РОЗДІЛ 2
Науково-методичне забезпечення підготовки майбутніх учителів початкових класів
до гуманізації педагогічного процесу
2.1. Інструментальна модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до
гуманізації педагогічного процесу
Мета формувального етапу експерименту полягала в тому, щоб здійснити ефективне
управління процесом формування готовності майбутніх учителів початкових класів
до гуманізації педагогічного процесу на етапі професійної підготовки у вищій
школі, надати студентам можливість практичної реалізації гуманного
педагогічного процесу в початкових класах, актуалізувати їхні гуманно-творчі
можливості шляхом створення відповідних умов.
При постановці завдань цього етапу експерименту ми враховували аналіз
результатів теоретичного розгляду сутності гуманного педагогічного процесу в
початкових класах, специфіку роботи вітчизняних та зарубіжних
вчителів-практиків у цьому напрямі та стан готовності майбутніх учителів
початкових класів (Бердянського державного педагогічного університету,
Запорізького педагогічного коледжу) до гуманізації педагогічного процесу. Тому
виникла можливість розробки педагогічно обґрунтованої й логічно побудованої
інструментальної моделі готовності майбутніх учителів початкових класів до
гуманізації педагогічного процесу.
У контексті зазначеного нами, видається плідним положення О.В. Киричука
стосовно того, що моделювання як науковий метод дає змогу одержати обґрунтовану
інформацію про необхідні та достатні заходи для забезпечення стійких позитивних
результатів [178]. Зауважимо, що модельний підхід до вивчення явищ педагогічної
дійсності дозволяє висвітлити їх сутність, розкрити динаміку взаємозв’язку
складових елементів, виявити шляхи, що характеризуються оптимізуючим впливом
на
процес функціонування означеного явища.
Поділяючи точку зору Н.Є.Мойсеюк, ми розкриваємо поняття „наукова модель” – як
уявну чи матеріально реалізовану систему, яка адекватно відображає предмет
дослідження і здатна замінити його так, що вивчення моделі сприяє отриманню
нової інформації про цей предмет. Головна перевага моделювання – можливість
охопити систему цілісно [159, с. 46].
Спираючись на дані, отримані протягом констатації та аналізу наявного стану
підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації педагогічного
процесу, був організований та апробований формувальний етап експерименту.
У ході якого розв’язувалися такі завдання:
– розробка, теоретичне обґрунтування моделі підготовки майбутніх учителів
початкових класів до гуманізації педагогічного процесу, реалізація її на
практиці;
– розробка навчальної програми та методичних рекомендацій для студентів
факультету підготовки вчителів початкових класів щодо формування готовності до
гуманізації педагогічного процесу.
Аналіз психолого-педагогічної літератури, матеріали констатувального
експерименту, наш практичний досвід сприяли визначенню шляхів підвищення
ефективності підготовки майбутніх учителів початкових класів до гуманізації
педагогічного процесу, зокрема таких, як:
здійснення вузівського педагогічного процесу в умовах духовної взаємодії,
психологічного комфорту, інтелектуальної співтворчості;
впровадження у вищих педагогічних навчальних закладах моделі професійної
підготовки вчителів початкових класів до гуманізації педагогічного процесу;
методичне забезпечення реалізації гуманістичного потенціалу майбутніх
учителів-початківців.
Так, гуманістично спрямоване освітнє середовище у педагогічному ВНЗ, як один із
напрямів вищевказаної готовності, включає в себе:
– створення атмосфери доброзичливості;
– можливість викладача гнучко і динамічно включати кожного суб’єкта
педагогічного процесу в тематику заняття;
– використовування індивідуальних особливостей суб’єкта та його досвіду під час
навчання;
– визначення за кожним права на помилку, але з обов’язковим аналізом її причин,
виявленням шляхів подолання;
– встановлення суб’єкт-суб’єктної гуманної взаємодії в системі:
„викладач-студент”, „студент-учень”;
– стимулювання розвитку гуманно-етичних установок та саногенного (оздоровчого)
мислення студентів;
– оволодіння педагогічною емпатією.
Створюючи власну модель підготовки майбутніх учителів початкових класів до
гуманізації педагогічного процесу, враховували теоретико-методичні засади
дослідження науковців під керівництвом І.А. Зязюна та О.М. Пєхоти [191,
с. 38-41]. Пріоритетність особистісно зорієнтованої (близької до гуманістично
спрямованої) моделі підготовки майбутніх учителів над традиційною розкрито
дослідниками у порівняльній таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Традиційна й особистісно зорієнтована моделі
підготовки майбутніх учителів
Структурні компоненти підготовки майбутніх учителів
Традиційна модель
підготовки
майбутніх учителів
Особистісно зорієнтована модель підготовки майбутніх учителів
Мета
Засвоєння студентами системи цінностей, професійних установок і досвіду,
створених попередніми поколіннями
Розвиток особистості студента як неповторної індивідуальності; створення
оптимальних умов для механізмів його саморозвитку, самозахисту та
самовиховання; в підтримці на шляху професійного самовизначення і
самореалізації
Продовж. табл. 2.1
Орієнтація діяльності педагога
Предметно-зцентрована
Особистісно зорієнтована
Характер відносин
Суб’єкт-об’єктний
Суб’єкт-суб’єктний
Організація навчального процесу
Педагогічний колектив конструює способи і методи досягнення мети
професійно-педагогічної підготовки майбутнього вчителя. Навчання здійснюється
за допомогою колективної форми. Форма навчання – лекційно-семінарська
Науково-педагогічний колектив і
- Киев+380960830922