РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА САНАЦІЙНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ
РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
2.1. Аналіз фінансових результатів діяльності підприємств роздрібної торгівлі
та можливостей їх покращення
Гострота проблем запобігання кризовим явищам вимагає від підприємств
своєчасного проведення комплексу аналітичних процедур, які дозволяють вивчити
тенденції розвитку підприємств, виявити тривожні симптоми в формуванні їх
фінансових результатів, забезпеченні достатнього рівня платоспроможності і
фінансової стійкості, ідентифікувати наявність кризових явищ, причини і
можливості їх подолання.
Саме на виявлення таких можливостей і повинні бути спрямовані аналітичні
заходи, які складають зміст першого етапу управління санаційною
реструктуризацією підприємства торгівлі (рис. 1.3).
Дійсно, саме аналіз є підґрунтям прийняття будь-яких управлінських рішень і,
звичайно, не винятком є рішення стосовно можливості проведення санаційної
реструктуризації. Як справедливо зазначає Савчук В.П., «комплекс діагностичних
процедур є очевидною стартовою базою будь-якого процесу реструктуризації» [122,
с. 78]. Комплексність у даному випадку пов’язана зі складністю і різнорідністю
можливих причин виникнення кризових явищ, коли незадовільний фінансовий стан є
віддзеркаленням накопичення проблем, наприклад, у процесах взаємодії з
покупцями, постачальниками або персоналом. І хоча необхідність саме
комплексного дослідження не підлягає сумніву, концепція санаційної
реструктуризації підприємств роздрібної торгівлі не є сталою і, на жаль, в
економічній літературі відсутня єдина думка щодо напрямів аналізу, які є
обов’язковими, мінімально необхідними та достатніми для вивчення доцільності та
можливостей фінансового оздоровлення підприємства.
Погоджуючись у цілому з необхідністю застосування всього комплексу інструментів
фінансового аналізу (горизонтального, вертикального, коефіцієнтного та
інтегрального методів), зазначимо між тим, що спектр показників, які пропонують
до розрахунку різні автори надзвичайно широкий. Але навіть не розраховуючи самі
показники, а виходячи лише з логічних міркувань, стає очевидним, що безсистемне
їх використання не дозволить отримати ґрунтовні висновки щодо можливостей
розв’язання існуючих проблем. Тому, на думку автора, всі традиційні показники
мають бути чітко систематизовані з огляду на завдання, вирішенню яких має
сприяти проведення санаційної реструктуризації.
У теоретичній частині дослідження автором встановлено, що такими завданнями
виступають, перш за все, покращення результатів діяльності, підвищення
ліквідності та збереження вартості. З огляду на це, для ідентифікації кризового
стану та виявлення потенціалу подолання кризових явищ пропонується
структурно-логічна схема проведення аналізу (рис. 2.1), яка дозволяє встановити
підпорядкованість різних напрямів діагностики завданням санаційної
реструктуризації. Для вивчення та апробації кола аналітичних прийомів і методів
автором було обстежено сукупність підприємств роздрібної та оптово-роздрібної
торгівлі, різних за формами власності та розмірами, але однакових за
регіональною ознакою (м. Харків) і товарною спеціалізацією - торгівля
продовольчими товарами. Враховуючи результати проведеного теоретичного
дослідження, за основу подальших розробок було прийнято принциповість зв’язку
необхідності проведення санаційної реструктуризації в перебігу розвитку
фінансової кризи на підприємстві. З цих позицій як об’єкти дослідження мають
розглядатися лише ті підприємства, розвиток яких характеризується наявністю
ознак кризового стану різної глибини. Необхідність же врахування вимог
існуючого законодавства (через можливість оголошення підприємства банкрутом і в
цьому разі проведення примусової санації) дозволила обґрунтувати як основну
вимогу до підприємств - потенційних об’єктів вибіркової сукупності наявність
ознак поточної неплатоспроможності [80]. Як зазначено в «Методичних
рекомендаціях щодо виявлення ознак неплатоспроможності підприємств...» [14],
економічним показником ознак поточної неплатоспроможності (ППЛ) є різниця між
сумою грошових коштів, їх еквівалентів
Рис. 2.1. Структурно-логічна послідовність аналізу санаційної спроможності
підприємств роздрібної торгівлі
та інших високоліквідних активів, які є в розпорядженні підприємства, та його
поточними зобов’язаннями, тобто:
ППЛ = А040 + А045 + А220 + А230 + А240 - П620, (2.1)
де А040, А045, А220, А230, А240 - відповідні статті активу балансу;
П620 - підсумок IV - розділу пасиву балансу.
Дотримуючись встановленої вимоги, автором було відібрано для подальших
досліджень 30 підприємств торгівлі, діяльність яких протягом всього періоду
дослідження (2003-2005 рр.) характеризується ознаками поточної
неплатоспроможності (додаток А). Відбір саме 30 об’єктів пов’язаний з
необхідністю дотримання принципу достатності, відповідно до якого для
економічних досліджень обсяг вибірки вважається досить великим при кількості
відібраних одиниць не менше 30. У цьому випадку середні адитивних процесів
підпорядковуються центральній граничній теоремі та будуть нормально розподілені
[142].
Зважаючи на те, що всі відібрані підприємства різняться за розмірами, а
масштаби проблем суттєво залежать від даного чинника, в роботі проведено
групування вибіркової сукупності підприємств за розміром торговельної площі.
Вибір останньої в якості ознаки групування пов’язаний з необхідністю дотримання
таких основних принципів:
1) принципу об’єктивності ознаки, що припускає існування різниці мі