Ви є тут

Біохімічні та імунологічні основи системи профілактики стресу в свиней

Автор: 
Чумаченко Володимир Володимирович
Тип роботи: 
Дис. докт. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0507U000176
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА І ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Дисертаційна робота виконана впродовж 1988-2005 рр. у лабораторії неінфекційних хвороб сільськогосподарських тварин з ветеринарною санітарією Інституту ветеринарної медицини Української академії аграрних наук.
Досліди проведено методом груп і періодів на свинях великої білої породи віком від 21-ї доби до 9 місяців в умовах промислових комплексів КМК "Нивотрудівський" Дніпропетровської області, "Калитянський" і "Трубізький" Київської області, ТОВ "Інгульське" Миколаївської області, а також у господарствах Київської, Черкаської та Чернігівської областей.
Групи піддослідних свиней формували за принципом парних аналогів з урахуванням віку, маси, статі, фізіологічного стану. Умови годівлі та утримання всіх груп кожного досліду були подібними і відповідали прийнятій в господарстві технології вирощування. Годівля піддослідних свиней в господарствах промислового типу проводилась повнораціонними комбікормами СК-28 і СК-33, а в господарствах з традиційними умовами вирощування - згідно з існуючими нормами годівлі [247, 118]. Структура раціону за поживністю в господарствах з традиційними умовами утримання була такою: в зимовий період у межах 60-65% концентратів (комбікорм), 30-35% коренеплодів (картопля) і 5-10% кормів тваринного походження (збиране молоко, м'ясо-кісткове борошно та ін.), а в літній період - 65-70% концентратів (комбікорм), 20-25% коренеплодів і соковитих (картопля, зелені корми) і 5-10% кормів тваринного походження (збиране молоко). Раціон змінювався відповідно до маси тварин один раз у декаду після їх зважування.
За піддослідними тваринами вели щоденне спостереження, а в окремі періоди - клінічне дослідження.
В період дослідів свині були клінічно здорові, а господарства - благополучні з гостроінфекційних і паразитарних хвороб. Для виявлення гельмінтоносійства у піддослідних тварин впродовж дослідів два-три рази проводили копрологічні дослідження.
У приміщеннях, де проводили досліди, температура, вологість і вміст аміаку, сірководню та вуглекислоти були в межах існуючих нормативів.
Технологічними стрес-факторами у поросят були: відлучення від свиноматок, зважування, перегрупування та переміщення в інші станки і приміщення для дорощування і відгодівлі.
Транспортними стрес-факторами у свиней були: зважування, навантаження на автомобілі, перевезення на м'ясопереробні підприємства, швидкість руху автомобілів, стан доріг, розвантаження з автомобілів, передзабійне витримування на підприємстві, погодні умови та ін.
Для оцінки наявності стресового стану в свиней за умов дії на їх організм технологічних і транспортних стрес-факторів вивчали: кількість лейкоцитів, лейкограму крові з визначенням співвідношення сегментоядерних нейтрофілів до лімфоцитів, кількість еозинофілів за методикою [268], вміст кортикостероїдних гормонів (гідрокортизону і кортикостерону) в крові за методикою [256] в модифікації [408], активність креатинкінази (од./мл) у сироватці крові за допомогою набору реактивів "Лахема".
Для вивчення механізмів розвитку стресу та стану адаптаційних процесів у свиней з кожної групи були відібрані за принципом аналогів тварини, від яких брали кров і тканини для морфологічних, біохімічних та імунологічних досліджень.
Матеріалом для дослідження була стабілізована гепарином кров, еритроцити, сироватка і плазма крові, а із тканин - печінка, м'язи, нирки.
Кров для лабораторних досліджень брали у свиней із великої вушної вени, орбітального синуса і краніальної порожнистої вени з наступною первинною обробкою і консервацією згідно з існуючими методиками.
Вивчення змін клінічного стану, морфологічних, біохімічних та імунологічних показників крові й тканин у піддослідних свиней проводили залежно від мети досліду за 3 і 1 добу до і через 1, 4 і 6 годин та 1, 7, 15 і 30 діб після дії на їх організм технологічних і транспортних стрес-факторів.
Для вивчення розвитку технологічного стресу і формування механізмів адаптації в поросят у постнатальний період визначали динаміку клінічних, біохімічних та імунологічних показників у них залежно від віку й методів формування груп на дорощування і відгодівлю.
Утворення груп на дорощування проводили при відлученні поросят від свиноматок у 21-, 26-, 35-, 45- і 60-денному віці наступними методами: із різних гнізд відразу після відлучення; із сусідніх станків відразу після відлучення; переведенням на дорощування без перегрупування (при груповому їх вирощуванні в підсисний період) відразу після відлучення; із різних гнізд через 7 діб після відлучення.
Досліди щодо переведення поросят з цеху дорощування в цех відгодівлі проводили з перегрупуванням (додаткове введення в групу тварин із інших станків) і без перегрупування.
Досліди з вивчення механізмів розвитку транспортного стресу проводили на відгодованих свинях при перевезенні на м'ясокомбінат.
Для виконання поставлених завдань було проведено в 8 серіях 42 досліди (1316 свиней). Виконано понад 6,5 тис. клінічних, морфологічних, біохімічних та імунологічних досліджень крові й тканин. Схема дослідів наведена в табл. 2.1.
У кожній серії дослідів ставилась своя мета.
Метою першої серії дослідів було вивчення клінічного стану (температури тіла, частоти пульсу й дихання) та показників крові (кількості лейкоцитів й еритроцитів, вмісту гемоглобіну і резервної лужності, лейкограми) в поросят за умов стресового стану.
Для цього було проведено три досліди. У першому, другому і третьому дослідах було відібрано за принципом аналогів (вік, маса, супоросність,

Таблиця 2.1 - Схема основних дослідів
№ серії дослідівПредмет вивченняКількістьВік тварин,
дібТривалість досліду, дібдослідівгруптварин1Клінічний стан і загальні показники крові в поросят377026-6015-302Поведінка поросят3615035-60153Показники білкового та азотистого обміну в свиней:- вміст загального білка та його фракцій в сироватці крові597235-27021
1 і 24