зміст масових публічних заходів тісно переплітається як з метою їх
проведення, так і з їх видом (політичного чи неполітичного спрямування). Більше
того, як свідчить викладене у під
розділі 1.2. нашого дослідження, суттєві
відмінності можна помітити лише між предметами публічних масових заходів
політичного спрямування та неполітичних масових заходів, оскільки у першому
випадку мову можна вести про формування і вільне публічне вираження спільного
ставлення їх учасників до питань і проблем, що мають, як правило
суспільно-політичне значення, а в другому – про задоволення спільних прав,
свобод, інтересів чи потреб їх учасників.
На нашу думку, предмет усіх масових публічних заходів політичного спрямування є
дуже близьким, а в більшості випадків – й практично тотожним. Як вже
зазначалося, і збори, і мітинги, і демонстрації, і походи, і пікети проводяться
з метою більш чи менш широкого і відкритого обговорення питань, що становлять
спільний інтерес для їх учасників, публічного висловлення солідарності,
протесту, заклику, апеляції до конкретних дій органів публічної влади, їх
посадових осіб, громадських та інших організацій з приводу суспільно-політичних
або інших актуальних питань поточного життя, чи привернення уваги органів
публічної влади й широкого загалу до певних проблем, що становлять спільний
інтерес для їх учасників, чи з метою вираження громадського протесту. А. М.
Колодій та А. Ю. Олійник наголошують, що вказане право дає громадянам
можливість “протидіяти будь-яким антидемократичним проявам, порушенням прав
людини” [] [ []Колодій А. М., Олійник А. Ю. Права людини і громадянина в
Україні: Навч. посіб. – К.: Юрінком Інтер, . – С. 3.].
Окремо слід відмітити, що, як вже зазначалося у цій роботі, право на масові
публічні заходи дуже тісно пов’язане з іншим конституційним правом кожної
людини – правом на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і
переконань, закріпленим ч. ст. Основного Закону України. Адже без свободи
думки і свободи слова проводити будь-які публічні масові заходи неможливо,
оскільки втрачається сам їх сенс. Тобто без вільного висловлення учасниками
масових заходів своїх думок (поглядів, переконань), свого ставлення до питань,
з приводу яких проводиться цей захід, без можливості вільного обговорення та
обстоювання своєї позиції, мета, роль та значення будь-якого заходу зводяться
нанівець. Як слушно зазначають М. В. Баглай та Б. М. Габричідзе, “у свободи
слова спільна доля з демократією: коли знищують одну, то закінчується й інша”
[] [ []Баглай М.В. Габричизде Б.Н. Конституционное право Российской
Федерации: Ученик для вузов. – М.: ИНФРА-М, . – С. 3.]. А отже, до
предмету масових публічних заходів можна віднести і право вільно виражати свої
погляди і переконання відкритим, публічним шляхом.
Таким чином, можна виокремити такі головні ознаки предмету масового публічного
заходу політичного спрямування – це питання (коло питань, подія, рішення,
проблема тощо), що: а) становить спільний інтерес для усіх чи більшості
учасників; б) мають суспільно-значимий інтерес; в) вільно й відкрито
розглядаються з метою їх спільного вирішення, або з метою привернення уваги
органів публічної влади та (або) широкого загалу; г) розглядаються шляхом
висловлення солідарності, протесту, заклику, вимоги, апеляції тощо.
Виходячи з цього, предмет масових публічних заходів політичного спрямування
можна визначити як коло питань (дії, події, рішення, проблеми), що становлять
спільний інтерес для їх учасників та мають суспільно-політичне значення, які
вільно й відкрито розглядаються (обговорюються) шляхом висловлення
солідарності, протесту, заклику, вимоги, апеляції тощо, з метою їх вирішення чи
з метою привернення до них уваги органів публічної влади та широкого загалу.
Слід зазначити, що проведений у під
розділі 1.2. цього дослідження аналіз різних
видів масових публічних заходів свідчить про суттєву залежність їх предмету від
їх конкретного виду та змістовної спрямованості. Так, наприклад, предметом
загальних зборів громадян за місцем проживання є найбільш важливі питання
місцевого значення. Предметом зборів, що проводяться громадянами України
відповідно до Закону України “Про всеукраїнський та місцеві референдуми”
зокрема, є: а) обговорення питання щодо доцільності проведення референдуму; б)
створення ініціативних груп зі збору підписів на підтримку проведення
референдуму; в) формулювання питання, що пропонується на нього винести.
Предметом зборів виборців чи мітингів, які проводяться відповідно до Законів
України “Про вибори Президента України”, “Про вибори народних депутатів
України”, “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим,
місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” є: а) донесення до виборців
інформації про головний зміст передвиборчих програм кандидатів та (або)
політичних партій, їх виборчих блоків; б) відкрите публічне обговорення цих
програм та якостей кандидатів; в) проведення дебатів, дискусій; г) формування в
учасників внутрішнього переконання (індивідуального чи спільного) в
необхідності голосування за виборчий список
- Київ+380960830922