РОЗДІЛ 2
ГОТОВНІСТЬ УЧИТЕЛІВ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ
ТА ВЧИТЕЛІВ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО РЕАЛІЗАЦІЇ МІЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ’ЯЗКІВ У ПРОЦЕСІ
ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
2.1. Методи та організація дослідження
Для досягнення поставленої мети і вирішення завдань дослідження
використовувалися такі методи дослідження:
теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел;
педагогічне спостереження;
опитування;
метод експертних оцінок та самооцінок;
педагогічний експеримент;
методи математично-статистичного опрацювання результатів дослідження.
Теоретичний аналіз і узагальнення літературних джерел. Аналіз
науково-педагогічної літератури проводився з метою вивчення поглядів авторів на
завдання фізичного виховання учнів початкових класів, міжпредметні зв’язки у
шкільному навчально-виховному процесі і їх реалізацію у процесі фізичного
виховання молодших школярів та підготовку вчителів до забезпечення цих
зв’язків.
Для вирішення поставлених завдань проаналізовано понад триста наукових джерел,
226 з них увійшло до списку літератури.
Педагогічні спостереження проводилися з метою дослідження стану реалізації
міжпредметних зв’язків у процесі фізичного виховання учнів молодшого шкільного
віку, вивчення змісту, форм та педагогічних умов професійної підготовки
майбутніх учителів фізичної культури та вчителів початкових класів до
реалізації міжпредметних зв’язків у педагогічній діяльності.
Результати спостереження фіксувалися у відповідних протоколах (додаток А). У
протоколи педагогічних спостережень вносилися такі дані: мета та предмет
спостереження; клас; школа, район, область; дата спостереження; прізвище, ім’я
та по батькові вчителя, урок чи позаурочне заняття у якого спостерігали; тема і
завдання заняття; інвентар і обладнання; місце проведення; таблиця ходу
спостереження, де фіксувалися дії вчителя щодо реалізації міжпредметних
зв’язків у процесі фізичного виховання молодших школярів.
Спостереження проводили у 54 різнотипних школах Львівської, Тернопільської,
Волинської, Рівненської, Івано-Франківської областей України.
Для оцінки стану реалізації міжпредметних зв’язків у процесі фізичного
виховання учнів початкових класів ми запропонували авторську методику
визначення міжпредметної щільності занять з фізичного виховання молодших
школярів.
Міжпредметна щільність уроку (позаурочного заняття) – це відсоткове відношення
суми часу, затраченого на реалізацію міжпредметних зв’язків, до тривалості
уроку (позаурочного заняття).
Представляємо формулу визначення міжпредметної щільності уроку фізичної
культури та позаурочного заняття з фізичного виховання (2.1):
МПЩ = У Тмпз / Т х 100%, (2.1)
де МПЩ – міжпредметна щільність уроку (позаурочного заняття);
У – знак суми;
Тмпз – час, затрачений на реалізацію міжпредметних зв’язків на уроці
(позаурочному занятті);
Т - тривалість заняття.
Ми запропонували чотири рівні міжпредметної щільності: нульовий, низький,
середній і високий.
Для визначення показників рівня міжпредметної щільності занять ми залучили
дев’ять фахівців-експертів (додаток Б.1). До групи фахівців-експертів увійшли
троє вчителів фізичної культури, троє - початкових класів і троє викладачів
фізичного виховання педагогічних училищ і коледжів, які реалізують міжпредметні
зв’язки у процесі фізичного виховання та переконані у важливості підготовки до
цієї діяльності майбутніх учителів. Їм було запропоновано відповідну анкету
(додаток Б.2), у якій вони висловлювали власні міркування щодо показників усіх
рівнів міжпредметної щільності (у відсотках) занять з фізичного виховання у
початкових класах. Дані фахівців-експертів подаємо у додатку Б.3.
Далі було визначено середнє арифметичне значення запропонованих експертами
показників, які представлені в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Рівні міжпредметної щільності уроку фізичної культури
та позаурочного заняття з фізичного виховання учнів початкових класів
Рівні міжпредметної щільності
Показники рівнів міжпредметної щільності у відсотках
нульовий
0, міжпредметні зв’язки відсутні
низький
1- 10
середній
11 - 20
високий
понад 21
Реалізація міжпредметних зв’язків на уроці або позаурочному занятті з фізичного
виховання від 1 до 10%, 11 - 20%, понад 21% становлять відповідно низький,
середній і високий рівні міжпредметної щільності конкретного заняття. При
відсутності міжпредметних зв’язків рівень міжпредметної щільності заняття –
нульовий.
Педагогічні спостереження проводилися і в ході педагогічного експерименту.
Метод опитування у формі бесід і анонімного анкетування використовувався для
отримання інформації про стан реалізації міжпредметних зв’язків у процесі
фізичного виховання молодших школярів, який здійснюють учителі фізичної
культури та вчителі початкових класів, а також для виявлення стану готовності
майбутніх учителів фізичної культури та вчителів початкових класів до
реалізації цих зв’язків у процесі фізичного виховання молодших школярів.
Анкети розроблялися з урахуванням загальноприйнятих вимог [7, 24, 166].
Анкетування вчителів фізичної культури та вчителів початкових класів (додаток
В.1), у якому взяли участь відповідно 120 та 305 респондентів, проводилося у
восьми (Вінницькій, Волинській, Дніпропетровській, Львівській, Рівненській,
Тернопільській, Харківській, Чернівецькій) областях.
В анкетуванні майбутніх учителів фізичної культури (додаток В.2) взяли участь
156 студентів-випускників із шести педагогічних училищ і коледжів нашої
держави: Красноградського коледжу Харківського державного педагогічного
університету імені Григорія Сковороди, Кременецького педагогічного коледжу
імені Тараса Шевченка, Кременчуцького педаг
- Киев+380960830922