змісту ст. КК України працівниками правоохоронних органів через складність
формулювання диспозиції цієї статті та вживані повтори. По-друге,
пріоритетністю в санкції ст. КК України покарань не економічного характеру,
а таких, що пов'язані з впливом на особисту волю людини. Безумовно, санкції
чинної ст. КК України ускладнюють можливості її ефективного застосування.
Тому нагальним є питання наукового осмислення проблем кримінальної
відповідальності за порушення законодавства про бюджетну систему та
обґрунтування відповідних пропозицій і рекомендацій.
Донині ґрунтовне комплексне дослідження проблем порушення законодавства про
бюджетну систему України не проводилося. Окремі питання кримінальної
відповідальності за такі порушення були досліджені в роботах вітчизняних
науковців, а саме: П. П. Андрушка, М. І. Бажанова, Ю. В. Бауліна,
В. І. Борисова, Р. А. Волинця, А. Ф. Волобуєва, Н. О. Гуторової,
О. О. Дудорова, М. І. Мельника, В. О. Навроцького, І. В. Озерського,
І. А. Сікорської, Р. Л. Степанюка, Є. Л. Стрельцова, М. І. Хавронюка та ін.
Проте залишається чимало нерозв'язаних питань щодо кримінально-правової охорони
бюджетної системи України. А низка дискусійних питань вимагає їх нового
осмислення в сучасних умовах.
Отже, розгляд питань кримінальної відповідальності за порушення законодавства
про бюджетну систему України є вимогою часу.
Теоретичним підґрунтям дисертаційної роботи стали праці П. П. Андрушка,
М. І. Бажанова, Ю. В. Бауліна, В. І. Борисова, Б. С. Волкова, П. А. Вороб'я,
С. Б. Гавриша, В. О. Глушкова, В. К. Грищука, Н. О. Гуторової, П. С. Дагеля,
О. М. Джужі, О. О. Дудорова, М. Й. Коржанського, О. М. Костенка,
В. М. Кудрявцева, Н. Ф. Кузнецової, В. М. Куца, С. Я. Лихової,
П. С. Матишевського, М. І. Мельника, В. А. Мисливого, А. А. Музики,
В. О. Навроцького, Б. С. Нікіфорова, В. І. Осадчого, М. І. Панова,
А. В. Савченка, В. В. Сташиса, Є. Л. Стрельцова, С. А. Тарарухіна, В. Я. Тація,
В. П. Тихого, Є. В. Фесенка, П. Л. Фріса, М. І. Хавронюка, Н. М. Ярмиш,
С. С. Яценка та ін.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана
відповідно до тематики Пріоритетних напрямів фундаментальних і прикладних
досліджень вищих навчальних закладів та установ МВС України на період ?
рр. (затвердженої наказом МВС України від липня р. № ), Комплексної
програми профілактики правопорушень на ? рр. (затвердженої Постановою
Кабінету Міністрів України від грудня р. № ).
Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Київського національного
університету внутрішніх справ (протокол № від грудня р.),
передбачена планами проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських
робіт Київського національного університету внутрішніх справ на – рр.
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є наукова розробка проблем
кримінально-правової охорони бюджетної системи України та формування на основі
проведеного всебічного комплексного дослідження науково обґрунтованих
пропозицій і рекомендацій щодо її вдосконалення.
Виходячи з мети, необхідним є вирішення таких завдань:
дослідити історію розвитку кримінально-правової заборони порушення
законодавства про бюджетну систему в Україні;
вивчити практику закріплення такої заборони в законодавстві зарубіжних країн;
проаналізувати об'єкт порушення законодавства про бюджетну систему України;
визначити предмет порушення законодавства про бюджетну систему України;
з'ясувати зміст об'єктивної сторони злочину, відповідальність за який
передбачена ст. КК України;
визначити ознаки суб'єктивної сторони порушення законодавства про бюджетну
систему України;
встановити ознаки осіб, які можуть бути суб'єктом злочину, відповідальність за
який передбачена ст. КК України;
проаналізувати санкції за порушення законодавства про бюджетну систему та
практику призначення покарань за такі злочини в Україні;
розробити пропозиції щодо внесення змін до чинного законодавства з метою
вдосконалення норми, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення
законодавства про бюджетну систему України.
Об'єктом дослідження є суспільні відносини у сфері кримінально-правової охорони
процесу акумулювання, розподілу та використання державних фінансів.
Предмет дослідження – кримінальна відповідальність за порушення законодавства
про бюджетну систему України.
Методи дослідження обрані з урахуванням поставленої мети й завдань дослідження,
його об’єкта та предмета. В основу дослідження було покладено такі методи:
історичний – для аналізу джерел кримінального права, які врегульовували охорону
системи державних фінансів на теренах нашої держави з часів Давньої Русі, що
надало можливість прослідкувати генезис підходів до встановлення кримінальної
відповідальності за порушення системи державних фінансів та з’ясувати сучасні
тенденції вирішення цього питання (під
розділи 1., 3.); порівняльно-правовий –
надав можливість проаналізувати та порівняти національне й іноземне
законодавство, що передбачає кримінальну відповідальність за порушення
законодавства про бюджетну систему, а також встановити, яку відповідальність
передбачив іноземний законодавець за такі порушення, що дозволило використати
досвід зарубіжних країн для вдосконалення ст. КК України (під
розділи 1.,
4.); системно-структурний – для аналізу конкретних елементів
кримінально-правової норми, що передбачає відповідальність за порушення
законодавства про бюджетну систему України, та їх взаємозв'язку (
розділи та
); логіко-граматичний – для тлумачення деяких термінів, які застосовуються в
диспозиції досліджуваної статті та відповідних нормативно-правових актах, що
уможливило виявлення труднощів у застосуванні термінів у тому значенні, в якому
вони розуміються в зазначених нормах права (під
розділи 2., 3.); статистичний
та соціологічний – для вивчення й узагальнення практики застосування ст. КК
України в діяльності правоохоронних органів та прийняття судами рішень по
кримінальних справах, пов'язаних з порушенням бюджетного законодавства України
(під
розділи 2., 2.,
розділи та ).
