Вы здесь

Інтегративний підхід до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у вищих професійних училищах машинобудівного профілю

Автор: 
Сліпчишин Лідія Василівна
Тип работы: 
Дис. канд. наук
Год: 
2006
Артикул:
0406U003632
99 грн
(320 руб)
Добавить в корзину

Содержимое

РОЗДІЛ 2
ВПРОВАДЖЕННЯ ІНТЕГРАТИВНОГО ПІДХОДУ ДО ВИВЧЕННЯ МАТЕРІАЛОЗНАВСТВА ТА
ГУМАНІТАРНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ ПРОФЕСІЙНИХ УЧИЛИЩАХ МАШИНОБУДІВНОГО ПРОФІЛЮ
Обґрунтовано методологічні та психолого-педагогічні передумови інтегративного
підходу до вивчення несуміжних дисциплін. Визначено вимоги до формування знань
і вмінь з матеріалознавства. Теоретично обґрунтовано добір дидактичних
принципів відбору змісту навчального матеріалу з матеріалознавства і
гуманітарних дисциплін з урахуванням розвитку особистості та розроблено
критерії відбору гуманітарних знань для використання під час навчання.
Розроблено модель інтегративного підходу до вивчення матеріалознавства та
гуманітарних дисциплін і авторську методику вивчення машинобудівного
матеріалознавства.
2.1. Методологічні та психолого-педагогічні передумови інтегративного підходу
до вивчення матеріалознавства та гуманітарних дисциплін
За останній час підходи до вивчення даної теми все частіше розглядаються на їх
межах, що пов’язано з розв’язанням комплексних проблем, зокрема, формування в
учнів системи різнопредметних знань. З цією метою викори­стовують різні
підходи, зокрема: інтегративний, комплексний, системний, проблемний тощо. Всі
ці підходи по-різному впливають на організацію знань учнів. Одним з
перспективних підходів, який суттєво впливає на  усвідомлення і засвоєння
різнопредметних знань учнями, є інтегра­тивний (І. М. Козловська).
У дисертаційній роботі розглядається інтеграція у двох аспектах: як  загальна
методологія та інструментальний засіб формування в учнів системи
різнопредметних знань. Інтеграція як загальна методологія перед­бачає
використання сукупності принципів, форм і методів впорядкування знання з
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін. Оскільки знання впорядковуються за
допомогою сукупності прийомів і способів дій, то  в  нашому дослідженні для
цього застосовуємо інтегративний підхід.
У процесі теоретичного дослідження проблеми застосування інтегративного
підходу до вивчення машинобудівного матеріалознавства та гуманітарних дисциплін
ми дійшли висновку, що методологічним підґрунтям даного підходу є:
філософські положення про єдність світу, єдність пізнання природи
і  суспільства, різноманітність зв’язків і взаємодій між різними предметними
галузями, цілісність системи знань, діалектична єдність інтеграції і
диференціації з перевагою інтегративної тенденції;
гносеологічні положення про діалектичний зв’язок між відчуттям і  мисленням,
єдність раціонального і чуттєвого, єдність змісту знань, єдність структури
знань, залежність змісту знань від рівнів пізнання, пізнання світу через
взаємозв’язок раціонального і чуттєвого у  предметно-перетворювальній
діяльності;
психологічні – асоціативна теорія пам’яті, людська потреба в образному
сприйнятті, взаємозв’язок візуалізації й вербалізації уявлень людини,
асоціативно-рефлекторна теорія навчання;
соціальні – залежність обсягу і змісту освіти від взаємопов’язаних
соціально-економічних, виробничо-технічних і психологічно-фізіо­логічних
чинників, а також їхній вплив на соціалізацію та  професіо­налізацію
особистості; теорія дидактичної інтеграції; гуманістична спрямованість змісту
освіти і навчального процесу.
Проаналізуємо, яким чином на основі розглянутих методологічних положень
створюються конкретні передумови формування знань і вмінь з машинобудівного
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін у контексті інтегративного підходу
у вищих професійних училищах.
Унаслідок аналізу досліджень поняття “інтегративний підхід” нами зроблено
узагальнене його визначення: інтегративний підхід – це сукупність таких
способів і прийомів розгляду процесів чи впливів, які формують у людини
уявлення про загальні теорії та комплексні проблеми в сучасній науці та
виробництві; забезпечують засвоєння не тільки системи знань, але  й системи
методів їх здобуття. За такого підходу розкриваються тенденції розвитку науки,
які виникають під впливом процесів гуманізації, гуманітаризації, інтеграції,
диференціації, теоретизації, математизації чи  комп’ютеризації. Для нашого
подальшого дослідження під інтегратив­ним підходом до вивчення
матеріалознавства та гуманітарних дисциплін розуміємо підхід, який полягає: “у
виявленні таких законів і принципів навчання, розробці критеріїв відбору його
змісту, які передбачають формування навчальних курсів не лише як основ наук чи
галузей знань, а як динамічних систем, які інтегруються на основі законів
інтеграції та їх наслідків за конкретними алгоритмами” [77, с. 175]. Він
передбачає всі  аспекти інтеграції, а саме: внутрішню, зовнішню, змістову і
процесу­альну. Вона дозволяє повною мірою реалізувати принципи науковості та
системності навчання, одночасно підвищуючи його ефективність.
Провідна ідея використання інтегративного підходу полягає у визначенні
передумов формування інтегративного, творчого мислення учнів. Особливе місце в
наших теоретичних напрацюваннях займає дослідження особливостей інтеграції
наукового поняття та його образу як  провідного засобу формування інтегрованих
знань учнів на основі загальноосвітніх і професійних. На нашу думку, важливо
вивчити не лише те, яким чином можна сформувати систему знань з  дисципліни
зовнішніми впливами, але й як вони формуються в психіці учня. Ці дослідження
конкретизуємо на прикладі машинобудівного матеріалознавства та гуманітарних
дисциплін. Для цього необхідно виявити логічні взаємозв’язки між процесами у
природі та суспільстві, техніці й виробництві, місцем і роллю в них людини
стос