів образотворчого мистецтва, що проходять курсову перепідготовку на
курсах підвищення кваліфікації Одеського обласного інституту вдосконалення
вчителів(146 осіб);
учителів початкової школи, що викладають образотворче мистецтво в навчальних
закладах м. Іллічівська (94 особи);
учителів м.Іллічівська, що викладають предмети естетичного циклу (образотворче
мистецтво, художня культура) (16 осіб);
викладачів предметів естетичного циклу Одеської приватної загальноосвітньої
школи художньо-естетичного профілю «Костанді» (21 особа);
учителів – учасників III етапу Всеукраїнського конкурсу «Учитель року – 2003»
(12 осіб);
учителів – учасників II етапу (обласного) конкурсу «Учитель року-2007» (Одеська
область) (12 осіб);
учителів, що здобувають вищу педагогічну освіту на художньо-графічному
факультеті Південноукраїнського державного педагогічного університету імені
К.Д.Ушинського (94 особи).
Відтак, у дослідженні взяли участь 395 осіб.
Основними параметрами генеральної сукупно
- Київ+380960830922