Вы здесь

Наукові основи застосування інформаційних технологій при управлінні процесами розробки нафтогазових родовищ

Автор: 
Юрчишин Володимир Миколайович
Тип работы: 
Дис. докт. наук
Год: 
2006
Артикул:
3506U000547
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА ТЕОРЕТИЧНИХ ЗАСАД ІНФОРМАЦІЙНОГО МОДЕЛЮВАННЯ НАФТОГАЗОВИХ ОБ’ЄКТІВ
2.1. Опис інформаційного середовища формування задачі прийняття рішеня при
недермінованих результатах нечіткої інформації з метою моделювання нафтогазових
об’єктів
У процесі пошуку, розвідки та розробки нафтових родовищ приходиться мати справу
з нафтогазовими об’єктами, які описуються неповною, нечіткою, а інколи і
суперечливою інформацією. Інформаційне середовище, яке створюється на основі
геолого-геофізичних даних і знань кваліфікованих фахівців, вимагає впровадження
в нафтовій і газовій галузі нових інформаційних технологій [1,99,111,125,134].
Орієнтація нових інформаційних технологій на активну участь людини в системі
"людина-комп'ютер-інформаційне середовище" є важливим кроком до раціоналізації
і інтенсифікації інтелектуальної діяльності фахівців нафтогазової предметної
області, до глибокого проникнення в суть процесів, що визначають життєвий цикл
нафтогазового родовища і вивчаються на основі інформаційного моделювання, як
нової методології наукового пізнання з використанням баз знань [121,135].
Роботи з моделювання інформаційного середовища ведуться вже понад 30 років. За
цей час для моделювання інформаційного середовища була запропоновано значну
кількість підходів, зокрема метод функціонального операційного аналізу, аналізу
норм вироблення рішення, модуль-метод, семантичний аналіз, побудова схем
інформаційних зв’язків, матричне моделювання [96]. Зауважимо, що запропоновані
методи були розроблені для застарілої в даний час технології обробки даних та
знань і потребують вдосконалення такою методикою, в якій були б враховані
сучасні вимоги ефективного використання інформаційних технологій.
Інформаційне середовище - строго системне ,специфічне поняття, яке позв'язане з
оптимальним використанням інформаційного ресурсу [136]. Методологічне значення
поняття інформаційного середовища полягає в тому, що воно зумовлює перехід від
формально-математичного аналізу до змістовного аналізу інформаційних моделей,
які описують слабко структуровані нафтогазові об’єкти [125,126]. Відомо, якщо
математична модель практично повністю описує усі особливості реального
нафтогазового об’єкта, то вона , як правило , є досить великою, громіздкою і
вимагає значних труднощів і зусиль при моделюванні. Проте друга крайність –
дуже спрощена і узагальнена модель – не менше небезпечна, так як вона не буде
адекватно описувати такий об’єкт.
У будь-якій моделі (фізичній, математичній, логічній, семантичній тощо)
використовується інформація про об'єкт, що моделюється, а метою реалізації
моделі є формування нової інформації відносно яких-небудь властивостей,
поведінки, розвитку об'єкта, що моделюється за деяких заданих умов. У цьому
розумінні будь-яка модель є інформаційною, однак далеко не будь-яка модель за
призначенням і, перш за все, можливостями уможливлює опис інформаційного
середовища промоделювати інформаційні потоки, щодо нафтогазових об’єктів.
Моделювати можна як якісні, так і кількісні властивості реальних об'єктів і
процесів. Важлива перевага інформаційного моделювання полягає в тому, що
завдяки діалогу людини з ЕОМ стає можливим об’єднання формальних і неформальних
методів дослідження. По суті виникає нова методика дослідження нафтогазових
об’єктів [125,126]. Просте нарощування функціональних можливостей комп'ютера
ефективне тільки в тому випадку, коли користувач у стані їх використовувати, в
іншому випадку таке нарощування стає марним. Тому основною умовою впровадження
нових інформаційних технологій в нафтогазовій галузі повинен бути процес
забезпечення рівня обробки інформаційних моделей [135,137].
Проблеми інформаційного моделювання, а також встановлення зв’язку між
компонентами тріади “фахівець предметної області - комп’ютер - модель
предметної області” вимагають опису інформаційного середовища .
Нами розглянуто інформаційне середовище як простір пошуку, а для формалізації
такого простору розглянуто сукупність таких величин у вигляді формул (2.1-2.4)
[138]:
, (2.1)
де Ip - опис інформаційного середовища; - множина нафтогазових об’єктів; Х-
відношення між нафтогазовими об’єктами, що входять до складу інформаційного
середовища:
(2.2)
si - і-тий нафтогазовий об’єкт; Hi - найменування і-того нафтогазового об’єкту;
Dі – інформація про і-тий нафтогазовий об’єкт:
(2.3)
- множина суттєвих значень в і-тому нафтогазовому об’єкті;
Vi – кількість властивостей, що описують і-тий нафтогазовий об’єкт;
; N - кількість суттєвих значень в і-тому нафтогазовому об’єкті.
(2.4)
k = 1,Lij ; Lij – кількість властивостей у j-ї сутності і-го нафтогазового
об’єкта; Rij – середня кількість значень властивостей Vijk; Fi – множина
функціональних залежностей і – того нафтогазового об’єкта, яка містить ці
залежності між властивостями однієї суттєвості, між суттєвостями і – того
нафтогазового об’єкта та між сукупністю властивостей однієї суттєвості.
Отже, задача інформаційного опису нафтогазового об’єкта формалізується в
термінах аналізу рішень в умовах невизначеності, яка включає такі етапи: 1)
формування множини альтернатив; 2) побудова дерева рішень; 3) встановлення
функції корисності; 4) визначення критеріальних оцінок; 5) оцінка очікуваної
корисності.
Це і є сформульована нами задача прийняття рішення при недетермінованих
результатах і нечіткій інформації .
З метою розробки і обґрунтування методів і засобів формування опису
інформаційного середовища у вигляді моделі, яка відображає різні цілі
користувача при інформаційному моделюванні, необхідно вирішити такі задачі: а)
дослідити і описати