РОЗДІЛ 2
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МЕТОДИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВОЇ ШКОЛИ У ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ УКРАЇНИ (1956-1991 рр.)
Розвиток вищої педагогічної школи входить невід'ємною складовою в історію національної освіти. До питання періодизації розвитку вищої педагогічної освіти в Україні у повоєнний час зверталися А.М.Алексюк, Л.П.Вовк, Н.П.Калениченко, В.І.Луговий, В.К.Майборода, О.Я.Савченко, О.Субтельний, М.Д.Ярмаченко та інші дослідники [6; 11; 12; 24; 31; 55; 102; 113; 127; 135; 213; 217; 229; 234].
Врахування соціально-економічних та суспільно-політичних процесів, які відбувалися протягом означеного періоду в Україні, вивчення періодизації історії нашої держави у новітній час та значного масиву архівних документів, використання зіставно-порівняльного аналізу сутності методичної підготовки вчителів початкових класів у ретроспективі вищої педагогічної школи України дозволили нам у дослідженні визначити та дотримуватися наступних етапів:
1-й етап (1956-1964) - становлення системи методичної підготовки вчителя початкових класів у вищій педагогічний школі, розроблення основ методичної підготовки та уніфікація її змісту й форм;
2-й етап (1965-1984) - розвиток та удосконалення навчальних планів і програм ВНЗ з метою врівноваження всіх складових методичної підготовки майбутніх учителів початкової ланки освіти, досягнення єдності теорії та практики у викладанні методичних дисциплін;
3-й етап (1985-1991) - пошуки оптимальної моделі (зміст, структура, функції, методи, форми організації) методичної підготовки педагогічних кадрів для початкової школи, зміцнення зв'язку між викладанням методичних дисциплін у ВНЗ та шкільними навчально-освітніми програмами.
4-й етап (1991-1996) - характеризується своєрідністю розвитку методичної підготовки в умовах ступеневої системи вищої педагогічної освіти незалежної України.
Метод ретроспективного логіко-структурного аналізу дозволяє нам розглянути сутність і тенденції розвитку методичної підготовки майбутніх учителів початкових класів у вищих педагогічних навчальних закладах України на основі принципів системності, об'єктивності, цілісності, визначення специфічного й загального, єдності теорії та практики.
2.1. Уніфікація змісту й форм методичної підготовки у період становлення системи підготовки вчителів початкових класів у вищій педагогічній школі України (1956-1964)
Започаткована в 1956 році система підготовки майбутнього вчителя початкових класів з вищою педагогічною освітою (в т.ч. - і її методична складова) щороку зазнавала якісних змін. Так, наприклад, якщо педагогічний факультет Київського педагогічного інституту до цього року готував лише вчителів дефектологів і дошкільних установ, то з 1956/1957 н.р. в інституті було створено факультет по підготовці вчителів І - ІV класів та вихователів шкіл-інтернатів [262, арк. 74-75], що було викликано соціальним замовленням на спеціалістів даного профілю.
Проведений нами аналіз архівних джерел дозволяє зробити висновок про щорічне зростання кількісного складу студентів спеціальності "Підготовка вчителів початкових класів". (Порівняльні дані про розподіл студентів по вузах за 1956/1957 н.р. та 1957/1958 н.р. відображено у дод. З.1 та З.2). Оскільки додаткова потреба в учителях І-ІV класів у 1954-1958 рр. складала 35,3 тис. осіб, то Міністерство освіти України передбачало наступні шляхи розв'язання кадрової проблеми: 29 тис. чоловік повинні були випустити педагогічні училища; решта педагогів мала отримати вищу педагогічну освіту на новоутворених факультетах підготовки вчителів початкових класів (через денну та заочну форми навчання) [267, арк. 121]. Це зумовлювало розширення мережі вузів, що здійснювали підготовку фахівців даного профілю. Так, з 1957/1958 н.р. започатковано педагогічний факультет у Чернігівському педагогічному інституті [277, арк. 10], а вже через рік - у 1959/1960 н.р. - факультети по підготовці вчителів початкових класів функціонували у 11 педагогічних інститутах [283, арк. 3-10].
Отже, розв'язання проблеми забезпечення початкових шкіл вчительськими кадрами вимагало розширення мережі педагогічних закладів, що забезпечували підготовку висококваліфікованих фахівців даного профілю. Важливо зазначити, що навчальний процес на новоутворених факультетах здійснювався за навчальним планом, затвердженим у 1956 році. Як показав аналіз названого документу [275, арк. 1-4], велику кількість годин було відведено суспільно-політичним дисциплінам (до 40%), психолого-педагогічна підготовка (разом з педагогічною практикою) наближалася до 25%, а 35% загального обсягу годин включали спеціальну та методичну підготовку.
Проаналізуємо більш детально зміст та структуру методичної підготовки майбутнього вчителя початкових класів на основі навчального плану, затвердженого у 1956 році [275, арк. 1-4].
Таблиця 2.1
Зміст та структура методичної підготовки за навчальним планом спеціальності "Педагогіка і методика початкової освіти",
затвердженого 6.04.1956 р.
№ п/пНавчальний предметЗагальна кількість годинНавчальні семестриФорми звітності1.Фізичне виховання з методикою фізкультурної роботи з учнями початкових класів 1401-4зал.2.Методика викладання української та російської мов в початкових класах1625-7екз.
зал.3.Методика викладання арифметики в початкових класах1085-7екз.
курс. Продовження табл. 2.1
4.Методика викладання природознавства в початкових класах1086екз.5.Методика викладання географії в початкових класах887зал.6.Методика викладання історії в початкових класах407зал.7.Малювання і методика викладання малювання в початкових класах1722-4зал.8.Співи і методика викладання співів в початкових класах1683зал.9.Каліграфія і методика викладання каліграфії в початкових класах школи1082-3зал.10.Педагогічна практика в початковій школі16 тижн.6, 7зал.
Проведений аналіз наведеної таблиці дозволяє нам констатувати становлення си