Ви є тут

Геосайти Харківщини, їх раціональне використання та охорона

Автор: 
Космачова Марія Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U005552
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ГЕОЛОГО-ГЕОГРАФІЧНІ ПАМ’ЯТКИ ПРИРОДИ ХАРКІВЩИНИ,
ЇХ ГІДНІ УВАГИ КОМПОНЕНТИ
І ОЦІНКА ЗА НАУКОВИМ І ОСВІТНІМ ЗНАЧЕННЯМ
ГГПП Харківщини ми розглядаємо як комплексні об’єкти, що містять закономірні
сполучення геологічних, гідрогеологічних, геолого-географічних і географічних
гідних уваги компонентів. В якості таких розглядаються як типові (еталонні),
наприклад, стратотипи, так і неординарні прояви природи. Виходячи з завдань
освітнього використання ГГПП, до їх числа включені і менш важливі в науковому
відношенні, але інформативні і виразні прояви природи. Зазначимо що поняття про
гідні уваги компоненти ГГПП є відносним в тому розумінні, що воно потребує
врахування географічних і геологічних особливостей регіонів: ті ж самі об’єкти
можуть бути звичайними в одних регіонах і гідними уваги в інших. Наприклад,
об’єкти, пов’язані з відслоненнями палеозою, дислоковані породи, прояви гіпсів
і доломітів в більшості своїй є звичайними для Донецького регіону, а на
Харківщині вони можуть розглядатися як важливі компоненти ГГПП. Для типізації
гідних уваги компонентів ГГПП використані відомі дані, що зараз застосовуються
для класифікації геологічних пам’яток в цілому (палеонтологічні,
стратиграфічні, мінералогічні і ін.).
В генетичному відношенні більшість гідних уваги компонентів ГГПП Харківщини
зумовлена палеогеографічними умовами басейнів седиментації і самим процесом
осадконакопичення, тектонічними процесами, вивітрюванням, роботою вітру,
діяльністю підземних вод, мерзлотними явищами, вулканізмом.
Критеріями оцінки значення гідних уваги компонентів ГГПП Харківщини є такі:
наукова цінність - науковіе значення: видатне - важливе для розробки крупних
наукових проблем, наприклад, палеогеографії великих територій; велике -
об’єкти, необхідні для з’ясування наукових проблем регіонального значення,
наприклад, характеристики і кореляції геологічних розрізів в межах ДДВ;
часткове - для здійснення менш важливих наукових задач, наприклад,
стратиграфічного розчленування конкретних геологічних розрізів; наукова
комплексність: об’єкти комплексні - визначні в декількох наукових аспектах,
наприклад, скам’яніла деревина як палеонтологічний, стратиграфічний,
палеогеографічний і мінералогічний об’єкт; некомплексні - цінні переважно в
одному науковому напрямі, наприклад, прояви окремих мінералів; ступінь
вивченості: висока - об’єкти спеціальних детальних (монографічних) досліджень,
наприклад, залишки тріасових рослин, юрських тварин і рослин; звичайна - окремі
об’єкти загальних досліджень; наукова відомість: глобальна - наприклад, юрські
відклади Ізюмщини, включаючи келовейські і оксфордські скам’янілості; в межах
держави - об’єкти, добре відомі фахівцям України, наприклад, гора Кремінець як
геоморфологічний об’єкт, що увійшов до опису геоморфології України [40]; в
межах регіону - об’єкти, широко відомі в ДДЗ, наприклад, туфітові пісковики
середнього бату; наукова затребуваність - частота наукового використання,
згадування в публікаціях: велика - об’єкти, що постійно використовуються в
регіональних комплексних дослідженнях ДДЗ, наприклад, сеноманські фосфорити,
які розглядаються в усіх публікаціях по геології регіону; значна - об’єкти, що
постійно використовуються у вузько спеціальних дослідженнях регіону -
палеонтологічних, стратиграфічних, а також дослідженнях його корисних копалин і
т.п.; помірна - об’єкти, що розглядаються в окремих публікаціях, наприклад,
карстові форми юри і крейди; розповсюдженість в природі: дуже рідкі і унікальні
- наприклад, залишки сеноманського плезіозавра, знайдені на горі Кремінець в м.
Ізюм, палеогенового китоподібного - поблизу с. Коропове на Зміївщині; рідкі -
наприклад, залишки моховаток і риб, "кісткова брекчія" в палеогенових
відкладах; численні - наприклад, залишки белемнітів в кампанському і
маастрихтському ярусах верхньої крейди;
освітня цінність, зокрема для вивчення географії в школі і вузі: об’єкти, що
відповідають шкільним навчальним програмам з географії, зокрема темі
"Літосфера" курсу географії 6 кл.; об’єкти для використання в позапрограмній
роботі (в тому числі науково-дослідницькій);
якість проявлення в ГГПП (збереженість скам’янілостей, досконалість кристалів
мінералів і т. п.): відмінна, добра, задовільна.
На цій підставі серед гідних уваги компонентів ГГПП було виділено об’єкти
державного, регіонального і місцевого значення. Так, до гідних уваги
компонентів державного значення віднесені середньоюрські рослинні залишки
("кам’янська флора"), які фіксують континентальні гумідні умови пізньобатського
часу на території значної частини України, характеризуються науковою
комплексністю, бо є визначним палеонтологічним, стратиграфічним і
палеогеографічним об’єктом водночас, неодноразово монографічно досліджені,
відомі фахівцям-палеоботанікам і стратиграфам всього світу, постійно
використовуються і згадуються в регіональних стратиграфічних і
палеогеографічних дослідженнях, являються унікальним скупченням давніх рослин
чудової збереженості і мають неабияку освітню цінність, оскільки можуть бути
залучені як при вивченні програмного матеріалу шкільних курсів географії, так і
для постановки науково-дослідницької роботи в спеціальних гуртках і секціях
МАН. Таке ж значення мають палеозойські і пізньоюрські скам’янілості,
"гаражівська флора" пізнього тріасу, "зміївська флора" олігоцену, а також
стратотипи світ і регіоярусів мезозою та кайнозою, валідні для території
Дніпровсько-Донецької западини, що мають широке вживання в практиці
стратиграфічних досліджень та увійшли до стратиграфічних