розділ 2.3.). Виходячи з цього, навчальні плани та програми почали будуватися за модульним принципом (в Англії, наприклад, за таким принципом працюють близько 67% вищих педагогічних закладів).
У докторській дисертації Кошманової Т.С. зазначається, що однією з визначальних тенденцій розвитку педагогічної освіти США в останні десятиліття є активізація феномена учіння педагога та його учнів, розгляд учіння як процесу осмислення власного педагогічного досвіду на основі неперервності освіти, спрямованість на розв'язання основних завдань професійної підготовки майбутнього вчителя, уміння самостійно і творчо розв'язувати навчально-виховні завдання у різноманітних умовах роботи освітніх закладів.
У ХХ ст. наступив новий етап у підготовці вчителів професійних шкіл. Основним завданням підготовки учителів стало громадянське виховання підростаючого покоління. В Німеччині, наприклад, вважали, що успіх професійної школи повністю пов'язаний з постаттю учителя, до якого ставились такі вимоги: "...у першу чергу він повинен бути вольовою особистістю, яка спроможна здійснювати моральний вплив на молодих людей і тримати їх у дисципліні, не вдаючись до муштри. Вчитель повинен любити молодь і свою професію; бути добре ознайомленим з колом інтересів, у яке він має ввести своїх учнів; знати громадське й економічне життя; володіти високим рівнем знань та умінь, яких повинен навчати..."[1].
Після закінчення першої світової війни на випускних іспитах учителів професійної школи на екзамені з педагогіки була тема "Виховання самодіяльності і самостійності у професійних школах для працюючої молоді". Саме екзаменаційна тема з педагогіки, присвячена вихованню самодіяльності і самостійності у професійних школах, є свідченням того, що виховання самостійності, творчої активності учнів, громадянської свідомості молоді було основним у підготовці вчителів професійних шкіл Німеччини.
Загалом на початку ХХ ст. виник задум теоретичної і практичної підготовленості учителя, а, отже, провідного принципу - єдності індивідуалізації та інтелектуалізації професійної підготовки - діяльнісної компетентності.Основні професійні вимоги, які при цьому зародилися, розвивалися відповідно до вимог часу, отже, дещо змінювалися, послужили основою для формування наукової концепції підготовки вчителів для професійно-освітніх закладів.Для сучасних студентів ВНЗ Німеччини показовими є вищий рівень свободи, що вимагає від них більшої самостійності, відповідальності. Вирішальним показником формування спеціаліста є іспити. З огляду на це значно підвищується значення самоконтролю та вимогливості до себе.
Німецькі науковці встановили, що у час швидкого розвитку неможливо передбачити в деталях майбутні вимоги до шкільного навчання, але вони впевнено прогнозують основні навчальні й мислительні уміння, які вимагатимуть від учнів. Серед цих умінь пріоритетними є уміння використовувати джерела інформації, передусім книги, самостійність навчання, соціальна вихованість.У документах Міністерства культури і спорту землі Баден-Вюртемберг зазначається, що в період швидких змін метою шкільної освіти повинна стати підготовка людей, які самостійно і осмислено організовують своє життя. У цьому зв'язку у навчальній практиці необхідно посилено звертати увагу на такі принципи як цілісний розгляд проблем, стимулювання самостійності, почуття відповідальності. Серед якостей професійної підготовленості самостійне мислення та уміння самостійного навчання є істотною умовою задоволення вимог технічного розвитку. Застосування нової техніки, яка в широкому аспекті змінює все суспільство, зумовлює необхідність глибокого дослідження та аналізу праці людини, що сприяє її раціоналізації.
Виходячи зі значення поняття раціоналізації як доцільної організації процесу досконалим виявляється й професійне навчання на робочому місці. Сприяючи функціональній різноманітності практики професійне навчання на робочому місці стимулює розвиток діяльнісного прояву інтелекту. Власна самостійна професійна діяльність активізує знання, засвоєні у процесі теоретичного навчання і вносить у поновлений процес змінену розумову діяльність, що перебуває у відповідності до цієї установки. Подальша особлива вимога до професійного навчання на робочому місці виходить з положення про те, що надання кваліфікації має реалізуватися таким способом, щоб стимулювати здатність до самостійного мислення і навчання, тому що навчившись самостійно мислити і самостійно здобувати знання, працівник буде в змозі справлятися з новими технічними вимогами, що виникнуть перед ним. Під час професійного навчання на робочому місці учень переживає реальний функціональний вплив виробничого процесу, відчуває справжність трудової ситуації, особливу атмосферу виробництва, серйозність, відповідальність, що в цілому сприяє становленню і розвитку його самостійності.
У п'яти нових землях Німеччини постало питання, в якому напрямі необхідно кваліфікувати працівників. Результати опитування показали, що існує потреба в таких кваліфікаційних якостях, як самостійність, ініціативність та особиста відповідальність. Стимулювання і розвиток самостійної роботи учнів є резервом нарощення вищого кваліфікаційного потенціалу. Крім цього, відповідальність та здатність до самовдосконалення є показниками зрілості розвитку індивіда, що знаходить своє вираження в умінні самостійного вибору професії, а також самостійного вирішення завдань професійної діяльності.
Після виникнення психоаналізу і руху за розумове здоров'я зміцніли позиції тих учених Заходу, які більшу роль відводили впливу соціальної й емоційної сфер на діяльність людини в цілому і на самостійну діяльність зокрема. Починаючи з винаходу перших навчальних машин (1920 р.) до сучасних комп'ютерних програм, усі зусилля вчених були спрямовані на стимулювання самостійної пізнавальної діяльності учнів.
Актуальною нині є проблема наступності організації самостійної роботи учнів і студентів.Підготовленість до кожної діяльності визначається наступністю у навчанні, що м
- Київ+380960830922