Зміст
Вступ
Розділ 1. Образна номінація в контексті антропоцентризму мови
1.1. Мовна номінація та її основні типи
1.2. Номінація та принцип антропоцентризму в мові
1.3. Образність вторинних номінантів
1.3.1. Поняття образу та образності в лінгвістичних дослідженнях
1.3.2. Образність та внутрішня форма мовної одиниці
Висновки до
Розділу
Розділ 2. Культурний компонент у семантичному просторі предикатної метафори
2.1. Метафора і культурно мотивовані концептуальні структури
2.1.1. Метафоризація як лінгвокультурне явище
2.1.2. Базові культурні концепти як джерело метафоричних моделей
2.1.2.1. Метафоричне моделювання в етнолінгвістичному аспекті
2.1.2.2. Метафора частування у знаках вторинної номінації
2.1.2.3. Когнітивна історія метафоричних номінацій, що позначають обстріл з
вогнепальної зброї
2.1.2.4. Культурні підстави застосування метафоричної моделі частування
2.1.3. Поняття "символ метафори" і культурна зумовленість семантики
метафоричних предикатів
2.1.3.1. Лінгво-когнітивний статус ознак подібності в метафорі
2.1.3.2. "Символ метафори" образного предиката обрости
2.1.3.3. Поняття "символ метафори" в когнітивному аспекті
2.2. Взаємозв’язок образності й оцінки в предикатній метафорі
2.2.1. Логічні та емоційні оцінки в метафорах
2.2.2. Кореляція між оцінністю та образністю в семантиці предикатної
метафори
2.2.3. Оцінка та культурна інформація в предикатній метафорі
2.2.3.1. Предикати докопатися / докопуватися
2.2.3.2. Предикати підкопатися / підкопуватися
2.3. Лінгвокультурна специфіка поліметафоричних предикатів
Висновки до
Розділу
Розділ 3. генеза образних предикатів фізичних та емоційних станів людини у
контексті обрядової практики
3.1. Слово і магічний обряд
3.2. Способи концептуалізації сфери почуттів та емоцій
3.3. Семантична деривація в напрямку "ознака рослини" > "ознака людини"
3.3.1. Розвиток семантики предикатів сохнути (сохнуть) та сушити (сушить)
3.3.1.1. Постановка проблеми
3.3.1.2. Базове значення та базовий концепт
3.2.1.3. Розвиток семантики метафори фізичного стану
3.2.1.4. Розвиток семантики предиката емоційного стану
3.3.2. Семантична еволюція російських предикатів присушить, отсушить
3.3.3. Розвиток образних значень предикатів в’янути (вянуть), в’ялити
(вялить)
3.4. Семантична деривація у напрямку "ознака предмета" > "ознака людини"
3.4.1. Розвиток семантики образного предиката танути (таять)
3.4.2. Семантична евоюція образних предикатів кипіти (кипеть), горіти
(гореть)
3.4.2.1. Основні типи сполучуваності емоційних предикатів кипіти та горіти в
сучасних українській і російській мовах
3.4.2.2. Кипіння і горіння в магічних діях
3.4.2.3. Особливості семантичного розвитку образних предикатів кипіти та
горіти
Висновки до
розділу
Розділ 4. Взаємодія одиниць лексичного та фразеологічного рівнів мови в
процесах вторинної номінації
4.1. Компресія сталих виразів як механізм утворення образних предикатів
4.2. Огляд компресії сталих виразів за науковими та лексикографічними
джерелами
4.3. Характер дериваційних відношень між образними предикатами та предикатними
фразеологічними одиницями
4.3.1. Від сталого виразу до предиката: деякі складні випадки компресії та
відфразеологічної деривації
4.3.1.1. Генеза образного дієслова втяти (втнути)
4.3.1.2. Семантична еволюція українського образного дієприкметника
причмелений
4.3.1.3. Генеза образного російського дієслова нагреть
4.3.2. Від предиката до сталого виразу: особливості нарощення образного
предиката іменними компонентами
4.3.2.1. Мотиваційні відношення між предикатом влипнути та ідіомою влипнути в
історію
4.3.2.2. Мотиваційні відношення між предикатом різати та ідіомою різати правду
(рос. резать правду-матку)
Висновки до
Розділу
Розділ 5. Механізми вторинної номінації у сфері фразеоматики
5.1. Діахронні аспекти фразеології
5.2. Механізми фразеотворення: традиційний погляд та його критика
5.3. Творення ідіом на основі вільних словосполучень
5.3.1. Метафоризація у фразеологічній сфері
5.3.2. Метонімізація у фразеологічній сфері
5.4. Утворення ідіом незалежно від вільних словосполучень: конструювання
ідіом
5.4.1. Постановка проблеми
5.4.2. Ідіоми на позначення ситуацій, сприйнятих в одному перцептивному
акті
5.4.3. Ідіоми, що позначають інтегральні ситуації
5.5. Типологія процесів фразеотворення
5.5.1. Утворення фразеологічної одиниці на основі вільного словосполучення
5.5.2. Комбінування фразеологічної одиниці з окремих лексем
5.5.3. Утворення фразеологічної одиниці шляхом трансформації плану змісту та
плану вираження іншого сталого виразу
Висновки до
Розділу
Висновки
Список
- Київ+380960830922