РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДЖЕННЯ ВИРОБНИЧОГО ТРАВМАТИЗМУ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ ВИРОБНИЦТВІ
2.1. Дослідження нещасних випадків зі смертельним наслідком аграрного сектору
економіки України
У виробничих процесах небезпечні умови можуть бути причиною виникнення
небезпечних дій і, навпаки, небезпечні дії посадових осіб та інших працівників
можуть створювати небезпечні умови. З метою дослідження нещасних випадків зі
смертельним наслідком у СГВ, у роботі використано статистичні дані про рівень
ВТ у галузі за період з 1998 по 2005 роки, опрацьовані за матеріалами
розслідувань НВ оформлених актами Н-1 та формою державного спостереження 7-тнв
[165].
Згідно з державними статистичними даними кількість потерпілих із втратою
працездатності та зі смертельним наслідком у сільськогосподарському виробництві
за 1998 рік становила 7950 осіб, з яких - 1665 жінки, або 20,9 % від загальної
кількості травмованих на виробництві та повўязаних з виробництвом.
Протягом минулих восьми років спостерігається стале зменшення загальної
кількості потерпілих у галузі. Щодо 1998 року цей показник зменшився на 6302
працівники, або у 4,8 рази й становив за 2005 рік 1648 осіб. Кількість
травмованих жінок і підлітків до 18 років також зменшилася у 4,9 рази, а саме з
1701 до 350 осіб. Відбулось значне скорочення кількості травмованих
працівників, які перебували в стані спўяніння. Якщо у 1998 році таких
працівників було травмовано 183, то у 2005 році - 56 (додаток Б. 1).
На рис. 2.1 наведено діаграму, що характеризує динаміку травматизму зі
смертельним наслідком серед працівників СГВ і дозволяє виділити окремі моменти,
які пояснюють раптові зміни чи, навпаки, сталість у кількості загиблих
працівників протягом суміжних років.
Рис. 2.1. Динаміка смертельного травматизму у сільськогосподарському
виробництві, за актами Н-1, 1998 – 2005 рр.
Відомо, що монотонність діаграми залежить від кількості визначальних чинників,
які впливають на проаналізовану характеристику.
Якби динаміка виробничого травматизму визначалася лише ступенем усталеності
обсягів виробництва (кількістю зайнятих працівників) та рівнем фінансування
працеохоронних завдань на виробництві (на всіх рівнях управління охороною
праці), то монотонність спадної діаграми мінялася б у незначних межах (до 10
%).
Тому раптове зменшення кількості смертельно травмованих працівників у 2000 р.
порівняно з попереднім можна частково пояснити тим, що після реорганізації
сільськогосподарських підприємств працівники фермерських (одноосібних)
господарств були виведені за межі дії нової редакції „Положення про
розслідування нещасних випадків на виробництві" (1999 р.).
Загалом, протягом восьми років у сільськогосподарському виробництві загинуло
1855 працівників, в середньому за рік отримували смертельні травми 232 особи,
тобто майже щодня гинула одна людина.
На підприємствах галузі НВСН розподіляються вкрай нерівномірно. Так, під час
експлуатації: автомобілів травмується 35 % працівників; тракторів – відповідно
31 %; машин сільськогосподарських – 14,7 %; машин для тваринництва,
птахівництва та кормо виробництва – 5 %; гужового транспорту 5 %. Решта
травмованих (9,3 %) припадає на інші види машин, устаткування, обладнання тощо
(табл. 2.1) [164].
Таблиця 2.1
Розподіл нещасних випадків зі смертельним наслідком на підприємствах аграрного
сектору економіки України, 2000 - 2006 рр.
з/п
Види транспортного засобу, машин, устаткування та приладів, під час
експлуатації якого сталися нещасні випадки зі смертельним наслідком
Частка нещасних випадків,
1.
Автомобілі
35,0
2.
Трактори
31,0
3.
Машини сільськогосподарські
14,7
4.
Машини для тваринництва, птахівництва, кормовиробництва
5,0
5.
Гужовий транспорт
5,0
6.
Машини для меліоративних робіт, приготування будівельних сумішей, устаткування
підіймально-транспортне, металообробне, зварювальне, деревообробне, енергетичне
тощо
9,3
Усього
100
Зважаючи на те, що аграрний сектор є однією з найскладніших галузей суспільного
господарства, в ньому наявні прояви понад 30 різноманітних антропогенних та
природних небезпек.
В результаті аналізу матеріалів розслідувань було встановлено, що з 28
виробничих небезпек антропогенного і технічного характеру є 8 найбільш
травмонебезпечних, через які було смертельно травмовано 62,7 % (1163
працівники) від загальної кількості загиблих (додаток В).
До найбільш значущих виробничих небезпек відносяться:
порушення правил дорожнього руху 13,3 %;
недоліки під час навчання безпечним прийомам праці 9,9 %;
алкогольне, наркотичне сп'яніння, токсичне отруєння 8,9 %;
порушення трудової і виробничої дисципліни 8,7 %;
порушення вимог безпеки під час експлуатації устаткування, машин, механізмів
тощо 5,1 %;
незадовільний технічний стан засобів виробництва 7,3 %;
незадовільний технічний стан транспортних засобів 4,9 %;
конструктивні недоліки, недосконалість і недостатня надійність засобів
виробництва 4,6 %.
За винятком останніх трьох виробничих небезпек, решта має недоліки виключно
організаційного характеру, усунення яких не вимагає від роботодавців додаткових
фінансувань. Запровадження системи моніторингу виробничих небезпек та
прогнозування виробничого травматизму, яке характеризується сукупністю НВ на
виробництві з їхніми можливими наслідками, дозволить надавати роботодавцям і
спеціалістам СОП оперативну допомогу для вирішення організаційних питань
запобігання виникненню травмонебезпечних ситуацій, зокрема, в особливих умовах
виконання значних обсягів робіт у стислі агротехнічні строки.
Для комплексного оцінення негативного впливу ВН на стан охорони праці в галузі,
регіоні та виробництві вкр
- Київ+380960830922