Ви є тут

Удосконалення ціноутворення на вантажні залізничні перевезення на основі логістичного підходу

Автор: 
Волохов Володимир Анатолійович
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001267
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ОПТИМІЗАЦІЇ ТАРИФІВ НА ПЕРЕВЕЗЕННЯ ВАНТАЖІВ ЗАЛІЗНИЧНИМ ТРАНСПОРТОМ

2.1. Ціноутворюючі фактори на вантажні залізничні перевезення в умовах конкурентного середовища

У сучасній економіці сфера послуг, у тому числі й транспортних, активно розвивається і регулюється як ринковими механізмами, так і державою. Оскільки залізничному транспорту властивий монопольний характер діяльності, то органи державної влади контролюють принципи і методи побудови залізничних тарифів [8, 14, 89, 90]. Існуючий механізм державного регулювання вантажних залізничних тарифів дозволяє встановлювати тарифи на вантажні залізничні перевезення лише на основі витратного методу ціноутворення [14]. Такий підхід до регулювання рівня тарифів не створює стимулів до зниження експлуатаційних витрат залізниць і суперечить принципам державного регулювання діяльності суб'єктів природних монополій, наведених у статті 9 Закону України "Про природні монополії" [8]. Проте, при встановленій нормі рентабельності, що закладається в тарифи на вантажні перевезення, створюються об'єктивні передумови для збільшення собівартості перевезень, оскільки при новому підвищенні тарифів у ньому буде закладена велика абсолютна величина прибутку. Виникає протиріччя між державними інтересами, що зводиться до стримування зростання тарифів на вантажні залізничні перевезення, і прагненням залізничної галузі максимізувати прибуток. Оскільки державне регулювання ціноутворення на вантажні залізничні перевезення є жорстким і не дозволяє залізницям самостійно проводити гнучку тарифну політику під час перевезення вантажів у межах України, то залізниці можуть отримати більший абсолютний обсяг прибутку, підвищуючи експлуатаційні витрати з перевезень, бо при зростанні собівартості перевезень регулюючі державні органи дають згоду на встановлення нового, більш високого рівня вантажних залізничних тарифів при збереженні рівня рентабельності [56]. Тобто витратний метод ціноутворення на вантажні залізничні перевезення, які залізниці мають використовувати відповідно до діючого законодавства, обумовлює циклічно повторюване підвищення рівня вантажних залізничних тарифів, що приносить шкоду як самій галузі, так і народному господарству в цілому. Таким чином, державне регулювання у сфері тарифоутворення не дозволяє залізничній галузі адекватно й швидко реагувати на ринкові зміни, сприяє встановленню необґрунтованого рівня тарифів на перевезення, призводить до необхідності періодично підвищувати вантажні тарифи.
В умовах переходу до ринкових відносин проблема встановлення тарифу на вантажні залізничні перевезення набула важливого значення. Нові підходи до розрахунку тарифів на вантажні перевезення повинні враховувати не лише вимоги ринкового середовища, але й фактори перетворення та розвитку вітчизняної транспортної системи, її економічне й соціальне навантаження.
Ринкові відносини, з одного боку, породжують зміни в організації державної структури управління, статистичній звітності і порядку віднесення витрат на собівартість продукції, а з іншого боку, викликають різке скорочення обсягів перевезень через розрив сформованих транспортно-економічних зв'язків і якісних змін у структурі виробництва товарів, зміну умов експлуатаційної діяльності, упровадження нових технологій, що забезпечують залізничному транспорту виживання в конкурентній боротьбі.
У системі ринкових відносин актуальним стає встановлення науково обґрунтованих тарифів на вантажні перевезення, оскільки ціновий фактор має важливе значення в конкурентній боротьбі. Ринок як економічна категорія виражає відносини між продавцями й покупцями. На транспортному ринку, як і на будь-якому іншому, протистоять один одному попит і пропозиція. Попит зображується у вигляді графіка, що показує кількість продукту, який споживачі готові й спроможні купити за певну ціну із запропонованих протягом деякого періоду часу. Попит на ринку діє як платоспроможний попит різних суб'єктів економіки: окремих громадян, фірм, підприємств, держави. Пропозицію можна визначити як шкалу, що показує різні кількості продукту, який виробник бажає і здатний виробити і запропонувати для продажу на ринку за кожною конкретною ціною з ряду можливих протягом певного періоду часу [91]. Співвідношення попиту та пропозиції споживачів і виробників визначає величину тарифів на транспортні послуги. Збалансованість попиту та пропозиції означає ринкову рівновагу на транспортному ринку і фіксується в рівноважній ціні. Вона свідчить про те, що кількість транспортних послуг, які хочуть продати залізничники, відповідає тому обсягу, який можуть купити споживачі їх послуг. На транспортному ринку реальність такої рівноваги є рідким явищем, оскільки існує суперництво декількох видів транспорту.
Відомий теоретик маркетингу Ф. Котлер вважав, що основними факторами, за допомогою яких виробники можуть впливати на ринок, є: відповідний попиту товар, ціна, методи поширення і методи стимулювання. При цьому, на думку ряду закордонних фахівців, ціноутворення є найбільш істотним аспектом маркетингової політики будь-якої компанії [92, с. 57].
Існує декілька теорій ринкової ціни і їх різновидів. Практика ціноутворення поєдную елементи різних теорій і враховує велику кількість факторів. Головну роль відіграє співвідношення попиту та пропозиції. Зміна ціни викликана коливаннями попиту, що виникають не тільки у зв'язку зі змінами рівня доходів покупців, але й зміною смаків і переваг, кліматичних умов і інших факторів [93].
В основі ціни, що споживачі готові заплатити за відповідну одиницю даного товару, лежить корисність даної одиниці товару для споживача. Оскільки гранична корисність - це додаткова корисність від кожної додаткової одиниці блага, то крива попиту одночасно є кривою граничної корисності товару. Кожна наступна одиниця товару йде на задоволення менш нагальних потреб, тому гранична корисність і, отже, ціна, що споживачі готові платити за додаткові одиниці товару, зменшу