РОЗДІЛ 2
МЕТОДИКА НАВЧАННЯ РОЗПОВІДАННЯ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ У ТЕАТРАЛІЗОВАНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Особливості розповідання дітей старшого дошкільного віку в театралізованій діяльності
Метою дослідження було визначення шляхів розвитку одного з видів зв'язного мовлення, а саме творчого розповідання в театралізованій діяльності дітей старшого дошкільного віку.
Експериментальна робота проводилася на базі дошкільного закладу № 53 міста Краматорська Донецької області у трьох групах: дві експериментальні - 1 ЕГ (24 дитини), 2 ЕГ (22 дитини) та контрольна група - КГ (25 дітей). Спільні педагогічні умови груп були схожими: вихователі мали значний педагогічний досвід, працювали в тісному контакті з батьками. Пілотажний експеримент проводився в 1998-1999 навчальному році: було розроблено експериментальну базу, проведено констатуюче обстеження дітей. Другий та третій етапи експерименту (формуючий та контрольний) проводилися в 1999-2001 роках серед дітей підготовчої групи (діти перейшли зі старшої групи до підготовчої). У процесі експериментальної роботи перевірялася справедливість висунутої нами гіпотези про позитивний вплив розробленої системи вправ та ігор на основі театралізованої діяльності на розвиток зв'язного мовлення, вміння розповідати у старших дошкільників.
Були визначені завдання констатуючого експерименту:
1. Виявити та охарактеризувати рівні творчого розповідання дітей старшого дошкільного віку в театралізованій діяльності.
2. З?ясувати вміння дітей складати сюжети на основі наочної ігрової ситуації.
3. Визначити вміння дошкільників змінювати готовий сценарій на основі введення нового персонажа з подальшим відтворенням його в театралізованій грі.
4. Перевірити вміння дітей самостійно розробляти сценарії на словесній основі з подальшим показом їх у виставі.
5. Визначити уявлення дітей про театр, театральну виставу, вміння емоційно сприймати її, розуміти тему, ідею, визначати композиційну структуру.
Як було доведено, театралізована діяльність є важливим та ефективним засобом розвитку зв'язного мовлення дітей, оскільки вона сприяє розвиткові красивого, образного літературного мовлення, що дозволяє дитині самостійно будувати зв'язне висловлювання, забезпечує усвідомлення змісту, ідеї художнього твору через сприймання театральної вистави.
У межах дослідження театралізована діяльність використовувалася як засіб навчання творчого розповідання під час складання сюжетів та розробки сценаріїв для театралізованих ігор. Основними показниками сюжету як своєрідного типу розповіді, складеної дошкільниками, є невелика кількість персонажів, стисла форма викладення, динамічна зміна подій, структурна схема: початок, середина, закінчення. Сюжет збагачується, доповнюється у процесі його обігрування. Характерними ознаками сценарію для театралізованих ігор дошкільників є динамічна фабула, велика кількість діалогів та ігрових монологів персонажів.
Сюжет та сценарій як своєрідні типи зв'язного висловлювання підлягають оцінці з позиції визначення рівня зв'язного мовлення, вміння складати логічну, завершену, виразну розповідь.
Водночас сюжет і сценарій належать до продуктів творчої діяльності, тобто є результатом творчої діяльності, спрямованої на створення художнього образу засобами театрального мистецтва. Відтак, у розробці критеріїв оцінки творчого розповідання враховувалися також напрацьовані у вітчизняній та зарубіжній педагогіці критерії та показники.
До критеріїв оцінки творчого процесу науковці відносять: вміння знаходити адекватні виразно-зображувальні засоби для втілення доступних художніх образів у малюнку, грі-драматизації, розповіді; індивідуальний "почерк" дитячої продукції, своєрідність характеру висловлювання свого ставлення; відповідність елементарним художнім вимогам [38]. Щодо різних видів художньої творчості дошкільників ці критерії були уточнені в низці дисертаційних досліджень: в образотворчій діяльності (Бєлкіна Е.В., Дронова О.О., Казакова Т.Г., КомароваТ.С.), музичній (Акішев С.В., Георгян Н.М., Тарасова К.В.), мовленнєвій (Ворошніна Л.В., Захарченко В.Г., Косенко Ю.М., Таніна Л.В., Фесенко Л.В. та ін.). Ці вчені до критеріїв оцінки зв'язного мовлення відносять зв'язність, логічність, послідовність, плавність, виразність, образність, граматичну правильність. У дослідженнях, присвячених проблемі розвитку зв'язного мовлення в іграх за сюжетами літературних творів, ці показники доповнені оцінкою відтворення сюжетної лінії, інтонаційною виразністю мовлення, використанням мовних засобів образності, креативністю (введенням до літературного твору додаткових деталей, нових персонажів).
Отже, на основі розроблених у вітчизняній та зарубіжній дошкільній лінгводидактиці критеріїв оцінки нами були визначені критерії та показники розвитку творчого розповідання в театралізованій діяльності, з-поміж яких:
- рівень розвитку зв'язного мовлення, що дозволяє дітям самостійно створювати різні типи зв'язних висловлювань, наявність елементарної літературної обізнаності (знання літературних творів у межах програми, знання про літературні твори, жанри);
- вміння емоційно сприймати театральну виставу, розуміти її зміст; самостійно придумувати оригінальні сюжети і сценарії з подальшим розігруванням їх у театралізованій діяльності;
- вміння створювати яскраві образи головних персонажів, передавати їх своєрідність за допомогою мовних засобів виразності, використання діалогів;
- інтерес до театралізованої діяльності, бажання розігрувати створені сюжети, сценарії, добирати відповідно до теми, змісту необхідні атрибути, ігровий матеріал; дотримуватися колегіальності; тривалість театральних дій.
До основних критеріїв оцінки творчої розповіді як кінцевого мовленнєвого продукту в театралізованій діяльності було віднесено: оригінальність вигаданого сюжету, відповідність змісту твору темі та жанру, композиційну цілісність, образність мовлення.
На основі визначених критеріїв