Емпіричну базу дослідження склали кримінальні справи про злочини,
відповідальність за які передбачена ст. КК України, що були розглянуті
судами України протягом – рр. (% від загальної кількості справ
зазначеної категорії, за якими закінчено провадження в судах); результати
анкетування працівників органів внутрішніх справ та прокуратури щодо
проблемних питань кримінальної відповідальності за вказаний злочин; статистичні
дані Державної судової адміністрації та Департаменту інформаційних технологій
МВС України щодо кількості осіб, притягнутих до кримінальної відповідальності
за порушення законодавства про бюджетну систему України.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана дисертація є
першим в Україні комплексним науковим монографічним дослідженням проблем
кримінальної відповідальності за порушення законодавства про бюджетну систему
України. Конкретний внесок здобувача в наукову розробку питань кримінальної
відповідальності за порушення законодавства про бюджетну систему України
полягає в обґрунтуванні пропозицій і рекомендацій, що мають теоретичне та
практичне значення для вдосконалення кримінально-правового захисту суспільних
відносин, які виникають у процесі розподілу бюджетних коштів та їх використання
у нашій державі.
Уперше:
- визначено основним безпосереднім об'єктом злочину, відповідальність за який
передбачена ст. КК України, суспільні відносини, що виникають під час
виконання бюджету за видатками;
- обґрунтовано потребу передбачити в ч. ст. КК України відповідальність
за “нецільове використання бюджетних коштів” як таке, що конкретизує її межі;
- аргументовано необхідність передбачити в санкції ст. КК України
пріоритетність покарань майнового характеру (штраф, громадські роботи, виправні
роботи), які є ефективнішими порівняно з арештом, обмеженням та позбавленням
волі, за умов порушення законодавства про бюджетну систему України.
Удосконалено:
- назву ст. КК України “Порушення законодавства про бюджетну систему
України”. Запропоновано змінити її на “Порушення порядку виконання бюджету за
видатками”. Це чіткіше окреслить коло охоронюваних суспільних відносин;
- визначення поняття “бюджетні кошти” як предмета злочину, відповідальність за
який передбачена ст. КК України. Такими слід вважати кошти, що знаходяться
на єдиному казначейському рахунку, на відповідних рахунках в органах Державного
казначейства України (чи на рахунках у банківських установах у передбачених
законом випадках) або в касах бюджетних установ. Запропоновано відобразити це
формулювання в тексті примітки до ст. КК України;
- визначення моменту закінчення кожної з форм порушення законодавства про
бюджетну систему України;
- визначення засобів порушення законодавства про бюджетну систему України,
якими виступають платіжні доручення, документи, що є підтвердними для
проведення розрахунків, а також документи, що відображають зміни до кошторисів
та планів використання бюджетних коштів.
Набули подальшого розвитку:
- положення щодо використання бюджетних коштів в обсягах, що перевищують
затверджені межі видатків, шляхом їх використання усупереч цільовому
призначенню;
- ознаки, які характеризують бюджетні кошти як предмет злочину,
відповідальність за який передбачена ст. КК України;
- положення щодо можливості вчинення злочину, відповідальність за який
передбачена ст. КК України, з прямим умислом;
- обґрунтування щодо кваліфікації діяння при конкуренції ст. та ст. ,
КК України.
Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає в тому, що
сформульовані й аргументовані в дисертації теоретичні положення, висновки,
пропозиції та рекомендації використовуються за різними напрямами діяльності:
- у законодавчій сфері ? для внесення змін та доповнень у законодавство щодо
кримінально-правової охорони бюджетної системи України (акт впровадження в
законотворчий процес Верховної Ради України № -/- від лютого
р.);
- у правозастосовній діяльності – для оптимізації діяльності спеціалізованого
відділу захисту бюджетних коштів УДСБЕЗ ГУ МВС України в м. Києві (акт
впровадження від жовтня р.);
- у навчальному процесі ? при викладанні лекцій з навчальної дисципліни
“Кримінальне право. Особлива частина” у Київському національному університеті
внутрішніх справ (акт впровадження від лютого р.).
Апробація результатів дисертації. Основні положення, висновки, пропозиції та
рекомендації, які були сформульовані в дисертації, обговорювалися на засіданнях
кафедри кримінального права Київського національного університету внутрішніх
справ, оприлюднені на науково-теоретичній конференції “Проблеми підвищення
ефективності державного управління в правоохоронній діяльності” (Київ,
р.), а також на науково-практичних конференціях “Правова система України:
сучасний стан і перспективи вдосконалення” (Київ, р.) та “Правове
регулювання становлення ринкової економіки в Україні” (Київ, квітень р.).
Публікації. Результати дослідження опубліковані автором у семи наукових роботах
(чотири статті у фахових виданнях та тези трьох наукових доповідей).
Структура роботи обумовлена метою, завданнями та предметом дослідження.
Дисертація складається зі вступу, чотирьох
розділів, які містять дев'ять
під
розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг
дисертації становить сторінок, з них основного тексту ? сторінок,
додатків ? сторінок ( додатків), список
- Київ+380960830922