Ви є тут

Комплексне лікування хворих із множинними діафізарними переломами довгих кісток кінцівок

Автор: 
Кривенко Сергей Николаевич
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0503U000149
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
З метою дослідження патогенетичних аспектів множинної травми в умовах
науково-дослідного інституту травматології та ортопедії Донецького державного
медичного університету ім. М. Горького в період 1997-2000р.р. нами проведене
комплексне клініко-лабораторне обстеження 140 хворих (70 - 50,0%, осіб–у віці
від 21 до 50 років та 70 – 50,0% - у віці від 51 до 70 років) із множинними
діафізарними переломами довгих кісток кінцівок. Основну групу (76 – 54,3%)
склали постраждалі, лікування яких здійснилося по запропонованій нами методиці
з використанням накісткового остеосинтезу закритих переломів однокісткових
сегментів (плече, стегно) і черезкісткового остеосинтезу переломів двокісткових
сегментів незалежно від характеру переломів. Контрольна група (64 – 45,7%)
представлена хворими, лікування яких було проведено винятково апаратами
зовнішньої фіксації.
Контролем результатів аналогічного імунологічного та біохімічного обстеження
служили 58 (29 - 50,0%, осіб–у віці від 21 до 50 років та 29 – 50,0% - у віці
від 51 до 70 років) практично здорових осіб.
При дослідженні нижніх і верхніх кінцівок визначалася їхня анатомічна і
функціональна характеристики, наявність патологічної рухливості, крепітації
відламків, функції суглобів. Тяжкість відкритих переломів характеризувалася за
класифікацією А.В. Каплана та О.Н. Марковой (1968). Стан кровопостачання
кінцівок визначали по кольору шкіряних покровів, нігтьових лож, збереженню
чутливості, даним порівняльної термометрії (електротермометром ТПЭМ-1),
пульсації периферичних артерій (aa. Radialis, dorsalis pedis, tibialis
posterior), аускультації магістральних артерій. Стан периферичної іннервації –
по збереженню рухової і болючої чутливості. Дані клінічних та інструментальних
досліджень вносилися в карту індивідуального спостереження для їхньої наступної
обробки. Біохімічні показники визначали за допомогою аналізатора, технічних
засобів і реактивів “Kone Progress Plus” фірми KONE (Фінляндія) та устаткування
фірми “Helena” (Франція) на базі автоматизованої біохімічної лабораторії
Донецького обласного діагностичного центру ( завідуюча центром Н.В. Момот).
Методи біохімічних досліджень у потерпілих із множинними діафізарними
переломами кісток верхніх і нижніх кінцівок полягали в тім, що кров для
досліджень брали пункційним методом з v.medianae basilica, з боку протилежної
переливанням інфузійно-трансфузійних середовищ, на 1, 7, 14, 21 добу з моменту
одержання травми, що відповідало гострому періоду травматичної хвороби,
періодам ранньої і пізньої адаптації [196]. Після аналізу інформативності
досліджуваних біохімічних параметрів, проведеного по науково-медичних і
технічних джерелах, ми виділили критерії, що відбивають, на нашу думку, основні
ланки патологічних реакцій організму на множинну травму. Стан білкового обміну
оцінювали по змісту в сироватці крові загального білка, білкових фракцій і
продуктів обміну білків - сечовини, креатініна і сечової кислоти.
Загальний білок визначали уніфікованим біуретовим методом (KONE)
Альбумін - за методом Ріnnеl A.E. and Northman P.E. (KONE)
Білкові фракції – методом електрофореза на обладнанні Helena. Інструкція до
апарата.
Креатінін – за методом Jaffe (KONE)
Сечовина – уреазним методом по реакції з фенол-гіпохлорітом (KONE)
Сечова кислота – 2,4- діхлорфенолсульфонат і 4-аміноантіпірін (KONE)
Ліпідний обмін оцінювали по показниках змісту в сироватці крові холестерину,
тріглицерідів, ліпопротеїнів класів альфа , пре-бета, бета , а також продуктів
обміну дієнових коньюгатів жирних кислот і малонового альдегіду (КОNE).
Холестерин визначали за методом Ілько (KONE )
Тригліцериди – з використанням мікробіальної ліпази Fredikson D.S. (KONE )
Фракції ліпопротеїнів – Ж. Давідсон, Ж.В. Генсі. (KONE)
Дієнові коньюгати – по методу Сталевої (KONE)
Обмін електролітів і макроелементів оцінювали по змісту в сироватці крові
калію, натрію, кальцію, магнію, фосфору і хлору.
Калій і натрій – іоноселективним методом (мікроліт).
Кальцій – арсеназний метод (KONE)
Фосфор – з молібдатом амонію (KONE )
Магній – методом полум'яної фотометрії.
Хлор – з меркурій –ціанатом (KONE)
Активність ферментів оцінювали наступними методами:
Активність амілази –з субстратом альфа-д-мальтогептаоксідом (KONE)
Активність лактатдегідрогенази – дінітрофенілгідразіновим методом за Севелевим
і Товареком (KONE)
Активність креатінкінази – Сhемnіtz E.,Schmitt P.V. (KONE)
Активність аспартатамінотрансферази – Harmen у модифікації Henri (KONE)
Активність аланінамінотрансферази –Wroblevski and La Due (KONE)
Активність лужної фосфатази- субстрат PNPP – п-нітрофенілфосфата Bessey, Lowry,
Brork (KONE)
Активність кислої фосфатази – з використанням альфа-нафтілсульфата Babson
(KONE)
Активність гамма-глутаміл-транспептідазы – C L-Y-glutamyl- p-nitro-anilide по
Orlowski і Meister. Кінетика Szasz , Posalki і Tarloc (KONE)
Активність кислої РНК-ази –(KONE )
Активність кислої ДНК-ази ––(KONE )
Катепсін Д -––(KONE )
Білірубін загальний – за Іендрашіком (KONE)
Білірубін прямої- за Іендрашіком (KONE)
Глюкоза – глюкозоксідазний метод за Trinder (KONE)
Оцінка імунологічної реактивності організму потерпілого включала аналіз окремих
ланок імунної системи: Т- і В-систем лімфоцитів, субпопуляції Т-клітин з
хелперної (теофілінстійкі) та супресорної (теофілінчутливі) активністю. При
цьому використовували флуоресцентний метод з визначенням моноклональних
антитіл. Визначали загальну кількість лейкоцитів, відносну та абсолютну
кількість лімфоцитів.
Ціркулюючи імунні комплекси визначали за допомогою селективної преціпітаціі
комплексів антиген-антитіло у 3,75% поліетіленгліколє з подальшим