Розділ 2
ОБ'ЄКТ АДМІНІСТРАТИВНОГО ПРАВА
ТА ПРАВОУТВОРЮЮЧІ СТАДІЇ ЙОГО РЕАЛІЗАЦІЇ
2.1. Об'єкт адміністративного права як невід'ємна складова об'єкта публічного права
2.1.1. Об'єкт права: доктринальні питання визначення категорії
Соціальне життя - це складне, багатоаспектне явище, яке характеризується постійною динамікою свого розвитку. Щохвилини виникає, змінюється або розривається численна кількість різноманітних соціальних зв'язків.
Суспільні відносини, що відбуваються у результаті цих зв'язків регламентуються не менш численними писаними і неписаними соціальними нормами (нормами моралі, звичаїв, традицій, права).Чільне місце в цьому процесі належить правовим нормам, бо право є найбільш гнучким і потужним соціальним регулятором, здатним за умов наявності в державі ефективної владної моделі вчасно і достатньо продуктивно супроводжувати динаміку суспільного життя.
В основі будь-яких суспільних відносин лежить свідома мотивація, викликана необхідністю задоволення конкретних потреб та інтересів індивіда чи суспільства в цілому. Сприяння та забезпечення повної і своєчасної реалізації приватних та публічних інтересів є головним, першочерговим завданням, що постає перед державою. Саме від ступеня вирішення даного завдання залежить місце тієї чи іншої країни у світовому рейтингу соціально-економічного розвитку.
Досягнення соціальних цілей та реалізація соціальних завдань здійснюються за допомогою одного з основних, фундаментальних понять правової науки - правовідносин, які виражають особливий вид зв'язку права із суспільними відносинами, що регулюються ним, у якому діалектично поєднуються абстрактність норми з конкретністю даних життєвих відносин [332, с. 6].
За канонами сучасної науки теорії права, відправною категорією права, що лежить в основі процесу виникнення правовідносин, є предмет правового регулювання - сукупність якісно однорідних суспільних відносин урегульованих правовими нормами. Дана правова категорія вказує, на яку групу суспільних відносин спрямований вплив норм права [298, с. 261].
Безпосередньо предметом правового регулювання виступає вольова поведінка учасників суспільних відносин [126, с. 293]. Тобто дана правова категорія більшою мірою пов'язана з вольовою стороною права, що характеризує практичне, реальне втілення у життя нормативних програм, моделей, зразків поведінки учасників суспільних відносин [126, с. 95].
Розкриваючи вольову сторону, предмет правового регулювання не дає змоги належним чином показати іншу сторону права - інтелектуальну, що відображає його належність до суспільної свідомості [126, с. 94].
Урегульовані правом суспільні відносини не обмежуються автоматичним виконанням владних приписів, розвиток соціальних процесів з часом спонукає до критичного перегляду існуючого правового масиву регулювання окремих суспільних відносин, якому має передувати усвідомлення його застарілості чи навіть непридатності, що формується на підставі трансформацій потреб та інтересів, спричинених об'єктивним розвитком суспільства.
Суспільне усвідомлення необхідності реалізації широкого кола приватних і публічних потреб та інтересів за допомогою норм права безпосередньо не може бути пов'язане з предметом правового регулювання, воно випливає зі змісту іншої правової категорії - об'єкта права (у сучасній теорії права питання цієї категорії залишаються недостатньо вивченими, визначення об'єкта права обмежується матеріальними й нематеріальними благами, з приводу яких виникають правовідносини [341], що занадто спрощує уяву про його зміст, бо робить його майже тотожнім з поняттям об'єкта правових відносин ).
На нашу думку, об'єкт права, порівняно з предметом правового регулювання, насамперед віддзеркалює ідеалістичну (інтелектуальну) сторону права, в якій акумулюються найважливіші групи суспільних потреб та інтересів. Дана категорія має бути найголовнішою в ієрархії системи основних правових елементів, бо всякій вольовій поведінці повинен передувати процес усвідомлення досягнення поставлених цілей та виконання завдань, що спричинюють її, за результатами якого має обиратися найбільш раціональний варіант вольової поведінки, що забезпечуватиме максимальну повноту та своєчасність реалізації потреб та інтересів, які формуються в суспільстві.
Тільки комплексне вивчення ідеалістичної (інтелектуальної) та матеріалістичної (вольової) сторін права дозволить виробити більш чітку уяву про його головне соціальне призначення, повніше розкрити його суть і стратегічне завдання.
Найпростіший алгоритм взаємодії первинних категорій права має складатися щонайменше з чотирьох етапів: на першому за допомогою вивчення складових об'єкта права визначаються реальні контури предмета правового регулювання; на другому етапі відповідно до поставлених за результатами аналізу змісту об'єкта права цілей і завдань формується відповідна система правових норм (правовий інструментарій); на третьому відбувається правове забезпечення суспільних відносин, визначених межами предмета правового регулювання; четвертий етап характеризується зіставленням результатів правовідносин з цілями і завданнями, визначеними змістом відповідних компонентів об'єкта права, за підсумками якого у разі потреби відбувається корекція меж предмета правового регулювання або вдосконалення чинного правового інструментарію.
Навівши основні контури зв'язків між такими основними категоріями права, як норма права, предмет правового регулювання та об'єкт права, пропонуємо таке стисле визначення останнього. Об'єкт права - це сукупність різноманітних суспільних потреб та інтересів, реалізація яких забезпечується правовою регламентацією і відбувається у форматі відповідних видів владної діяльності.
Аналізуючи дане визначення, необхідно докладніше спинитися на окремих його аспектах. Перший стосується назви цієї правової категорії. За своїми обсягами зміст об'єкта права набагато перевищує зміст категорії "предмет правового регулювання", бо включає у себе ті сус