Ви є тут

Виборчі технології як чинник політичних трансформацій у пострадянських країнах (на прикладі України та Росії).

Автор: 
Хромець Олег Леонідович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2009
Артикул:
0409U005383
129 грн
Додати в кошик

Вміст

ЗМІСТ
ВСТУП.
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади дослідження виборчих
технологій……………………………………………….………………….
РОЗДІЛ 2. Роль виборчих технологій у становленні засад демократичної
трансформації суспільства ………………….…….
РОЗДІЛ 3. Виборчі технології як засіб маніпулювання свідомістю у політичних
трансформаціях.……………….……….
ВИСНОВКИ.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Політичні вибори є основою формування
представницьких органів влади за демократичного режиму. Вибори традиційно
вважаються справедливими та демократичними за умов реалізації принципів
загального, рівного, прямого виборчого права та таємного голосування. Разом з
тим, сам факт проведення періодичних виборів у державі не є автоматичною
ознакою її демократичності. У повній мірі мають реалізовуватися принципи
демократичних виборів та забезпечуватися вільний доступ кандидатів до виборчих
кампаній, які мають носити плюралістичний та конкурентний характер. Це означає,
що претенденти (кандидати чи політичні сили) можуть використовувати всі
незаборонені законодавством країни засоби для залучення голосів
громадян-виборців у результаті виборчої кампанії.
Одним із домінуючих способів конкурентної боротьби кандидатів у ході виборчих
кампаній в демократичних країнах та за демократичних трансформацій за сучасних
умов виступають виборчі технології. Саме завдяки їх використанню вдається
інтенсифікувати виборчу кампанію та привернути увагу громадськості. За
авторитарних та тоталітарних режимів, де провладна політична сила займає
монопольне становище та спостерігається закритість виборчої сфери, виборчі
технології апріорі не можуть відігравати ту ж роль, що й за демократичних
режимів. Разом з тим, за умов демократичної трансформації авторитарних чи
тоталітарних режимів виборчі технології можуть відігравати виключно важливу
роль для пришвидшення даного процесу.
У вітчизняних наукових дослідженнях та дослідженнях в країнах пострадянського
простору, що стосуються аналізу явища «виборчі технології», переважно домінує
тенденція накопичення емпіричного досвіду та запозичення західних моделей
ведення виборчих кампаній лише для того, щоб проілюструвати їх ефективність
щодо оптимізації виборчих кампаній.
До цього часу залишалася осторонь проблема ґрунтовного наукового дослідження
впливу виборчих технологій на політичні трансформації у пострадянському
просторі. Започаткування комплексного аналізу даного аспекту виборчих
технологій дозволить випрацювати критерії позитивного та можливого негативного
їх впливу на становлення засад демократичної трансформації суспільства.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне
дослідження є складовою наукової роботи філософського факультету Київського
національного університету імені Тараса Шевченка та виконане у межах
науково-дослідної теми БФ- «Філософія та політологія у структурі
сучасного соціо-гуманітарного знання».
Мета і завдання дисертаційного дослідження. Метою дисертаційної роботи є
розкриття основних напрямів впливу виборчих технологій на політичні
трансформації у пострадянських країнах.
Досягнення обраної мети обумовило наступні завдання:
- дослідити основні наукові підходи щодо виявлення сутності виборчих
технологій;
- розкрити маркетинговий підхід як найбільш комплексний напрям у науковому
дослідженні виборчих технологій;
- з’ясувати роль виборчих технологій у становленні засад демократичної
трансформації суспільства;
- визначити тенденції впливу виборчих технологій на політичні трансформації в
країнах пострадянського простору;
- виявити маніпулятивну роль виборчих технологій у трансформаційних процесах в
Україні та Росії.
Об’єктом дисертаційного дослідження є політичні трансформації у пострадянських
країнах.
Предметом дисертаційного дослідження є вплив виборчих технологій на політичні
трансформації у країнах пострадянського простору.
Дисертаційну роботу виконано на засадах комплексного підходу до застосування
методів дослідження. Були використані наступні наукові методи:
1. Описовий – для дослідження різних теоретичних підходів у визначенні виборчих
технологій, концепцій демократії, маніпулятивних виборчих технологій, а також в
ілюструванні прикладів застосування виборчих технологій.
2. Компаративістський - співставлення основних підходів визначення виборчих
технологій та основних концепцій демократії, а також для співставлення досвіду
застосування виборчих технологій у розвинених демократіях й країнах
пострадянського простору.
3. Системний – для дослідження демократії як системи політичних інститутів та
принципів.
4. Структурно-функціональний – для дослідження маркетингового підходу виборчих
технологій як комплексного та цілісного явища; процесу політичних трансформацій
на пострадянському просторі з виокремленням їх функціональних складових; для
дослідження явища політичного маніпулювання з виокремленням основних
функціональних одиниць – механізмів маніпулювання.
5. Історичний – для виявлення етапів становлення концепту демократії; для
виокремлення соціальних передумов політичного маніпулювання.
Наукова новизна одержаних результатів полягає як у постановці наукової
проблеми, так і у способі її розв’язання. Вперше у вітчизняній політичній науці
був проведений комплексний політологічний аналіз виборчих технологій як чинника
політичних трансформацій у пострадянських країнах.
Наукова новизна розкривається в наступних положеннях, які виносяться на захист:
- удосконалено комплексний підхід до визначення сутності виборчих технологій.
Серед основних підходів до аналізу виборчих технологій було запропоновано
авторську типологію: психологічний, культурологічний, епістемологічний,
