РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СТІЙКОСТІ АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВ
2.1. Сучасний стан ефективності господарювання аграрних підприємств
Дніпропетровської області
Агропромисловий комплекс Дніпропетровської області в дореформений період мав у
своєму розпорядженні порівняно могутній потенціал, який по використовуванню
прогресивних технологій в аграрному виробництві, по рівню собівартості,
рентабельності, продуктивності полів і ферм, інтенсивності виробничої
діяльності знаходився на рівні передових світових стандартів. Дніпропетровщина
продовжує залишатися значним споживачем продовольчих товарів. Цей регіон щодня
споживає тисячі тонн сільськогосподарських продуктів. Отже, він є могутнім
продовольчим ринком. Молочне скотарство Дніпропетровської області
укомплектоване високопродуктивними чистопородними тваринами. Для стійкого
розвитку аграрних підприємств, здавалося б, є всі умови: практично необмежений
продовольчий ринок, передова техніка і технологія, трудові та земельні ресурси,
кваліфіковані кадри фахівців і управлінців.
Проте перехідна економіка України визначила негативні аспекти формування
агропромислового комплексу регіону: штучний відрив фінансової системи від
сільськогосподарського виробництва, недосконала кредитна та податкова політика,
низька платоспроможність сільськогосподарських товаровиробників, висока
кредиторська заборгованість з основної діяльності аграрних підприємств,
обмежений обсяг їх обігових коштів. Фінансова криза в аграрній сфері призвела
практично до зупинення інвестиційного процесу, руйнування
матеріально-технічного потенціалу сільського господарства, припинення оновлення
машино-технологічного парку, погіршення забезпечення сільськогосподарського
виробництва механізаторськими та інженерно-технічними кадрами.
Результати нашого дослідження свідчать, що падіння економічної ефективності
позначилося на обсягах виробництва продукції сільського господарства (табл.
2.1).
Таблиця 2.1
Динаміка виробництва основних видів сільськогосподарської продукції
господарствами усіх категорій Дніпропетровської області
Види продукції
У середньому за
1990-2000 рр.
2006 р.
2007 р.
2007 р. до середнього за 1990-2000 рр.
+,- в.п.
Зерно, тис. т
2845,8
2635
2432
85,5
Те ж, у %
100
100
100
Зокрема:
сільгосппідприємства
69
58
57
-12,0
фермерські господарства
14
17
19
5,0
особисті селянські господарства
17
25
24
7,0
Соняшник, тис. т
822,96
762
723
87,9
Те ж, у %
100
100
100
Зокрема:
сільгосппідприємства
73
62
63
-10,0
фермерські господарства
15
18
17
2,0
особисті селянські господарства
12
20
20
8,0
Овочі, тис. т
567
525
536
94,5
Те ж, у %
100
100
100
Зокрема:
сільгосппідприємства
48
23
24
-24,0
фермерські господарства
2,0
особисті селянські господарства
49
73
71
22,0
Молоко, тис. т
511,92
474
421
82,2
Те ж, у %
100
100
100
Зокрема:
сільгосппідприємства
51
24
26
-25,0
фермерські господарства
3,0
особисті селянські господарства
48
74
70
22,0
М’ясо в забійній вазі, тис. т
147,96
137
143
96,6
Те ж, у %
100
100
100
Зокрема:
сільгосппідприємства
43
41
37
-6,0
фермерські господарства
4,0
особисті селянські господарства
55
54
57
2,0
У результаті структурних змін, розвитку фермерських і особистих селянських
господарств населення, їх питома вага в загальному обсязі продукції сільського
господарства різко збільшилася. Так, питома вага виробництва зерна в особистих
селянських господарствах у 2007 р., порівняно з середніми показниками за
1990-2000 рр., зросла на 7%, соняшнику – на 2%, м’яса – на 2%. Найбільше, в
особистих селянських господарствах зросла частка вирощування овочів та
виробництва молока – на 22%. Таке явище пояснюється можливістю селян вигідно
реалізувати овочі на Дніпропетровських ринках, адже ціна капусти залежно від
пори року коливається від 1,5 грн. до 4 грн. за один кілограм, моркви – від 1,5
до 3,5 гривень.
Як зазначалось вище, виробництво молока та овочів у Дніпропетровському регіоні
здійснюється, в основному, в підсобних господарствах, тому супроводжується
слабкою механізацією виробництва або повною її відсутністю. У зв’язку з
тенденцією погіршення показників ефективності виробництва молока саме в великих
підприємствах, останні суттєво скоротили поголів’я корів.
Для порівняння наведемо дані, що характеризують питому вагу особистих
селянських господарств, яку вони займають у загальному обсязі
сільськогосподарської продукції України. За показником м’яса худоби і птиці
вони в 2007 р. займали по молоку – 81,4%, зерновим – 24,2%, соняшнику – 25,1%,
овочам – 88,6%. Отже, така тенденція характерна для всієї країни і понад
половину нових видів продукції сільського господарства виробляється за рахунок
використання ручної малопродуктивної праці й витрачання значних витрат на їх
виробництво.
Якщо розглядати динаміку виробництва продукції рослинництва за останній період,
то вона є позитивною. Посівні площі зернових і зернобобових культур порівняно з
2000 р. в усіх категорія господарств збільшились на 15,9% у 2005 р. та на 23,9%
і 28,3% у двох наступних роках відповідно; посіви соняшнику зросли на 36,2% за
досліджуваний період. Не дивлячись на збільшення обсягів виробництва овочів в
особистих селянських господарствах населення, це не дозволило компенсувати
скорочення їх посівних площ в досліджуваному регіоні (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Посівна площа основних видів сільськогосподарських культур у господарствах усіх
категорій Дніпропетровської області
Показни
- Київ+380960830922