Розділ 2. МЕТОДИ ТА ОБ'ЄМ ДОСЛІДЖЕННЯ
Концепція ризику за визначенням ВООЗ, є математична концепція, що відображає взаємозв'язок між очікуваною частотою (або ступенем важкості) несприятливих явищ (порушень здоров'я) на задану експозицію шкідливого чинника.
Світовий досвід свідчить, що методичною основою щодо вивчення ризиків здоров'ю працюючих в шкідливих умовах праці мають бути епідеміологічні дослідження, а найбільш доцільною при цьому є стратегія, що направлена, передусім, на пошуки взаємозв'язку "рівень-час-ефект", а саме залежності "умови праці-стаж роботи-стан здоров'я" [100, 138].
Джерелом інформації про стан здоров'я досліджуваних контингентів працюючих слугували матеріали спеціалізованих клінік профпатології та дані періодичних медичних оглядів з участю лікарів-профпатологів. Використовувались також відповідні матеріали статистичної звітності медичних закладів та закладів санепіднагляду підприємств Воєводства Зелена Гура за проміжок часу з 1971 по 1998 роки. Зокрема, проаналізовано 1890 медичних карт, в т.ч. 540 реєстраційних карт хворих на професійні захворювання пилової етіології (пневмоконіоз, пиловий бронхіт, бронхіальна астма) працівників електрозварювального виробництва, 810 у працюючих в ливарному та 540 в ткальному виробництві.
В методології епідеміологічного дослідження професійних ризиків здоров'ю чільне місце посідає адекватна оцінка реальних навантажень, пов'язаних з дією досліджуваних виробничих чинників.
Для цього необхідно враховувати як рівні цих чинників (що найчастіше мають непостійний характер), так і час їх ефективної дії (експозицію) на протязі робочого дня, тижня, місяця, річного циклу робіт та стажу роботи.
Передусім це стосується гігієнічної оцінки промислового пилу - провідного фактора ризику в запланованому дослідженні.
Тому було приділено окрему увагу як питанням метрології вимірів пилу, так і питанням визначення "пилових навантажень" на працюючих, тобто дозиметрії пилу.
В своїх дослідженнях щодо вивчення пилу виходили з наукових положень, які свідчать, що питання метрології концентрації пилу в повітрі нині складає вельми важливу проблему. Причинами цього є [115]:
a) значна залежність концентрацій пилу на робочому місці від функції часу,
b) часто взаємна непорівнювальність і неоднозначність результатів вимірів, що залежить від типу та виду застосованої апаратури, способу відбору проб, точок відбору, способів проведення окремих вимірювань в даному пункті,
c) відсутність можливості конструювання пиломіру, показання якого виражали б абсолютну величину концентрації,
d) відсутність еталону запиленості, у якого була б відома абсолютна величина, яка б гарантувала достовірність вимірюваної величини концентрації пилу в часі.
В метрології загально прийнято, що математична похибка вимірювань тим чи іншим приладом розраховується шляхом порівняння його показників з показаннями контрольного приладу або з певними показниками вимірювань, прийнятими за основні характерні "реперні точки" [114].
Систематична похибка будь-якого пиломіру залежить від багатьох фізичних параметрів як вимірюваного пилу, так і середовища, де пил вимірюється [12].
Загальну похибку пиломіра можна визначити за формулою [115]:
B = f (VZ, Vp, ?, d, s, m, t, p, x, k)
VZ - швидкість всмоктування до приладу запиленого повітря;
Vp - швидкість повітря в пункті вимірювання;
? - кут між напрямом всмоктування і напрямом руху повітря;
d - параметр, що характеризує пил (фракційний аналіз пилу);
s - концентрація пилу;
m - параметр, що характеризує пил поза його вимірами (наприклад, опір, що властивий електричному заряду джерел пилу, схильність до коагуляції, вологість пилу);
t, p, x - температура, тиск та вологість повітря;,
k - параметр, що характеризує сам прилад.
Теоретично і практично доведено, що всі ці параметри мають суттєвий вплив на результати вимірів [115, 217]. Слід підкреслити той факт, що вплив цих чинників на систематичну похибку приладу є різним для різних типів пиломірів [39]. Вимірювання концентрацій пилу, що здійснені в одній точці різними вимірювачами, дають різні результати, які часто є взаємно непорівнювальними [21]. Беручи до уваги правомірність цих висновків, слід погодитися з тезою, що для виконання умов порівняння вимірів доцільно застосовувати середній результат з великої кількості вимірювань [92]. Отримані дані повинні бути кожного разу доповнені відомостями щодо застосованої вимірювальної методики або типу пиломіру, даними про величини швидкості всмоктування повітря, способи розміщення вимірювального апарату на робочому місці. Цей логічний висновок був зроблений ще в 1964 році Judа [115].
Його численні праці дозволили сформулювати Wiecеk [284, 286] тези про логарифмічно нормальний розподіл концентрацій пилових забруднень як основи для оцінки дисперсного складу пилу і ступеню його шкідливості.
Це спостереження підтвержено і іншими авторами [28, 276, 277, 278, 279, 291].
Основою для вимірів і оцінки запилення, наближеною до потреб гігієни праці, є рівняння:
F/d/ = I/d/ x D/d/
дe:
d - динамічний розмір пилових часточок,
F/d/ - величина фракції пилу, що походить з оточуючого середовища, яка осіла в дихальних шляхах;
D/d/ - депонована респірабельна фракція для певної ділянки дихальних шляхів;
I/d/ "всмоктуваність" визначається як відношення між концентрацією з динамічним вимірюванням d в повітрі, яке вдихається, до всіх часточок пилу, які знаходяться в оточуючому середовищі.
Рис. 2.1 демонструє "всмоктуваність" I/d/ в функції d. Переривчаста лінія з одного і другого боку головної лінії визначає межі I/d/, що залежать від різних швидкостей вітру чи умов дихання.
Рис. 2.1 "Всмоктуваність" I(d) в функції динамічного вимірювання часточок d (за Vincent)
Видно, що крива I/d/ поступово спадає від 1 дo 0,5 тобто до величини прибли