Ви є тут

Методика розслідування крадіжок, учинених в умовах надзвичайних ситуацій

Автор: 
Твердохліб Ігор Миколайович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005124
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Особливості початкового етапу розслідування крадіжок, учинених в умовах
надзвичайних ситуацій
2.1. Криміналістична характеристика крадіжок, учинених в умовах надзвичайних
ситуацій
Одним з найважливіших елементів криміналістичної методики є криміналістична
характеристика злочинів [122, с. 183–192]. Вона є взаємопов’язаною сукупністю
індивідуальних особливостей певної категорії злочинів, що характеризують
обстановку, спосіб і механізм вчинення та приховування злочину, особу злочинця
і потерпілого, які мають значення для виявлення, розкриття і розслідування
злочину. На підставі криміналістичної характеристики можуть бути побудовані
гносеологічні концепції і моделі встановлення істини у кримінальних справах
[125, с. 3]. Криміналістична характеристика злочину є невід’ємним елементом
окремої методики розслідування. Для цілеспрямованого, ефективного та якісного
розслідування важливе значення мають відомості про механізм вчинення злочину. У
науковій літературі зазначається, що “криміналістична характеристика як
структурна частина методики розслідування являє собою побудовану на підставі
наукового узагальнення кримінальної практики модель злочину, що складається із
системи криміналістично значущих для його розкриття елементів (ознак)”.
Окремі елементи криміналістичної характеристики злочину виявляються на різних
етапах розслідування, і формування її завершується до моменту закінчення
досудового слідства. На думку В.К. Гавло, “повна криміналістична характеристика
злочину складається на момент проголошення вироку і вступу його в законну силу,
тобто зі встановленням істини у справі” [126, с. 30]. В зв’язку з цим слід
зазначити, що питання, вирішувані судом при ухвалі вироку, мають відношення
перш за все до предмету доказування, але не до криміналістичної характеристики
злочину. У процесі судового розгляду суд може удатися до аналізу окремих
елементів криміналістичної характеристики злочинів, але, як правильно
наголошується в літературі, під час судового розгляду в переважній більшості
випадків немає необхідності звертатися до інформації, зосередженої в
криміналістичних характеристиках. Якщо вважається, що криміналістична
характеристика злочину – це засіб (так само як і криміналістична методика),
призначений для розкриття і розслідування злочину, то він має бути
конструктивно нескладним, компактним, динамічним і таким, що легко
використовується в процесі розслідування.
Криміналістична характеристика має важливе значення для вирішення широкого кола
питань теорії і практики розкриття та розслідування злочинів, зокрема для
деталізації обставин, що підлягають встановленню у кримінальних справах, а
також ефективних засобів вирішення цього завдання. Отже, для методики
розслідування окремих категорій злочинів важливі як обставини, що підлягають
доказуванню, так і криміналістична характеристика злочинів. Предмет доказування
є початковою базою для визначення компонентів криміналістичної характеристики
злочинів. Разом з тим елементи криміналістичної характеристики наповнюють
предмет доказування за певною категорією злочинів конкретним змістом.
До криміналістичної характеристики мають увійти такі компоненти, які
безпосередньо, з криміналістичних позицій характеризують цю категорію злочинів
(механізм, спосіб, обстановку вчинення злочину тощо) і сприяють швидкому і
кваліфікованому їх розслідуванню.
Науковому дослідженню криміналістичної характеристики присвячена значна
кількість праць [127; 128, с. 56–59; 129, с. 6–9; 130, с. 94–95; 131; 132, с.
39–43; 133, с. 56–60; 134; 135; 136], але у них не йдеться про єдине уявлення
про поняття і структуру криміналістичної характеристики злочину.
Криміналістична характеристика злочинів певного виду або групи розглядається,
насамперед, як система відомостей про елементи механізму їх вчинення, які
важливі для побудови методики розслідування [137; 138].
Криміналістична характеристика може розглядатися в двох аспектах: 1) поняття,
що безпосередньо характеризує особливе явище – продукт діяльності людини з
виділенням в ньому характерних якостей, в яких відображаються кримінальні
(злочинні) властивості, і 2) поняття узагальнене, таке, що є науковою
абстракцією, й містить загальні риси, властиві криміналістичним характеристикам
певних груп злочинів [139, с. 17].
Більшість науковців, говорячи про криміналістичну характеристику, звертають
увагу на з’ясування кола елементів, що входять до її змісту, не даючи при цьому
наукового поняття у вигляді визначення або даючи визначення, де інколи все
зводиться до перерахування зазначених елементів [137, с. 46–47; 128, с. 52–57;
122, с. 192].
Так, Л.Я. Драпкін зазначає: “Криміналістична характеристика злочинів – це
наукова категорія, в якій з достатнім ступенем конкретності описані типові
ознаки та властивості події, обстановки, способу і механізму вчинення
суспільно-небезпечних діянь певної класифікаційної групи, процесу утворення та
локалізації доказів, типологічні якості особи й поведінки винних, потерпілих, а
також сталі особливості інших об’єктів посягання” [139, с. 17].
Інші науковці говорять про криміналістичну характеристику як про “динамічну
систему (сукупність) відповідних взаємопов’язаних загальних та індивідуальних
ознак злочину, що найяскравіше проявляються у способі та механізмі злочинного
діяння, обстановці його вчинення і в окремих рисах особи його суб’єкта, дані
якої мають важливе значення для розробки методів розслідування” [140, с. 116].
В.О. Коновалова та О.Н. Колесниченко вказують, що криміналістична
характеристика злочину – це “система відомостей (інформації) про