Ви є тут

Формування асортиментної політики підприємств роздрібної торгівлі

Автор: 
Мазепа Тетяна Сергіївна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
3408U002791
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОЦІНКА ЕФЕКТИВНОСТІ АСОРТИМЕНТНОЇ ПОЛІТИКИ ПІДПРИЄМСТВ РОЗДРІБНОЇ ТОРГІВЛІ
2.1. Методичні засади здійснення оцінки ефективності асортиментної політики підприємств роздрібної торгівлі
Складність і багатогранність асортиментної політики підприємств роздрібної торгівлі зумовлюють необхідність вивчення питань оцінки її ефективності з позицій системного, комплексного, цільового та динамічного підходів, врахування особливостей кожного з яких дозволить забезпечити отримання якісних і об'єктивних результатів. Незважаючи на те, що питання управління асортиментом підіймаються досить часто у фаховій економічній літературі, ефективність даного процесу в будь-якому її розумінні не розглядається жодним автором. Тому, перш ніж підійти до визначення змісту процесу її оцінки, доцільно визначитися з розумінням сутності самого поняття "ефективність асортиментної політики".
Існування різних підходів до трактування сутності ефективності як економічної категорії, зумовлюють необхідність виділення з їх сукупності того, що найбільшою мірою відповідає змісту самої асортиментної політики. Так, в роботах [74; 91; 159; 160] систематизовано погляди на трактування сутності ефективності і виділено можливі пріоритетні напрямки у її визначенні, кожен з яких має право на існування в межах певних умов:
1) співвідношення результату і витрат на його досягнення;
2) ступінь досягнення цілей;
4) ступінь відповідності еталону (бенчмаркінговий підхід);
3) ступінь задоволеності процесом його учасників.
У зв'язку з тим, що на теоретичному рівні нами визначено зміст асортиментної політики як курс дій з управління торговим асортиментом, починаючи з уточнення стратегічних цілей і постановки поточних завдань, то розгляд її ефективності має ґрунтуватися на цільовому підході, де в якості результату від здійснення певної асортиментної політики виступає досягнення цілей підприємства.
Витратний підхід в даному контексті ігнорує можливість оцінки якості результатів, крім того складання переліку самих результатів і витрат, з ними пов'язаних, ускладнюється через необхідність урахування не тільки чинників внутрішнього характеру (ресурси - результати від використання ресурсів), але й впливу мікрооточення підприємства роздрібної торгівлі (покупців і конкурентів).
Хоча бенчмаркінговий підхід і має цільову спрямованість (ефективним вважається той об'єкт, характеристики якого відповідають характеристикам найбільш успішного об'єкта), але його застосування щодо ефективності асортиментної політики підприємств роздрібної торгівлі обмежує коло проблем лише конкурентним аналізом. Тому його використання може бути рекомендовано тільки в межах окремого відповідного напрямку оцінки при загальній орієнтації на досягнення цілей.
Процесний підхід до визначення ефективності асортиментної політики теж не має під собою вагомого підґрунтя, перш за все, через нетотожність сутності понять "процес" і "асортиментна політика". Останню не можна трактувати як процес, бо це вже розроблений, об'єктивно існуючий план дій, а значить і не можливо визначити склад учасників неіснуючого процесу.
Таким чином, розглянувши з позицій критичного аналізу підходи до трактування сутності ефективності взагалі і у співвідношенні з її об'єктом в контексті даного дослідження, можна констатувати, що єдиним вірним підходом розгляду ефективності асортиментної політики підприємств роздрібної торгівлі є цільовий.
Разом з тим, пріоритетність цільового підходу не означає автоматичної перевірки ступеню досягнення поставлених цілей асортиментної політики для оцінки її ефективності. Для коректного його застосування існує об'єктивна необхідність врахування деяких принципових моментів, які можуть призвести до неправильної спрямованості вектору ефективності. Так:
* цілі асортиментної політики не завжди сформульовані в явному вигляді, що ускладнює процес оцінки здатності та ступеню їх досягнення;
* якщо цілі сформульовані, то вони зазвичай характеризують бажаний стан об'єкта (в даному контексті асортиментної політики) з різних боків (ринкові, фінансові, організаційні, інноваційні цілі), що призводить до неоднозначності оцінки ступеня їх досягнення;
* формулювання цілей асортиментної політики підприємства з урахуванням впливу різноманітних факторів є однією з функцій управління підприємством роздрібної торгівлі. Від якості та правильної їх спрямованості залежить успіх підприємства в конкурентній боротьбі, а отже їх якість і правильність значною мірою впливають на оцінки ефективності.
За таких умов, ефективність асортиментної політики можна визначити як правильність розробленого курсу цілеспрямованих дій з управління торговим асортиментом.
Використання методології системного аналізу в контексті даного етапу дослідження полягає в визнанні того факту, що об'єктом оцінювання ефективності є реалізована в ретроспективному і поточному періодах асортиментна політика підприємства роздрібної торгівлі як цілісний комплекс взаємопов'язаних дій з управління асортиментом. Первинність цілісного об'єкта, наявність системи цілей його існування і факторів, що обумовлюють необхідність його змін, означають можливість декомпозиції процесу оцінки ефективності такого об'єкта за певними напрямками з урахуванням їх релевантності загальним цілям і повноти охоплення ключових проблем.
Враховуючи вищевикладене, наступним принциповим питанням, що має бути вирішене, є визначення критеріїв оцінки ефективності асортиментної політики підприємств роздрібної торгівлі, які найбільшою мірою відповідають загальній меті забезпечення ефективності діяльності на обраному ринковому сегменті та дозволяють урахувати вплив спектру ключових факторів. Як справедливо зазначають М. Салліван і Д. Едкок: "Стадія аналізу включає детальний аналіз всіх факторів, які чинять суттєвий вплив на окремо взятий асортимент" [127, с. 196]. За їх визначенням, основними факторами, сукупний вплив яких призводить до певного рівня ефективності асортимент