РОЗДІЛ 2. УМОВИ, ОБ'ЄКТИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Умови та місце досліджень.
Дослідження впливу способів розмноження та стимулювання кроноутворення на якість саджанців виконували в навчально-науковій станції Уманського державного аграрного університету.
Географічні координати міста Умані складають 48о 46? північної широти, 30о 14? східної довготи (за Грінвічем), висота над рівнем моря - 245 м.
Клімат Уманського району помірно-континентальний з нестійким зволоженням та нерівномірним розподілом атмосферних опадів і температури повітря.
Середньобагаторічна кількість опадів складає 633 мм. Найбільше їх припадає на червень-липень - 226,3 мм або 32,5%. Стійкий сніговий покрив з середньою висотою 15 см триває 60-70 діб.
Середньобагаторічна вологість повітря складає 76%, найбільші її значення припадають на листопад-грудень (87-88%), а найменші - на червень-липень - (64-66%).
Середньобагаторічна температура повітря складає +7,4°С, абсолютний мінімум температури повітря припадає на грудень-січень і становить -34,4...
-34,7°C, абсолютний максимум спостерігається у червні-серпні (+34,7...+37,5°С). Період із середньодобовою температурою повітря вище 50С триває 205-210 днів, а вище 10°С - 160-170 днів. Сума температур повітря вище 50С знаходиться в межах 2900-3000°С, а вище 100С - 2520-2970°С. Навесні заморозки можуть бути до 25 квітня (24.III-25.IV), хоч останні заморозки іноді спостерігаються в 2-3 декадах травня. Ранньоосінні приморозки розпочинаються з 6 жовтня (15.IХ-19.ХI).
Особливістю клімату даної зони є нерівномірний розподіл опадів, що спричинює нестійке зволоження протягом року (рис. 2.1).
За роки проведення досліджень метеорологічні умови дещо відрізнялися від багаторічних даних. Так, за 2002 р. випало на 49,3 мм менше опадів від середніх багаторічних даних. Зима 2002 р. була теплою і малосніжною з частими потепліннями та відлигами.
Зима 2002 р. відрізнялася помірними температурами (рис. 2.1). У січні-лютому температура становила - 3,4...+2,9°C. Весна була теплою і помірно-вологою впродовж сезону: в березні середньомісячна температура становила +5,2°С. Літо характеризувалося помірними температурами. Осінь була теплою і дуже вологою із сумарною кількістю опадів 222,7 мм, що на 103,7 мм перевищило багаторічні дані.
У червні випало майже в два рази більше опадів, порівняно з середньобагаторічними даними, що позитивно вплинуло на ріст саджанців яблуні, адже фаза посиленого росту зазвичай відбувається в цьому місяці й продовжується 15-25 днів. Осінь 2002 р. була вологою протягом всіх трьох місяців із температурою повітря близькою до середньобагаторічної. Найменша кількість опадів спостерігалася у травні місяці - всього 13 мм.
В цілому 2002 р. був досить добре вологозабезпеченим, із сумою опадів 583,7 мм, але коливання опадів негативно вплинуло на ріст саджанців яблуні.
У 2002 р. найвища вологість повітря спостерігали в осінній період - 87...90% (рис. 2.1).
У 2003 р. відбулося зменшення кількості опадів, порівняно з 2002 р. на 51,6 мм, а порівняно з середніми багаторічними даними - на 100,9 мм. Зима 2003 р. була теплою і з значною кількістю снігу, а весна рання із задовільним вологозабезпеченням. Опадів за квітень-травень 2003 р. випало 54,9 мм, що на 22,4 мм більше, ніж за даний період 2002 р. Це позитивно вплинуло на приживлення висаджених на початку квітня рослин із зимових щеп і "сплячого" вічка.
Осінь 2003 р. була менш вологою, ніж у 2002 р. Зима 2003 р. відрізнялася більш низькими температурами. Весна була прохолодною (середня температура у березні -0,7°С). Літо цього року було подібне до попереднього.
У 2003 р. найбільша вологість повітря спостерігалася в осінній період і склала 68-91% (рис. 2.1).
У 2004 р. зафіксовано найбільшу кількість опадів (658,5 мм) за роки досліджень. Зима даного року була із значною кількістю снігу, а весна рання. У травні 2004 р. випало 24,2 мм опадів, що на 11,2 та 4,8 мм більше за 2002-2003 рр., відповідно.
Літо 2004 р. було найбільш волого забезпеченим, що позитивно вплинуло на ріст і розвиток саджанців яблуні, особливо із зимових щеп і "сплячого" вічка.
У цілому метеорологічні умови 2002-2003 рр. суттєво відрізнялися від багаторічних даних, що певним чином вплинуло на ріст саджанців яблуні.
Грунт. Дослідна ділянка представлена чорноземом опідзоленим важкосуглинкового гранулометричного складу з середнім вмістом гумусу 3,5% та товщиною гумусного шару до 110 см.
В орному шарі ґрунту знаходиться пересічно до 0,3% загального азоту, 0,1...0,25% фосфору і 2...2,4% калію; рН сольової витяжки складає 5,9, а сума поглинених основ - 26,2 мг/екв. В орному шарі міститься 10,8 мг на 100 г сухого ґрунту легкогідролізованого азоту (за Корнфілдом), рухомих сполук фосфору і калію за методом Чирикова, відповідно, 441 і 420 мг/кг сухого ґрунту. Щільність ґрунту складає біля 1,2 г/см3; найменша польова вологоємкість - 24%.
Рельєф дослідної ділянки рівнинний із слабким схилом у південному напрямку.
Агротехнічні заходи проводили згідно загальних рекомендацій по догляду за розсадником плодових культур [122].
2.2. Схеми дослідів
Дослідження проводили впродовж 2002-2004 рр. у двох польових дослідах. Схеми дослідів розробили доктор с.-г. наук, професор О.В. Мельник та кандидат с.-г. наук, ст. викладач В.П. Майборода.
Дослід 1. Вирощування однорічних саджанців яблуні сортів Джонаголд (з високою здатністю до утворення крони) та Глостер (кронується важко) на клонових підщепах М9 і М26 способами окулірування (контроль), "сплячого" вічка і зимового щеплення.
Трифакторний дослід, схема якого включає 12 варіантів (табл. 2.1). Рослини посаджені за схемою 1,0 х 0,33 м (площа живлення 0,33 м2).
Повторність досліду чотирьохкратна, варіанти розміщено методом рендомізованих повторностей із 40 обліковими рослинами на кожній ділянці.
Таблиця 2.1
Схема досліду зі способів вирощування однорічних саджанці