соціологічний та маркетинговий. Доведено, що маркетинговий підхід у науковому
аналізі виборчих технологій є найбільш комплексним та перспективним напрямком
дослідження означеної у дисертації наукової проблеми, бо він у повній мірі
орієнтується на розкриття політичного «попиту» виборців та на основі цього
забезпечує формування адекватної «пропозиції» політичного продукту, що у свою
чергу сприяє більш ефективній комунікації «кандидат – виборець»;
- набуло подальшого обґрунтування положення про вплив виборчих технологій на
характер і ступінь реалізації основних принципів сучасної демократії: на
принцип народного суверенітету – виборці отримують додаткові мотиваційні
складові для легітимації діючої влади; на принцип свободи, який в умовах
виборів можна трактувати як принцип «свободи електорального вибору»; на принцип
виборності – наявності можливостей ведення ефективної комунікації кандидатів з
виборцями, що дозволяє персоніфікувати владу, а значить підвищити рівень
усвідомленості громадянами свого вибору; на взаємопов’язані принципи більшості
та ідейного плюралізму – дозволяє політичній меншості конкурувати з більшістю,
пропонувати альтернативні шляхи виходу із проблемних ситуацій;
- удосконалено обґрунтування позицій щодо подвійного впливу виборчих технологій
на політичні трансформації в країнах пострадянського простору. По-перше наявні
сильні авторитарні тенденції, які проявляються в прагненні владних еліт до
маніпулювання громадською думкою, спотворення результатів волевиявлення,
домінування «брудних» технологій, тотальне використання адміністративного
ресурсу. По-друге, сам факт використання виборчих технологій є ознакою
демократичної трансформації тоталітарного радянського політичного режиму, який
не передбачав проведення виборів із широким використанням виборчих технологій.
Доведено, що домінування тих чи інших типів виборчих технологій в окремих
пострадянських країнах свідчить про ступінь розвитку в них демократії.
Технології, метою яких є здійснення впливу на громадську думку для забезпечення
свідомого електорального вибору, сприяють процесу демократичної трансформації.
Технології, спрямовані на викривлення результату виборів через прихований вплив
на виборців чи інституції, які визначають переможців виборів, свідчать про
послаблення демократичних традицій у цих країнах та посилення антидемократичних
трансформацій – авторитаризації чи тоталітаризації;
- виявлено нові аспекти у впливі виборчих технологій на становлення засад
демократичної трансформації пострадянських країн. Визначено основні тенденцій
такого впливу на демократичні трансформації, зокрема в Україні та Росії:
аналітичні виборчі технології сприяють виявленню основних потреб та запитів
громадян; вони урівноважують шанси у виборчій боротьбі провладних та
опозиційних кандидатів; залучають до дискурсу переважну більшість
громадян-виборців, що виступає фактором зниження рівня абсентеїзму; іміджеві
виборчі технології зосереджують свою увагу на персоні політика, що стимулює
розвиток демократичного лідерства і сприяє агрегуванню інтересів виборців та їх
інкорпорації; вони виступають своєрідним замінником реальному фізичному
протистоянню в соціумі та чинником зниження соціальної конфліктності; вдається
долати стереотипне мислення виборців та привнесення демократичних цінностей, що
сприяє відходу від тотальної орієнтації виборця в електоральному рішенні згідно
системи «радянське – нерадянське»; комунікація у виборчій кампанії дозволяє
суб’єктам виборчого процесу – кандидатам – здійснювати інформування громадян, а
предметом інформування можуть стати політичні програми, політичні та
ідеологічні установки;
- удосконалено обґрунтування ролі маніпулятивних виборчих технологій у процесі
політичних трансформацій пострадянських країн, зокрема України та Росії. Роль
маніпулятивних виборчих технологій посилюється за умов авторитарної
трансформації, яка характеризується монополізацією владними органами медійного
простору країни, який виступає головним каналам маніпулятивного впливу на
свідомість виборця, що є вкрай актуальним для нинішньої Росії та було
характерним для України наприкінці -х років – початку нинішнього століття.
Водночас відзначено, що маніпулятивний вплив у виборчих кампаніях
пострадянського простору може виступити фактором демократичних трансформацій –
подолання стереотипного мислення виборця пострадянської доби, який продовжує
орієнтуватися на владний авторитет, що обмежує ротацію та оновлення політичної
еліти. Маніпулятивні виборчі технологій часто виступали ефективною протидією
владному адміністративному ресурсу з боку опозиційних політичних сил.
Практичне значення одержаних результатів дослідження. Отримані результати
можуть бути використані при розробці лекційних курсів із загальної теорії
політики, практичної політології та спецкурсів «виборчі технології» та «теорії
демократії», сприяти у подальшому дослідженні означеної проблематики.
Апробація результатів дисертації. Основні теоретичні положення і висновки
дослідження обговорювалися на Всеукраїнській студентській науковій конференції
«ІІ Харківські студентські філософські читання» (Харків, квітень р.), на
міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету - »
(Київ, - квітня р.), міжнародній науковій конференції «Дні науки
філософського факультету - » (Київ, - квітня р.), міжнародній
науковій конференції «Шевченківська весна – » (Київ, - березня
р.), міжнародній науковій конференції «Дні науки філософського факультету -
» (Київ, - квітня р.).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані у трьох статтях
у фахових наукових виданнях та п’ятьох тезах – у матеріалах наукових
конференцій.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, трьох
розділів, висновків
та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації складає стор., з них
стор. авторського тексту. Список