Функціональна адаптація деревних рослин до умов урбанізованого середовища на Заході України

РОЗДІЛ 2
УМОВИ, ОБ’ЄКТИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Природні умови й стан забрудненості на дослідних пробних площах
Для дослідження комплексного впливу антропогенних факторів на адап­тацію
деревних рослин був застосований дворівневий підхід у підборі постій­них
майданчиків спостереження. Перший рівень — це пробні площі в урба­ністичній
екосистемі Львова: ліси (Зубрівський, Винниківський в околицях міста (рис. 2.1
— З), міські парки, сквери (сади), однорядні лункові насадження вулиць — Л.
Ліси взяли за контроль, оскільки це найменше змінені похідні (на місці корінних
дубових і букових лісів) екосистеми, що зберегли структурні риси
біогеоценоз­них екосистем, саморегуляційну, захисну, біогеохімічну й інші
функції. Парки брали як умовний контроль, оскільки в них подібні до лісових
умови, але в цих насадженнях активно практиковані агротехнічні заходи
утри­мання дерев­них рослин. Сквери, сади і внутрішньоквартальні насадження
пере­важно антро­по­генного походження зберігають лише окремі структурні й
функ­ціо­нальні ознаки екосистем, підтримувані штучно, але традиційно зазнають
сильнішого урбогенного (рекреаційного та інженерного) впливу й приймають значну
части­ну розсіяного газопилового забруднення. Вулич­ні на­сад­ження ство­рені
штучно, функціонують у значно зміненому віднос­но міс­­це­­вих природ­них умов
фізичному середовищі, не підтримують стій­кого вну­тріш­ньо­еко­сис­темного
середовища, є об’єктом прямого атмос­фер­ного і ґрунто­во­го забруд­нення
викидами транспорту тощо, особливо, в центральній частині Льво­ва. Для
дослідження насаджень по вулицях взяті виключно ті екотопи, які
хара­к­теризуються суцільною забудовою, замощенням тротуарів та посадкою дерев
у лунки, піддаються інтенсивному впливу техногенних викидів автотранспорту.
Другий рівень охоплював мережу стаціонарних ділянок спостереження у різних
екогеографічних умовах Західної України. Як віддалений від антропо- і
техногенного впливу контроль, вибраний ліс навколо Гермаківського дендро­парку
Тернопільського облуправління лісового господарства (ОУЛГ) — Г. Як позбавлені
будь-яких техногенних забруднень, але виразно відмінні за своїми екологічними
умовами, вибрані: зелена зона “Форельного господарства” Осмо­лодськго
держлісгоспу (с. Осмолода) Івано-Франківського облуправ­ління лісового
господарства (ОУЛГ) — О, та зелена зона експери­мен­тальної бази “Світязь”
Львівського фізико-механічного інституту НАН України, що на території Шацького
природного національного парку (ПНП) — Ш. Насадження Оздоровчо-спортивного
табору Національного лісотехнічного університету України (ОСТ НЛТУ України)
“Лісотехнік” — М, підібрані для порів­няння з насадженнями вулиць та малих
скверів Львова; санітарно-захисна зона відкритого акціонерного товариства (ВАТ)
“Рівнеазот” — Р, як зона особливого активного хімічного забруднення екотопів.
Пробні площі, в яких підібрані модельні насадження, географічно [183]
розташовані (дод., табл. А.2.1) у зонах: Мішанолісовій хвойно-широколистяній
воло­гій (Ш, Р — рис.2.1), Лісостеповій вологій (З, Л, Г), Карпатській країні
(О) і Степовій посушливій зоні (М). За біогео­графічним районуванням Україна
вхо­дить у Дунайсько-Донську провінцію [183, 329], а пробні площі — у
Право­бережний рівнинний район (Ш, Р, З, Л, Г, М), а саме у Волино-Подільську,
При­дністровську височини, Поліську й При­чорно­морську низовини, і в Карпати
(О) у Карпатській гірській ділянці. Згідно з геоботанічним районуванням України
[14, 163] пробні площі підібрані (дод., табл. А.2.1): у Східно­європейській
про­вінції Європейської широко­листяно­лісо­вої області — Ш, З, Л; у
Централь­но­європейській провінції Євро­пейської широколистяно­лісової області
— Л, О; у Східноєвропейській провінції Європейсько-Сибірської області — Г; у
При­чор­но­­морській степовій провінції Європейсько-Азійської степової області
— М.
Дослідження, що проведені нами впродовж 1991—2001 років, розгортали трьома
напрямками й виконували в три етапи. Початковий етап впродовж 1991—1994 років
охоплював всебічне вивчення екологічних умов урбоеко­системи Львова та
започаткування напрямку дослідження реакції на них аборигенних деревних рослин
за ознаками фізіолого-біохімічних змін в асиміляційному апараті на тлі
диференціації мінерального живлення, фізико-хімічного стану листків та
фенологічних і морфо-анатомічних пристосувань. Наступний етап роботи, починаючи
з 1993 до 2000 року, передбачав на тих же модельних майданчиках і деревах, а
також на розширеній модельній групі місцевих та інтродукованих рослин,
дослідження динаміки вегетаційних змін основних метаболітів у листках дерев у
різних умовах вирощування як показника їх функціональної адаптації.
Завершальний етап роботи (1994—2001 роки) охоплював розширення теренів
апробації репрезентативності й універсальності вищезгаданих функціональних
реакцій асиміляційного апарата місцевих та інтродукованих деревних видів від
урбоекосистеми Львова на різноманітні екогеографічні умови вирощування в
Західній Україні.
Початковим і базовим полігоном дослідження впливу урбаністичної трансформації
при­родного середовища на деревні рослини була територія міста Львова. З боку
Східноєвропейської провінції [14, 163] саме місто Львів терито­ріально
захоп­лює зі сходу геоботанічний район Кам’янсько-Бузько-Винни­ківський
дубово-соснових, ду­бо­вих та грабово-дубових лісів, з півдня — Щирецький
(дубових лісів) і з пів­денного заходу — Гологоро-Вороняківський (букових
лісів) райони, з боку Цен­т­ральноєвропейської провінції з північного заходу і
з півночі — Немирово-Маге­рівський геоботан