РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ПРЕДМЕТ І ОСНОВНІ МЕТОДИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ
Робота є результатом комплексних соціально-гігієничних досліджень Українського
інституту громадського здоров’я.
Дослідженню передувало вивчення досвіду економічно розвинених країн, країн із
різним рівнем розповсюдженості ВІЛ, в тому числі країн СНД та України, з питань
організації епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією, прогнозування її
розвитку та профілактики розповсюдження. Виконання поставленого завдання
здійснювалося за допомогою структурного аналізу та історико-інформаційного
методу. Розроблені програма, обсяг, матеріали наукового дослідження
представлені на рис. 2.1. Робота виконувалась за планом в п’ять етапів.
Перший з них присвячувався вивченню досвіду економічно розвинених країн, країн
із різним рівнем розповсюдженості ВІЛ, в тому числі країн СНД та України, з
питань організації епідеміологічного нагляду за ВІЛ-інфекцією, прогнозування її
розвитку та профілактики розповсюдження. Виконання поставленого завдання
здійснювалося за допомогою структурного аналізу та історико-інформаційного
методу.
Метою другого етапу стало формування мети дослідження, проведення вибору
об’єкту та одиниці спостереження, визначення джерел отримання інформації, форми
практичної реалізації а також методів статистичного дослідження. При цьому в
залежності від поставлених завдань використовувались методи як поточного, так і
одночасного спостережень, суцільного та вибіркових досліджень. В якості методів
обліку та збору медико-статистичної інформації визначились документальний
облік, викопіювання, анкетний метод.
Джерелами інформації стали офіційні звітно-облікові документи, протоколи та
плани Міської координаційної ради з питань запобігання
поширенню ВІЛ-інфекції (МКР), міжсекторальної робочої групи (МРГ), групи
моніторингу та оцінки (МіО); звіти та первинні документи, щодо організації
роботи різних секторів з протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції; карти
викопіювання з медичних та статистичних документів; три види спеціальних анкет
для кожного конкретного дослідження які розроблялись на основі рекомендацій
міжнародних організацій (UNAIDS, WHO), зокрема на методиці BSS (Behavioral
Sentinel Surveillance) Міжнародної організації охорони здоров’я сім’ї (WHO).
На третьому етапі проводилась оцінка особливостей розвитку епідемії
ВІЛ-інфекції у м. Києві за 20 років на підставі статистичних звітів Київського
міського центру профілактики та боротьби зі СНІДом та кабінетів профілактики
СНІД міста. Використання даних дозорного епідеміологічного нагляду застосовано
у відповідності до міжнародних критеріїв системи нагляду за розповсюдженням
ВІЛ-інфекції через моніторинг груп населення, рівень інфікування яких досить
точно відповідає аналогічному серед всього населення, та груп, поведінка яких
обумовлює високий рівень ризику інфікування ВІЛ донорів, вагітних та визначених
груп ризику: споживачів ін’єкційних наркотиків (СІН), чоловіків які мають секс
з чоловіками (ЧСЧ), жінок комерційного сексу (ЖКС).
Вивчення внеску різних структур у справу боротьби з ВІЛ-інфекцією проводилося
за допомогою методу контент-аналізу. Оцінка діяльності всіх секторів –
учасників протидії розвитку епідемії у місті – проводилась з використанням
методу експертної оцінки. При аналізі внеску сектору охорони здоров’я в
загальну справу протидії розвитку епідемії використані комбіновані методи
дослідження.
Вивчення рівня знань з проблеми ВІЛ/СНІД осіб, які приймають управлінські
рішення з проблеми, проводилось на підставі методу анкетного опитування (412
депутатів різних рівнів та 420 державних службовців).
Четвертий етап присвячувався статистичній обробці отриманих даних. Проведено
групування статистичного матеріалу за варіаційними та атрибутивними ознаками,
статистичне зведення даних у таблиці та їх обробка різними способами з
використанням методів статистичного аналізу: методу варіаційної статистики
(розрахунок середньої арифметичної, її похибки, оцінка суттєвості різниці за
критерієм Стьюдента). Для альтернативних ознак розраховувались долі у відсотках
та їх похибки.
Метою заключного, п’ятого, етапу стало проведення аналізу отриманих
результатів, розробка і впровадження якісно нової функціонально-організаційної
системи міжсекторальної взаємодії протидії розвитку епідемії ВІЛ-інфекції у
мегаполісі та визначення її ефективності.
При розробці програми дослідження враховувались методичні принципи створення
програми [205].
Програма дослідження включала етап визначення генеральної сукупності і
вибіркової сукупності, як мікромоделі першої [206]. Зв’язок об’єкта дослідження
з одиницею спостереження виглядає таким чином:
Основне завдання медико-соціологічного дослідження, яке ми проводили,
відповідало його цільовій установці, тобто встановити за допомогою вивчення
рівня обізнаності з проблеми ВІЛ/СНІД осіб, що приймають рішення, щоб розробити
модель їх інформаційного забезпечення.
Розрахунки вибіркової сукупності для респондентів склали кількість, яка
забезпечила репрезентативність одержаних даних; розрахунки вибіркової
сукупності наведені в додатках А-2 – А-3.
У проведеному досліджені застосовувалось два типи методів статистичного
аналізу: представлення (опис) дослідження і пояснення одержаних фактів
(встановлення зв’язків між типами відповідей на запитання анкети, оцінка
характеру і спрямованості цих зв’язків та залежностей між даними). Цей метод
статистичного аналізу спрямований на пошук причинно-наслідкових відношень у
проблемі і ґрунтується на статистичних методах множинного аналізу (порівняльний
аналіз тривимірних розподілів). При обробці ста
- Київ+380960830922