Ви є тут

Контекстуальні засоби моделювання лімітативності в англійській мові.

Автор: 
Добжанська Наталія Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U005168
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
Особливості локальних (L), квантитативних (N) та
квалітативного (Q) мікрополів
2.1. Семні параметри мікрополів та критерії їх визначення
Семантичне узгодження дієслова та аспектуально активного елемента у мікрополі
передбачає наявність у двох елементах (як дієслівному, так і іншому
аспектуально активному) хоча б однієї чи кількох повторювальних сем. Саме
наявність таких сем зумовлює спільне функціонування двох або більше
аспектуальних одиниць у полі лімітативності, формуючи певні
аспектуально-семантичні особливості [55Метою нашого дослідження було виявлення
передусім лімітативно релевантних семних параметрів: враховано один із
методичних принципів семантичного опису, „огрублення” з певним ступенем
приблизності, коли в тексті виділяється лише об’єкт зацікавлення реципієнта
[24, с. 151].] відповідної ділянки поля. Семантичні особливості кожної ділянки
охоплюють аспектуально-семантичні ознаки, що стають семними параметрами ділянки
поля, утворюючи, таким чином, конкретне мікрополе. Кожному набору семантичних
ознак відповідають певні характеристики дії, синтагматичний спосіб, вид
граничності/неграничності дії.
Семні параметри локальних мікрополів нерозривно пов’язані з характеристиками
руху одного предмета, що здійснює дію щодо іншого або щодо самого себе
(обертальний рух). У ньому відображаються основні геометричні поняття: точка,
лінія, площина (поверхня) та об’єм. Відповідно до цього ми пропонуємо
враховувати при визначенні семних параметрів локальних мікрополів такі
характеристики руху (> позначає рух): 1) рух не може бути більшим за
нескінченність: > l>?; 2) рух має реальний або потенційний початок: ·Ѕ>, де · –
початок руху >;Ѕ – початок розгляду руху, це точка (відрізок), у якій (або на
якому) рух розглядається; 3) рух – це зміна положення або стану суб’єкта чи
об’єкта дії [56 Рух розглядається нами як універсальне поняття, що включає
також і рух у ментальному просторі, зі спрямованістю до або від конкретного або
абстрактного, реального або уявного об’єкта, причому ця спрямованість носить
універсальний характер і передбачає зміну як результат руху реального у
просторі і абстрактного у часі [16; 30; 28; 29]] (зміну ми позначаємо Ch
(change): >МCh (рух включає зміну); 4) рух є спрямованим: а) односпрямованим >;
б) різноспрямованим із протилежною спрямованістю -; в) різноспрямованим (із
більш ніж двома непротилежними напрямками): ; г) циклічним (повторюваним):
(риска позначає момент перервності чи зупинки руху і його продовження або
початок нового циклу); ґ) безмежним, неперервним, нескінченним у межах відрізку
часу або простору, що розглядається. Рух є не меншим за цей відрізок, і тому,
якщо розглядати його „зсередини”, не виходячи за межі уявного простору, цей рух
видається нескінченним. Графічно це має вигляд: – відрізок часу або простору, в
якому відбувається рух.
Для визначення лімітативної спрямованості мікрополя, а також типів границі,
нами розроблено низку критеріїв, що охоплюють аспектуально релевантні семні
параметри полів лімітативності. В укладанні критеріїв для визначення семних
параметрів у аспектуальних мікрополях нами враховано аспектуально релевантну
семантику елементів мікрополів, тобто ті семи, що стосуються основних
аспектуальних характеристик дії, таких, як тривалість, повторюваність, час
перебігу дії, обмеженість/необмеженість у часі/просторі тощо. Аналіз праць
лінгвістів [55, 89, 121 та ін.] показав, що визначення семних параметрів є
універсальним підходом до систематизації семантичних ознак, що не обмежується
лише дієсловом. Зокрема, Є. С. Мхитарян пропонує такі ознаки-„марки”
(просторових прийменників): контактність – неконтактність, перетин – неперетин,
об’ємність – необ’ємність і т. ін. [89, с. 9] [57 Мхитарян Е.С.
Структурно-семантические оппозиции в системе пространственных предлогов (на
материале английского, русского и армянского языков): автореф. дисс. на
соискание науч. степени канд. филолог. наук: спец. 10.02.04 «Германские языки»,
10.02.19. / Е. С. Мхитарян. – Ереван, 1986. – 22 с.]. О. Н. Шаранда [121]
виділяє диференційні семантичні елементи (прийменників): статика – динаміка,
контактність – неконтактність, обмеженість – необмеженість часового відрізку,
наявність або відсутність часової границі (зовнішньої початкової чи кінцевої).
Враховуючи семантичне узгодження дієслова та аспектуально активного елемента
локальності (що включає і прийменник [58 Сполучення „дієслово плюс прийменник”
розглядається А.М. Мухіним як нерозривна „синтаксема”; сполучення „об’єкт плюс
прийменник” – як об’єктна синтаксема, прийменниковий компонент якої, на відміну
від об’єкта, обов’язково зберігається при трансформаціях [86, 42 – 45; 87]. Це
підкреслює „унікальність” прийменника та „відносну” замінність об’єкта (на
однотипний) у сполученнях з дієсловом.] як виразник напрямку), ми виділили як
найбільш об’єктивні та достатні такі критерії для визначення семних параметрів
у аспектуальних мікрополях локальності: тип руху (характеристики руху);
наявність об’єкта, відносно якого відбувається рух; умовний характер об’єкта:
а) множинність або одиничність об’єкта; б) контактність/ неконтактність
суб’єкта/об’єкта дії; в) об’ємність/необ’ємність об’єкта (through/across); г)
перетин/ неперетин границі об’єкта (across/ past); ґ) первасивність дії в межах
об’єкта (throughout/in); д) суміщення з об’єктом; статика/динаміка; динаміка:
позитивна/ негативна / нейтральна; позитивна динаміка: рух до (куди?);
негативна динаміка: рух від (звідки?); нейтральна динаміка: рух через (яким
шляхом?).
Критерії для визначення семних параметрів