Розділ 2. Державна політика в сфері соціального захисту інвалідів.....................................................................................55
2.1.Інвалідність: визначення поняття та порядок встановлення............55
2.2.Інваліди як суб'єкти трудових правовідносин. Спеціальні правові гарантії щодо забезпечення умов праці інвалідів.................................85
2.3.Інваліди як суб'єкти пенсійних правовідносин. Підстави та умови отримання пенсії в зв'язку з інвалідністю..........................................105
2.4.Сучасний стан соціальної захищеності інвалідів та шляхи його удосконалення...........................................................................120
Висновки до Розділу 2............................................................147
Висновки..........................................................................156
Список використаної літератури...........................................164
ВСТУП
Актуальність теми. Історично склалося так, що люди з фізичними недоліками, порушеннями функцій організму були виділені в окрему верству суспільства та ізольовані. Розвиток і становлення поняття інвалід характеризується багато чисельною зміною його змістовного наповнення. За сучасних умов більшість країн намагається виправити історично обумовлені помилки у відношенні до інвалідів, здійснюючи низку заходів щодо їх реабілітації і адаптації у суспільстві.
України проголосила себе соціальною державою, де всі люди є вільними і рівними у правах. Людина незалежно від її фізичного стану визнається найбільшою соціальною цінністю. Завданням держави є виправлення становища інвалідів, шляхом не тільки визнання їх рівноправними громадянами, а й забезпечення реалізації ними прав і свобод.
Не зважаючи на те, що формування поняття інвалід відбувалося за часів жорстокого, пригноблюючого ставлення до людей з порушеннями функцій організму, слід вирішити проблему інвалід шляхом створення умов, які б балансували їх нормальне існування. При цьому не тільки інвалід повинен пристосовуватися до життя, але й держава зобов'язана надавати йому соціальний захист і допомогу. Держава зобов'язана створити умови для працевлаштування, навчання, профорієнтації, перекваліфікації, пенсійного забезпечення, пересування, спілкування інвалідів з метою надання їм можливості в міру об'єктивних обставин не почуватися знедоленими, безправними, викинутими суспільством; виховання власного почуття гідності і відповідного відношення оточуючих.
В минуле століття не було створено дієвих механізмів, спроможних пристосувати життя людини з фізичними недоліками, тому інваліди були ізольовані і не визнавалось їх право на рівне співіснування з іншими людьми. Але за сучасних умов питання реабілітації інвалідів і адаптація їх у суспільстві набирає все більшої актуальності. Вирішення цієї проблеми має варіанти не тільки з боку держави, а й активізовано у суспільстві серед громадських організацій, окремих громадян. Науково - технічний прогрес дозволяє не тільки рятувати людей, а й створити їм умови нормального існування за рахунок комп'ютерної техніки, автоматизації виробництва. Втручання людини у хід природного відбору через лікування хворих, можливості медикаментозної підтримки функцій організму, трансплантації органів, протезування тощо, зобов'язує її відповідати за тих, хто отримав лише частину допомоги завдяки медицині. Найважливішим питанням після врятування життя є питання забезпечення гідного існування, особливо в умовах зростання кількості інвалідів у зв'язку з надзвичайними подіями останніх років (прикладом, наслідки Чорнобильської катастрофи).
Окремі питання правового регулювання соціального захисту інвалідів були предметом дослідження у наукових працях відомих українських та російських вчених і стали підґрунтям дослідження: В. С. Андреєва, Н. Б. Болотіної, М. О. Буянова, Н.А. Вигдорчик, В.М. Догадова, Т.З. Гарасимова, М.Л. Захарова, Р. І. Иванової, З.Л Кондратьева, С.І. Кобзева, О. Є. Мачульської, В.В. Москаленко, П. Д. Пилипенка, О. І. Процевського, В.Д.Роик І. М. Сироти, Б. І. Сташківа, С. М. Сивак, О. Ф. Скакун, Б. Сташків, Н. М. Стаховської, Є. Г. Тучкової.
Однак, сьогодні у правовій науці відсутнє комплексне загальнотеоретичне дослідження проблем правового регулювання соціального захисту інвалідів за сучасних тенденцій розвитку і врахування еволюції розуміння понять "інвалід" і "інвалідність". Саме тому набуває актуальності проблема висвітлення особливостей правового регулювання соціального захисту інвалідів в Україні в сучасних соціально-економічних умовах, глибокий науковий аналіз нових правових категорій. Важливість і нагальність таких наукових пошуків визначається необхідністю вдосконалення шляхів реформування сучасної системи соціального забезпечення в умовах ринкової економіки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертації є з'ясування правової природи соціального захисту інвалідів та дослідження особливостей правовідносин щодо соціального захисту громадян в умовах ринкових перетворень на підставі комплексного аналізу наукової юридичної літератури з цих питань, аналізу відповідних міжнародних стандартів та актів національного законодавства.
Для досягнення поставленої мети дослідження вважається за необхідне вирішення таких завдань:
1. З'ясування поняття та сутність соціального захисту, відмінностей змісту понять "соціальний захист" і "соціальне забезпечення".
2. Визначення сутності та особливостей правовідносин щодо соціального захисту.
3. Дослідження повноважень державних органів та громадських організацій в сфері соціального захисту населення.
4. Визначення поняття "інвалідність" за сучасних умов розвитку правовідносин держава - людина - інвалід; порядку встановлення інвалідності.
5. Дослідження категорії інвалідів як суб'єктів трудових правовідносин з особливою увагою від