Ви є тут

Формування системи естетичних цінностей у студентів педагогічного навчального закладу

Автор: 
Софіщенко Олена Володимирівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2003
Артикул:
0403U001078
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ОСОБЛИВОСТІ ФОМУВАННЯ СИСТЕМИ ЕСТЕТИЧНИХ
ЦІННОСТЕЙ У СТУДЕНТІВ ПЕДАГОГІЧНОГО НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
Критерії, показники та рівні сформованості системи естетичних цінностей у
майбутніх вчителів
Духовне становлення студентської молоді належить до тих явищ, що знаходяться у
стані розвитку, якісних змін та динаміки ціннісних орієнтацій. Це вимагає від
соціально-педагогічної практики відповідної уваги, вивчення процесів, що
пов’язані з розвитком духовних і, зокрема, естетичних цінностей. Як зазначено в
Державній національній програмі ІОсвітаІ /Україна ХХІ століття/І, головною
метою національного виховання є набуття молодим поколінням соціального досвіду,
успадкування духовних надбань українського народу, досягнення високої культури
міжнаціональних взаємин, формування у молоді незалежно від національної
належності особистісних рис громадян Української держави, розвиненої
духовності, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової,
трудової, екологічної культури [ 65: 15].
Серед пріоритетних напрямів реформування сучасної системи освіти є забезпечення
високої художньо-естетичної освіченості і вихованості майбутніх вчителів.
Усвідомлюючи значимість цього напряму в розвитку вищої педагогічної школи, а
також враховуючи логіку здійснюваного наукового пошуку нами були сформульовані
завдання щодо вивчення особливостей формування системи естетичних цінностей у
студентів педагогічного навчального закладу. До них віднесено:
аналіз існуючих поглядів щодо діагностики стану сформованості системи
естетичних цінностей студентської молоді;
обґрунтування критеріїв та показників сформованості системи естетичних
цінностей у майбутніх вчителів;
визначення основних рівнів сформованості системи естетичних цінностей у
студентів педагогічного навчального закладу.
Аналіз існуючих поглядів щодо діагностики стану сформованості системи
естетичних цінностей у студентської молоді мав у нашому дослідженні важливе
значення. Адже, як засвідчують провідні вчені у галузі теорії і методики
естетичної освіти і виховання (Б.Ліхачов, Л.Печко, Н.Крилова, Г.Шевченко,
О.Щолопова та ін.), діагностика сформованості системи естетичних цінностей у
студентів належить до числа тих питань, від яких залежить прийняття вірних
рішень щодо наступних педагогічних дій. Наголошуючи на необхідності глибокого
вивчення стану сформованості системи естетичних цінностей учнівської і
студентської молоді Б.Ліхачов пропонує вимірювати окремі прояви зазначеної
системи, зокрема матеріальну основу естетичної сприйнятливості, фактичний
рівень освіченості у галузі художньої культури, рівень власне естетичної
вихованості молоді, розвиток художньо-естетичного смаку, сприйняття, оцінки,
здатності до самостійної художньої творчості [139:160].
У питанні діагностики сформованості системи естетичних цінностей студентської
молоді наукова думка не відзначається узгодженістю позицій і тому має певні
відмінності. У цьому можна пересвідчитися, звернувши увагу на ряд поглядів та
пояснень з боку вчених, фахівців у галузі теорії і методики естетичного
виховання студентської молоді. З цього приводу І.Зязюн зазначає, що одні
дослідники вважають, що естетичне виховання - це, передусім, формування
почуттєво-емоційної сфери, яка сприяє закріпленню знань та їхнього переводу у
переконання; інші - розвиток уяви, інтуїції, необхідних для творчої діяльності.
Чимало дослідників розвивають думку про формування деякої генералізованої
естетичної здібності, здатної облагородити всі інші. Не слід обходити увагою і
підхід про те, що естетичне виховання - процес, який забезпечує включення
людини в соціокультурні цінності, зокрема мистецтво, засобами сприймання,
розуміння, оцінювання. Нерідко зустрічається визначення про естетичне
відношення як основний наслідок естетичного виховання [95].
Нами проаналізовано існуючі погляди з цього питання й визначено основні підходи
до проведення діагностичної роботи, пов’язаною з вивченням стану сформованості
системи естетичних цінностей у студентської молоді. До них віднесено
гносеологічний, аксіологічний та культурологічний підходи (табл. 2.1).
Гносеологічний підхід до діагностики стану сформованості системи естетичних
цінностей у студентської молоді зумовлений тим, що естетичний досвід студенти
набувають у процесі засвоєння певних знань, вмінь і навичок у сфері художньої
та естетичної культури суспільства. Естетичне не є вродженою якістю, а
формується за допомогою окремих засобів впливу на почуття, думки і поведінку
студентської молоді. Виходячи з таких міркувань, окремі дослідники вважають
доцільним використовувати у процесі діагностики естетичного розвитку студентів
педагогічного навчального закладу критерії, що актуалізують увагу на їх
естетичній освіченості, інформованості, озброєності необхідними знаннями,
поняттями галузі естетичної культури.
Відправною основою таких поглядів вчених є усвідомлення взаємозалежності
естетичного і пізнавального, емоційно-чуттєвого і набутого за допомогою певних
знань та досвіду. Аналізуючи шкільну практику, І.Зязюн підкреслює, що вчитель є
«джерелом знання і компетенції, повноважним посередником між різними
поколіннями, класами, етносами і сегментами культури; персональними
(демонстративними) носіями набутих зразків поведінки» [ 98: 12].
Таблиця 2.1
Існуючі підходи до діагностики стану сформованості
системи естетичних цінностей
Назва підходів до діагностики
Зміст діагностичної роботи
Гносеологічний підхід
Вивчаються питання, що засвідчують стан естетичної освіченості, інформованості,
озброєності необхідними знаннями естетичних цінностей, наявність уя