РОЗДІЛ 2
ПЛАНУВАННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
ГІРНИЧО-ЗБАГАЧУВАЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ
З ФОРМУВАННЯ ЯКОСТІ РУДНОЇ СИРОВИНИ
2.1.Удосконалення методів оцінки впливу коливань якості та обсягів
переробки рудної сировини на собівартість концентрату
В кар'єрі ІнГЗКу руда з декількох вибоїв автосамоскидами транспорту-ється до
перевантажувального пункту, де дробиться, а потім передається на конвейєрний
підйомник, який доставляє її на збагачувальну фабрику. Як про-тягом зміни,
доби, так і місяця обсяги відвантаження руди значно колива-ються, що впливає на
рівномірність завантаження фабрики рудою.
Коливання обсягів руди, що надходить у приймальний бункер збагачу-вальної
фабрики, визначається коливаннями сумарної продуктивності
екска-ваторно-автомобільної ланки в кар'єрі. Розподіл цієї продуктивності
зміню-ється внаслідок власних перерв у роботі дробарки на перевантажувальному
пункті, конвейєрного підйомника і приймального бункера.
У наведеній технології руда не складується і тому усереднення її якості тільки
за рахунок формування шихти в кар'єрі є складним і недостатньо ефек-тивним
процесом. Коливання обсягів завантаження приймального бункера підсилюють
коливання якості руди на збагачувальній фабриці, що збільшує втрати заліза в
хвостах збагачення, витрати руди і собівартість концентрату.
Спочатку утворюються потоки руди з екскаваторних вибоїв, потім вони з’єднуються
в один загальний потік, що після стадії дроблення за допомогою розподільного
бункера поділяється на окремі потоки, які надходять на секції збагачувальної
фабрики. Дисперсія коливань якості в загальному рудопотоці
n n
S2=е ( Fei – Fec)2Qi / е Qi , (2.1)
і=1 і=1
де Fei – якість рудної сировини в і-му екскаваторному вибої;
Fec – середня якість (математичне чекання) у рудопотоці, який надходить на
збагачувальну фабрику;
Qi- обсяг видобутку руди в і-му вибої;
n – число добувних вибоїв.
Обсяги Qi установлюють таким чином, щоб на збагачення надходила руда визначеної
якості. На основі виразу (2.1), зміна цих обсягів у більшу чи меншу сторони від
заданих приводить до збільшення коливань якості. Отже, між ритмічністю
видобутку сирої руди і її усередненням існує прямий зв'язок: чим вище
аритмічність, тим нижче усереднення руди, яка добувається. Тому стимулювання
ритмічності виробництва необхідно передбачати в системі оплати праці гірників,
що виконують процеси видобутку руди і її переробки.
Ритмічність обсягів виробництва оцінюється за коефіцієнтом ритмічно-сті, що
дорівнює
Кр=1- Qi – Qпл Т Q , (2.2)
де Qi,Qпл - відповідно фактичний і плановий обсяги виробництва за визна-чений
інтервал часу (годину, зміну, добу);
Т, Тпл - фактичне і планове число інтервалів роботи протягом періоду, що
аналізується (доби, місяця).
Коливання якості й обсягів рудної сировини, яка надходить на збагачувальну
фабрику, впливають на втрати сировини в процесі збагачення і собівартість
виробництва концентрату. Кількісна оцінка втрат виконана з ви-користанням
залежностей, запропонованих М.Г.Новожиловим у роботі [83]. Втрати рудної
сировини в хвостах унаслідок коливань його якості на збагачувальній фабриці
ІнГЗКу описані кореляційними рівняннями:
магнітного заліза
DFeм=63,28– 4,299Fем+0,95sм+0,074Fe -0,246s ; (2.3)
загального заліза
DFeз=154,302 – 9,18Feм +0,262sм +0,15Fe -0,002s , (2.4)
де Feм - якість руди, зв'язана з магнітним залізом, %;
sм - внутрізмінна дисперсія якості за магнітним залізом, %.
Відповідно рівнянням (2.3) і (2.4) при збагаченні руди проектної якості втрати
магнітного заліза в хвостах знаходяться на рівні 2,8 %, загального - 14,1 %
(рис. 2.1). Отже, у хвостах губиться понад 40 % загального заліза, яке
міститься у руді (у середньому по проекту Feз = 33,55 %).
Якість рудної сировини та її коливання дуже впливають на витяг металу в
концентрат. З підвищенням розубоження руди і коливань якості витяг зни-жується.
На рис. 2.2 для порівняння показані графіки витягу металу з руди з проектним
(середнім) для кар'єру ІнГЗКу вмістом магнітного заліза (24,94 %) і
раціональним (29,25 %), при якому досягаються мінімальні втрати сировини. Для
побудови графіків використана кореляційна залежність [83]
e = -139,43+13,06Feм–2,026sм –0,196 Feм+ 0,7s , %.
Як випливає з рисунка, висока якість рудної сировини дозволяє досягти високого
витягу металу в концентрат - на 10 % більше, ніж при збагаченні руди проектної
якості. Аналогічним чином якість сировини і його коливання впливають на вихід
концентрату. Цей показник
g = -60,04 + 6,16Feм – 1,39sм – 0,09Fe + 0,5s , % .
У обернено пропорційній залежності від виходу концентрату знаходя-ться витрати
руди, що визначають собівартість концентрату за виразом
Ск=Ср /g+З = Срb +З , грн./т,
де Ср - собівартість рудної сировини, грн./т;
b - витрати руди на 1 т концентрату, т;
З - витрати по збагачувальній переробці, грн./т.
Рис. 2.1. Графіки залежності втрат магнітного (а) і загального заліза (б)
від коливань якості сирої руди по магнітному залізу:
1, 2- відповідно при раціональній і проектній якості руди
Рис. 2.2. Графіки залежності витягу металу в концентрат від
коливань якості сирої руди по магнітному залізу:
1, 2 - відповідно при раціональній і проектній якості руди
Витрати руди на випуск концентрату залежать у значно більшій мірі від якості
руди, ніж від його коливань (рис. 2.3, 2.4). Якби наявного на Інгулець-кому
ГЗКі розубоження 8...10 % удалося уникнути, то вміст магнітного заліза в руді
можна було б збільшити з 24,94 % до 27,1...27,7 %. При цьому витрати руди на
виробницт