РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Для рішення поставлених у дослідженні задач проведене обстеження
репрезентативної вибірки хворих з різними клінічними варіантами перебігу
гіпертонічної хвороби. Вивчення автономної нервової регуляції проводилось на
підставі оцінки варіабельності серцевого ритму за стандартизованою методикою.
Стан біомеханіки серцево-судинної системи і гемодинаміки досліджувався в тієї ж
групи хворих із застосуванням математичної моделі на підставі
програмно-реалізованого продукту. Частотно-адаптивні реакції серцево-судинної
системи вивчались із застосуванням ехоконтрольованої ЧТЕКС за стандартизованою
методикою.
Відповідно до поставлених задач обстеження хворих проводилося в динаміці
терапії представниками основних класів антигіпертензивних препаратів:
інгібітором АПФ, в-блокаторам, антагоністом Са2+ та їхніми комбінаціями з
діуретиком. Хворі обстежувалися до початку терапії, через 3 тижні й 1 рік від
початку терапії.
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих
В умовах клінічної бази кафедри внутрішніх хвороб Харківського національного
університету ім. В.Н. Каразина – спеціалізованого кардіологічного відділення
Центральної клінічної лікарні № 5 ”Укрзалізниці” і терапевтичних відділень 6-ї
міської поліклініки м. Харкова обстежено 313 хворих гіпертонічною хворобою I-II
стадії у віці від 20 до 82 років (середній вік обстежених склав 52 + 11 років),
з них 161 чоловіків у віці від 20 до 79 років (середній вік 50 + 12 років) і
152 жінки у віці від 28 до 82 років (середній вік – 54 + 10 років). В групу
контролю були включені 16 здорових добровольців у віці від 20 до 64 років.
Розподіл за віковими групами відповідав класифікації, прийнятій на Міжнародному
симпозіумі по геронтології (Київ, 1963): перший період зрілого віку – чоловіки
і жінки від 22 до 35 років (чоловіків – 24 чол., жінок – 6 чол.), другий період
зрілого віку – 103 чоловіка від 36 до 60 років, і 80 жінок від 36 до 55 років,
літній вік – 34 чоловіка старше 60 років і 66 жінок старше 55 років.
Розподіл пацієнтів за віковими декадами представлений в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих гіпертонічною хворобою за віковими декадами
Стать
Вік (років)
20–29
30–39
40–49
50–59
60–69
70–79
Старше 80
Чоловіки
14
19
40
47
30
10
Жінки
41
50
42
Як серед чоловіків, так і серед жінок переважали хворі старше 40 років.
Процентний розподіл хворих чоловіків і жінок за віковими декадами представлено
на рис. 2.1.
а) б)
Рис.2.1 Розподіл по вікових декадах хворих гіпертонічною хворобою в групах
чоловіків (а) і жінок (б)
Гіпертонічна хвороба діагностувалася на підставі поглибленого
клініко-анамнестичного і лабораторного досліджень як в умовах стаціонару, так і
в поліклінічних умовах на підставі критеріїв та класифікації, рекомендованої
Українським кардіологічним товариством [503] і ВООЗ 1999 [1].
Артеріальна гіпертензія визначалася як підвищення систолічного артеріального
тиску вище 140 мм рт. ст. і/чи підвищення діастолічного артеріального тиску
вище 90 мм рт. ст. (WHO-ISH Guidelines 1999) [1]. У табл. 2.2 представлена
використана класифікація артеріального тиску по WHO-ISH Guidelines 1999 для
дорослих (старше 18 років), для осіб, не приймаючих гіпотензивну терапію і які
не мають гострих захворювань.
Рівні АТ наведені при визначенні стадії АГ були отримані в результаті як
мінімум 3 вимірів протягом декількох тижнів. Якщо систолічний і діастолічний АТ
при вимірах відносилися до різних категорій, то використовувалася більш
висока.
Таблиця 2.2
Використана в роботі класифікація артеріальної гіпертензії
(WHO-ISH Guidelines 1999) для осіб старше 18 років
Категорія
Систолічний АТ
(мм рт.ст.)
Діастолічний АТ
(мм рт.ст.)
Оптимальне
< 120
< 80
Нормальне
< 130
< 85
Високе – Нормальне
130–139
85–89
Ступінь 1 гіпертензії (м’яка)
Подгрупа: гранична
140–159
140–149
90–99
90–94
Ступінь 2 гіпертензії (помірна)
160–179
100–109
Ступінь 3 гіпертензії (важка)
> 180
> 110
Ізольована систолічна гіпертензія
Підгрупа: гранична
> 140
140–149
< 90
< 90
У групі обстежених переважали хворі з рівнем діастолічного артеріального тиску
менше 109 мм рт. ст. (72%) (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих, включених у дослідження з рівня ДАТ
Рівень ДАТ
90–99
мм рт. ст.
100–109
мм рт. ст.
Більше 110
мм рт. ст.
Абсолютне число хворих
65
161
87
Розподіл хворих гіпертонічною хворобою за рівнем ДАТ представлений на рис. 2.2.
Рис. 2.2 Розподіл хворих гіпертонічною хворобою за рівнем діастолічного
артеріального тиску
У дослідження не включалися особи із захворюваннями нирок, ендокринною
патологією, бронхіальною астмою, запальними і травматичними захворюваннями
центральної нервової системи в анамнезі, хворі з веріфікованим симптоматичним
характером артеріальної гіпертензії. 123 хворих були у віці до 49 років. У 14%
(43 чол.) артеріальна гіпертензія розвинулася внаслідок перебування в зоні
ЧАЕС. 24% (75 чол.) регулярно займалися спортом чи інтенсивною фізичною
працею.
Початком захворювання вважалася дата, коли вперше були зареєстровані в даного
хворого підвищені цифри АТ. Анамнестична тривалість відомої ГХ коливалася від
декількох місяців до 25 років. У середньому тривалість підвищення АТ складала
7,1 + 5,7 років. У половини хворих тривалість захворювання не перевищувала 5
років (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Тривалість захворювання гіпертонічною хворобою в обстежених осіб
Тривалість гіпертонічної хвороби
До 1 року
1–5 років
6-10 років
Понад10 років
Всього
Абсолютне число хворих
154
97
58
313
49
31
19
100
- Київ+380960830922