РОЗДІЛ 2
ЗАСТОСУВАННЯ НОВІТНІХ ЗАСОБІВ ЗБРОЙНОЇ БОРОТЬБИ У ВІЙНІ В ПЕРСЬКІЙ ЗАТОЦІ
Війна в зоні Перської затоки принципово відрізнялася від попередніх воєн не
лише використанням у ній новітніх засобів збройної боротьби, а й самим
характером. У ній вирішальна роль у досягненні перемоги належала не сухопутним
військам, як це було у війнах першої половини ХХ ст., не ядерній зброї, як це
передбачалося загально військовою теорією 50-80-х р., а високоточній ударній і
оборонній зброї, заснованій на нових фізичних принципах. Та війна значно
розширила масштаби збройної боротьби - сферою дій став космос.
На початку 90-х р. США вже володіли могутнім космічним арсеналом, що
нараховував, більш 500 космічних апаратів (КА) різного призначення, мали
космічну доктрину, що сформувалася (ВКД), а також об'єднане космічне
командування (ОКК) [48, с.76]. Це стало підгрунтям створення угруповання
космічних засобів збройної боротьби (КЗЗБ) і їхнього бойового застосування у
війні в зоні Перської затоки.
2.1. Створення угрупування космічних засобів збройної боротьби і його бойове
застосування
Орбітальне угруповання КЗЗБ в зоні Перської затоки було розгорнуто завчасно ще
до початку воєнних дій. Її кількісний склад показаний у таблиці 2.1.
Як видно з таблиці, склад цього угруповання включав 19 штучних супутників землі
(ШСЗ), серед яких були: 10 ШСЗ оптико-електронної, радіолокаційної, радіо- і
радіотехнічної розвідки; 7 - зв'язку і ретрансляції; 2 - метеозабезпечення.
Таблиця 2.1
Орбітальне угруповання космічних засобів збройної боротьби
в зоні Перської затоки
Найменування і призначення
Кількість
Можливості
до початку воєнних дій
у ході воєнних дій
Оптико-електронної розвідки: КН-11-7,8,6.
Кількість прольотів за добу - до 7-8.
Час спостереження - 2 г.
Виявлення і класифікація об'єктів на території Іраку і Кувейту, у тому числі
мобільних ракетних комплексів, літаків, РЛС, артилерії і танків.
Супутник КН-11-6 був запущений у 1984 р. і до жовтня 1990 р. знаходився в
резерві.
Радіолокаційної розвідки (РЛР) "Лакросс".
Кількість прольотів за добу - до 6.
Час спостереження - до 40 хв.
Радіо - і радіотехнічної розвідки (РРТР): "Феррет", "ССУ", "Шале", "Вортекс",
"Аквакейд", Джампсит", "Магнум", "Ментор", "Лэндсат", "Спот"
28
Перехоплення сигналів радіоелектронних засобів у діапазоні 18-40000 Мгц,
визначення режимів роботи і їхнє місце розташування.
Безупинний контроль радіоелектронної обстановки, визначення характеристик і
режимів роботи випромінюваних об'єктів.
Багатоспектральне зображення місцевості
Виявлення старту балістичних ракет (БР) "Імеюс"
Виявлення пуску БР, Інформація попередження ЗРК "Петріот"
Навігація "Навстар"
15
Навігація кораблів ВМС, літаків, КРМБ, КРПБ
Зв'язку і ретрансляції "Флітсатком", "Лісат", "СДС", "ДСЦС", "ТДРС", "Скайнет",
"НАТО-3"
26
Керування військами аж до тактичної ланки. Передача даних у будь-яких формах і
про будь-які об'єкти
Метеозабезпечення: ДМС
Передача метеоінформації для складання метеоповідомлень
ВСЬОГО
19
79
(Джерело: контент-аналіз автора)
До початку воєнних дій і в ході їх угруповання КЗЗБ збільшилася більш ніж у 4
рази і нараховувала 79 КА. До 35 одиниць було доведене угруповання космічних
засобів розвідки (КЗР). У її складі з'явилися нові ШСЗ "Імеюс", для виявлення
стартів балістичних ракет (БР) "Скад". Знову, у кількості 15 ШСЗ, було створене
угруповання космічних засобів навігаційного забезпечення (КЗНО), "Навстар".
Значно, до 26 одиниць, було збільшене угруповання ШСЗ зв'язку і ретрансляції.
Оцінка складу КЗЗБ до початку й у ході воєнних дій свідчить про те, що
командуванням багатонаціональних сил (БНС) у зоні Перської затоки була створена
орбітальна космічна система (ОКС) для рішення трьох груп задач: розвідки, у
тому числі виявлення стартів балістичних ракет; керування військами, зв'язку і
ретрансляції; навігаційного забезпечення.
Аналіз складу КЗЗБ, їхня кількісна оцінка показують, що головним призначенням
орбітального космічного угруповання, як на етапі підготовки, так і в ході
воєнних дій, було рішення задачі розвідки супротивника.
У період підготовки до воєнних дій космічна розвідка забезпечувала командування
БНС даними про склад, розгортання і перегрупування сил супротивника, його
технічне оснащення й організацію оборони, розташування, режими роботи і
характеристики засобів протиповітряної оборони (ППО), намірах супротивника. У
задачу засобів розвідки входило також визначення координат командних пунктів
(КП), вузлів і ліній зв'язку, аеродромів, ракетних комплексів, радіо- і
телефонних станцій, систем електропостачання, заводів з виробництва зброї і
боєприпасів, складів військової техніки і пально-мастильних матеріалів (ПММ),
центрів по розробці ядерної, хімічної і бактеріологічної зброї. Для рішення цих
задач, як уже відзначалося вище, командування БНС використовувало дані 10 ШСЗ
оптико-електронної, радіолокаційної, радіо- і радіотехнічної розвідки. Два ШСЗ
було задіяно для розвідки хмарного покриву, атмосферних умов, а також
зображення території зони конфлікту [49, с.11].
Ці дані командування БНС використовувало для моделювання можливого характеру
воєнних дій, підготовки і навчання військ, доробки систем зброї, вибору
способів боротьби з ППО супротивника і вирішення різних бойових завдань.
Як показав досвід війни, дані космічної розвідки з'явилися вирішальним фактором
в ухваленні рішення на бойові дії БНС. Відомо, наприклад, що іракське
командування основні зусилля зосередило на обороні південного кордону Кувейту
із Саудівською Аравією [50, с.39]. Воно вважало, що саме тут піде головний удар
союзних сухопутних військ. Тому оборо
- Київ+380960830922