Антикризове фінансове управління підприємством

РОЗДІЛ 2
ДІАГНОСТИКА ФІНАНСОВОЇ КРИЗИ ПІДПРИЄМСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ
2.1. Аналіз існуючих методів і моделей діагностики кризових станів підприємств
машинобудування
Перехід до ринкової економіки обумовив можливість розвитку ринків згідно з
вимогами споживачів та світовими тенденціями. Зміни складових ринку (ринкових
відносин) призвели до різної динаміки розвитку підприємств, які обумовлюються
здатністю менеджерів, готовністю виробничої бази, технологій вчасно
адаптуватися до потреб, що склалися, або змінити сегменти, де вони працюють.
Саме така невідповідність спричинила появу збоїв у роботі підприємств,
порушення адміністративної та платіжної дисципліни, погіршення результативних
показників, що відображається в наявності кризових явищ на підприємстві. Це
обумовило появу нового для вітчизняної фінансової практики поняття –
банкрутство підприємства. З позицій фінансового менеджменту банкрутство
характеризує реалізацію катастрофічних ризиків підприємства в процесі його
фінансової діяльності, внаслідок якої воно не здатне задовольнити у встановлені
терміни висунуті з боку кредиторів вимоги і виконати зобов’язання перед
бюджетом. Хоча банкрутство підприємства є юридичним фактом (лише господарський
суд може визнати факт банкрутства підприємства), в його основі лежать переважно
фінансові причини [29]. Відомі теоретики у якості експрес-аналізу діагностики
банкрутства розглядають модель Е. Альтмана і в основному підкреслюють
некоректність механічного перенесення її емпіричних коефіцієнтів на вітчизняну
практику. Проведений аналіз показує, що в українській практиці в питаннях
діагностики і прогнозування банкрутства найчастіше застосовують два методи:
дискримінантний метод, заснований на використанні емпіричних коефіцієнтів;
метод розрахунку і аналізу показників ліквідності, платоспроможності і
фінансової стійкості підприємства [81; 95, с. 248 – 252].
У табл. 2.1 наведено порівняльну характеристику дискримінантних моделей оцінки
схильності підприємства до банкрутства.
Таблиця 2.1
Порівняльна характеристика дискримінантних моделей оцінки схильності
підприємства до банкрутства
Модель
Розрахункова формула
Переваги
Недоліки
Двофакторна модель Альтмана
Z1 = -0,3877 – – 0,0736 КШЛ + + 0,0579КДЗ ПЗ
– простота роз­рахунку;
– наявність лише 2-х факторів
– модель була створена для США, а в Україні інші темпи інфляції, інші цикли
макро- та мікроекономіки, інші рівні продуктивності праці;
– модель не забезпечує об’єктивної оцінки фінансового стану підприємства, а
тому можливі значні відхилення прогнозу від реальності; її можна застосовувати
лише відносно підприємств, що котирують свої акції на фондових біржах та
пройшли лістинг;
– модель не відображає таких сторін фінансового стану, як оборотність активів,
рентабельність активів, темпи зміни виторгу від реалізації і под.;
– коефіцієнт поточної ліквідності, без аналізу його в контексті з показниками
виторгу, обсягом дебіторської і креди­торської заборгованості, на практиці не
відбиває реальної картини ліквідності підприємства
П’ятифак­торна модель Альтмана
Z2 = 3,3КЧОК + +1,0РА+0,6КА + + 1,4КФЗ + 1,2КА
– простота роз­рахунку;
– наявність послі­довності дослід­ження
– модель можна застосовувати лише відносно великих підприємств, що коти­рують
свої акції на біржах;
– нерозвиненість фондового ринку України, зокрема, вторинного фондового ринку;
– відмінність українського бухгал­терського обліку від західних стандартів;
необхідність адаптації вагових коефі­цієнтів та прогнозних значень;
– не враховуються коливання курсів акцій
Показник платоспро­можності Конана і Гольдера
Z = -0,16X1– – 0,22X2+ 0,87X3+ + 0,10X4 + 0,24X5
– модель дозволяє виявити страте­гічні проблеми підприємства
– модель можна застосовувати лише відносно підприємств, що котирують свої акції
на біржах;
- не враховується багато факторів, що визначають фінансову стійкість
Продовження табл. 2.1
Модель
Розрахункова формула
Переваги
Недоліки
Модель Ліса
Z = 0,063К1 + + 0,092К2 + + 0,057К3 + 0,001К4
– простота розра–хунку
– модель не пристосована до українських підприємств, вона розроблена для
Англії;
– модель створювалася з урахуванням західного розвитку
Модель Чессера
Z = -0,20434 –5,24К1 + 0,053К2 – – 6,6507К3+4,40К4 – – 0,079К5 – 0,10К6
– модель дозволяє оцінити факт не­погашення займу та інші умови
– кількість факторів у моделі обмежена;
– модель створена для оцінки рейтингу позичальника
Модель Таффлера і Тісшоу
Z = 0,53K1+ 0,13K2+ + 0,18К3 + 0,16К4
– простота розра­хунку
– її можна застосовувати лише відносно підприємств, що котирують свої акції на
фондових біржах
Універсальна дискримі­нантна функція
Z = 1,5Х1 + 0,08Х2 + 10Х3 + 5Х4 + 0,3Х5 + + 0,1Х6
– широка крите­ріальна шкала оцінювання;
– системний і комплексний підходи
– високий ступінь складності ухвалення рішення в умовах багатокритеріальності
завдання;
– інформативний характер розрахованих показників;
– у цілому модель можна застосовувати лише для підприємств США, Європи
Модель Флумера
H = 5,528V1 + 0,212V2 + 0,073V3 + + 1,27V4+ 0,120V5+ + 2,33V6+ 0,575V7+ +
1,08V8+ 0,894V9 – – 6,075
– широке охоп­лення показників;
– вірогідність – 1 рік – 98%, 2 роки – 81%
– розроблена для застосування в банківській практиці;
– модель була створена з урахуванням специфіки західних країн;
– необхідна корекція на національну валюту
Модель Сайфуліна та Кадикова
R = 2К1 + 0,1К2 + + 0,08К3 + 0,45К4 + + К5
– простота розра­хунку
– модель не дозволяє оцінити причини потрапляння підприємства «в зону
неплатоспроможності»;
– нормативний зміст коефіцієнтів, що використовуються для рейтингової оцінки,
не враховують галузевих особливостей підприємств;
– залежність результатів о