РОЗДІЛ 2
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА ТА
ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ ПРОФЕСІЙНИХ УЧИЛИЩАХ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ
Обґрунтовано методологічні та психолого-педагогічні передумови інтегративного
підходу до вивчення несуміжних дисциплін. Визначено вимоги до формування знань
і вмінь з матеріалознавства. Теоретично обґрунтовано добір дидактичних
принципів відбору змісту навчального матеріалу з матеріалознавства і
гуманітарних дисциплін з урахуванням розвитку особистості та розроблено
критерії відбору гуманітарних знань для використання під час навчання.
Розроблено модель інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та
гуманітарних дисциплін і авторську методику вивчення машинобудівного
матеріалознавства.
2.1. Методологічні та психолого-педагогічні передумови інтегративного підходу
до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін
За останній час підходи до вивчення даної теми все частіше розглядаються на їх
межах, що пов’язано з розв’язанням комплексних проблем, зокрема, формування в
учнів системи різнопредметних знань. З цією метою використовують різні
підходи, зокрема: інтегративний, комплексний, системний, проблемний тощо. Всі
ці підходи по-різному впливають на організацію знань учнів. Одним з
перспективних підходів, який суттєво впливає на усвідомлення і засвоєння
різнопредметних знань учнями, є інтегративний (І. М. Козловська).
У дисертаційній роботі розглядається інтеграція у двох аспектах: як загальна
методологія та інструментальний засіб формування в учнів системи
різнопредметних знань. Інтеграція як загальна методологія передбачає
використання сукупності принципів, форм і методів впорядкування знання з
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін. Оскільки знання впорядковуються за
допомогою сукупності прийомів і способів дій, то в нашому дослідженні для
цього застосовуємо інтегративний підхід.
У процесі теоретичного дослідження проблеми застосування інтегративного
підходу до вивчення машинобудівного матеріалознавства та гуманітарних дисциплін
ми дійшли висновку, що методологічним підґрунтям даного підходу є:
філософські положення про єдність світу, єдність пізнання природи
і суспільства, різноманітність зв’язків і взаємодій між різними предметними
галузями, цілісність системи знань, діалектична єдність інтеграції і
диференціації з перевагою інтегративної тенденції;
гносеологічні положення про діалектичний зв’язок між відчуттям і мисленням,
єдність раціонального і чуттєвого, єдність змісту знань, єдність структури
знань, залежність змісту знань від рівнів пізнання, пізнання світу через
взаємозв’язок раціонального і чуттєвого у предметно-перетворювальній
діяльності;
психологічні – асоціативна теорія пам’яті, людська потреба в образному
сприйнятті, взаємозв’язок візуалізації й вербалізації уявлень людини,
асоціативно-рефлекторна теорія навчання;
соціальні – залежність обсягу і змісту освіти від взаємопов’язаних
соціально-економічних, виробничо-технічних і психологічно-фізіологічних
чинників, а також їхній вплив на соціалізацію та професіоналізацію
особистості; теорія дидактичної інтеграції; гуманістична спрямованість змісту
освіти і навчального процесу.
Проаналізуємо, яким чином на основі розглянутих методологічних положень
створюються конкретні передумови формування знань і вмінь з машинобудівного
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у контексті інтегративного підходу
у вищих професійних училищах.
Унаслідок аналізу досліджень поняття “інтегративний підхід” нами зроблено
узагальнене його визначення: інтегративний підхід – це сукупність таких
способів і прийомів розгляду процесів чи впливів, які формують у людини
уявлення про загальні теорії та комплексні проблеми в сучасній науці та
виробництві; забезпечують засвоєння не тільки системи знань, але й системи
методів їх здобуття. За такого підходу розкриваються тенденції розвитку науки,
які виникають під впливом процесів гуманізації, гуманітаризації, інтеграції,
диференціації, теоретизації, математизації чи комп’ютеризації. Для нашого
подальшого дослідження під інтегративним підходом до вивчення
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін розуміємо підхід, який полягає: “у
виявленні таких законів і принципів навчання, розробці критеріїв відбору його
змісту, які передбачають формування навчальних курсів не лише як основ наук чи
галузей знань, а як динамічних систем, які інтегруються на основі законів
інтеграції та їх наслідків за конкретними алгоритмами” [77, с. 175]. Він
передбачає всі аспекти інтеграції, а саме: внутрішню, зовнішню, змістову і
процесуальну. Вона дозволяє повною мірою реалізувати принципи науковості та
системності навчання, одночасно підвищуючи його ефективність.
Провідна ідея використання інтегративного підходу полягає у визначенні
передумов формування інтегративного, творчого мислення учнів. Особливе місце в
наших теоретичних напрацюваннях займає дослідження особливостей інтеграції
наукового поняття та його образу як провідного засобу формування інтегрованих
знань учнів на основі загальноосвітніх і професійних. На нашу думку, важливо
вивчити не лише те, яким чином можна сформувати систему знань з дисципліни
зовнішніми впливами, але й як вони формуються в психіці учня. Ці дослідження
конкретизуємо на прикладі машинобудівного матеріалознавства та гуманітарних
дисциплін. Для цього необхідно виявити логічні взаємозв’язки між процесами у
природі та суспільстві, техніці й виробництві, місцем і роллю в них людини
стос
- Киев+380960830922