РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ТА МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
Виходячи з даних огляду наукової літератури щодо недоліків своєчасної
діагностики меланоми шкіри та існуючих проблем лікування хворих на меланому
шкіри, і ґрунтуючись на власних клінічних спостереженнях і технічних
можливостях, нами були вибрані такі напрямки науково-дослідної роботи:
розробити методичні підходи для підвищення рівня діагностики
меланоми шкіри;
удосконалити методи превентивної хірургії меланоми шкіри;
розробити комп’ютерне прогнозування розвитку захворювання;
визначити місце комбінованих неоад’ювантних методів лікування
хворих на меланому шкіри;
вивчити особливості розвитку рани і ранового процесу у хворих із
меланомою шкіри;
удосконалити методичні підходи до пластичної хірургії меланоми
шкіри;
модифікувати методи хірургічних втручань у зоні регіонарного
лімфогенного відтоку;
- удосконалити схеми лікування хворих з метастатичною меланомою.
2.1. Загальна характеристика клінічних спостережень, методів діагностики і
лікування
Під нашим спостереженням знаходилось 604 хворих із меланомою шкіри і 134
пацієнти з доброякісними пігментними новоутвореннями шкіри, які перебували на
стаціонарному чи амбулаторному лікуванні в Тернопільському обласному
онкологічному диспансері з 1987 по 2003 роки.
Серед хворих із меланомою шкіри жінки становили 64,4 % (389 осіб), чоловіки
35,6 % (215 осіб). За віковими групами хворі розподілялись таким чином: 15–30
років – 39 хворих (6,5 %), 30–39 років – 82 хворих (13,6 %), 40–49 років – 104
хворих (17,2 %), 50–59 років – 112 хворих (18,5 %), 60–69 років – 151 хворий
(25,0 %) і 70–84 роки – 116 хворих (19,2 %). Найбільшу групу в дослідженні
становили хворі вікової групи понад 60 років – 44,2 %. Відносна частка хворих у
віці 40-59 років складала 35,7 %, а у віці до 40 років – 20,1 % (табл. 2.1). Ці
дані відображають загальні статистичні показники по Україні про значне
зростання захворюваності на меланому в осіб старшої вікової групи.
Таблиця 2.1
Розподіл хворих на меланому шкіри за статтю і віком
Стать
Число хворих у вікових групах
Всього
хворих
15-30
років
30-39
років
40-49
років
50-59
років
60-69
років
70-84
роки
чоловіча
11
23
33
52
65
31
215
35,6
жіноча
28
59
71
60
86
85
389
64,4
Разом
39
6,5
82
13,6
104
17,2
112
18,5
151
25,0
116
19,2
604
100
Локалізація меланоми. Найчастіше меланома локалізувалась на шкірі нижніх
кінцівок – 40,4 % хворих і на шкірі тулуба – 32,5 % хворих. Як видно з даних,
представлених у таблиці 2.2, частота локалізації меланоми на нижніх кінцівках і
тулубі знаходиться в обернено пропорційній залежності від статі пацієнтів.
Майже половина усіх меланом у чоловіків локалізувалась на шкірі тулуба (54,9
%), а у жінок 50,9 % меланом спостерігалось на шкірі нижніх кінцівок. І навпаки
– у чоловіків меланома на нижніх кінцівках діагностувалась у 21,4 % випадків, а
у жінок на шкірі тулуба в 20,0 % випадків. На шкірі голови і шиї та на верхніх
кінцівках меланома зустрічалась приблизно в однаковій пропорції як у чоловіків,
так і у жінок (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих на меланому шкіри відносно локалізації пухлини
Анатомічна локалізація меланоми шкіри
Чоловіки
Жінки
Всього
Голова і шия
32
14,9
60
15,4
92
15,2
Верхні кінцівки
17
7,9
38
9,8
55
9,1
Тулуб
118
54,9
78
20,0
196
32,5
Нижні кінцівки
46
21,4
198
50,9
244
40,4
Промежина
0,9
15
3,9
17
2,8
Разом
215
100
389
100
604
100
Пігментні невуси шкіри були прооперовані у 103 жінок (76,9 %) і 31 чоловіка
(23,1 %). Середній вік пацієнтів становив 34,3 років (інтервал від 15 до 70
років) (табл. 2.3). В амбулаторних умовах облонкодиспансеру обстежувалися і
оперувалися 112 пацієнтів (83,6 %). У 22 пацієнтів (16,4 %) обстеження
проводилось стаціонарно, а операції здійснювалися при загальному знеболенні.
Переважна більшість пацієнтів (64,9 %) з невусами шкіри були у віці до 40 років
(табл. 2.3). За допомогою до онколога вони звертались після травми пігментного
новоутворення, з косметичних міркувань, після виступів онкологів у пресі чи на
місцевому телебаченні, за направленням призовних комісій тощо.
Таблиця 2.3
Розподіл пацієнтів з невусами шкіри за статтю і віком
Стать
Число хворих у вікових групах
Всього
15-20
років
20-29
років
30-39
років
40-49
років
50-59
років
60-70
роки
чоловіча
31
23,1
жіноча
11
25
31
17
12
103
76,9
Разом
16
11,9
33
24,6
38
28,4
23
17,2
15
11,2
6,7
134
100,0
У пацієнтів з невусами шкіри не виявлено чіткої відмінності між статтю і
анатомічною локалізацією пігментних новоутворень, як це було у хворих на
меланому шкіри (табл. 2.4).
Таблиця 2.4
Розподіл пацієнтів з невусами шкіри відносно анатомічної
локалізації пігментних новоутворень
Анатомічна локалізація невусів шкіри
Чоловіки
Жінки
Всього
Голова і шия
25,8
27
26,2
35
26,1
Верхні кінцівки
9,7
10
9,7
13
9,7
Тулуб
14
45,2
39
37,9
53
39,6
Нижні кінцівки
19,3
23
22,3
29
21,6
Промежина
3,9
3,0
Разом
31
100
103
100
134
100
Методи діагностики.
При госпіталізації хворого на стаціонарне лікування вивчали скарги та анамнез
хвороби, здійснювали клінічне обстеження по органах і системах. Усім хворим
проводили загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові,
коагулограму, визначали групу крові та резус фактор. Для оцінки ступеня
поширеності хвороби проводилась рентгенографія органів грудної порожнини і
ультразвукове обстеження органів черевної порожнини, а при потребі –
комп’ютерна томографія.
Пігментну пухлину ш