РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу
Нами проведено аналіз даних історій хвороб 91 пацієнта з гнійними ускладненнями після ендопротезування кульшового та колінного суглобів, які лікувались в клініці кістково - гнійної хірургії ДУ "ІТО АМН України". Ми провели вивчення таких показників як: локалізація процесу; вік та стать хворого; тип фіксації ендопротеза; терміни, через які виникло нагноєння. Серед 91 хворого було 64 пацієнти з нагноєнням після ендопротезування кульшового та 27 хворих - колінного суглобів (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Розподіл хворих за локалізацією процесу, n=91.
Суглобкульшовийколіннийабс.%абс.%64702730
З ускладненнями в кульшовому суглобі переважали чоловіки - 37 (57,8 %), жінок - 27 (42,2 %). За віком: 13 пацієнтів були від 18 до 44 років, 19 хворих від 45 до 59, ще 19 - від 60 до 70 років, 13 - були віком старше 70 років (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Розподіл хворих з гнійними ускладненнями після ендопротезування кульшового суглоба за віком, n=64.
Кількість хворих, Вікові категорії хворих, рр.18 - 4445 - 5960 - 70Старше 70Абс.13191913%20,329,729,720,3
За типом фіксації компонентів протеза переважали цементні - 48 (75,0 %), безцементних було 16 (25,0 %). За терміном ускладнення визначились майже однакові групи: нагноєння до 3-х міс констатували в 31 (48,0 %) хворого, більше 3-х - у 33 (52,0 %) хворих.
Стосовно ускладнень після ендопротезування колінного суглоба: 13 (48,0 %) було чоловіків, 14 - жінок. За віком переважали групи хворих від 18 до 44 років (перевага в даній віковій групі за рахунок хворих з ендопротезуванням з приводу пухлинних процесів) та старше, ніж 60 років (табл. 2.3).
Таблиця 2.3
Розподіл хворих з гнійними ускладненнями після ендопротезування колінного суглоба за віком, n=27.
Кількість хворих, Вікові категорії хворих, рр.18 - 4445 - 5960 - 70Більш, ніж 70абс.11295%40,77,433,418,5
За типом фіксації компонентів протеза домінували цементні конструкції - 25, безцементні - 2 (табл. 2.4); переважали ранні нагноєння: в термін до 3-х міс - у 19 (63,0 %) хворих, через більший термін - у 8 (37,0 %).
Таблиця 2.4
Розподіл хворих за типом фіксації ендопротеза
СуглобТип фіксаціїВсьогоцементнийбезцементнийКульшовийАбс.481664%7525100КоліннийАбс.25227%92,67,4100 Для досягнення мети роботи та вирішення поставлених завдань з діагностики гнійних ускладнень після ендопротезування кульшового та колінного суглобів використані наступні дослідження.
2.2. Клінічні методи. Під час надходження до відділення в усіх хворих з'ясовували основні скарги, збирали анамнез захворювання і життя, проводили загальний та місцевий огляд.
При з'ясуванні скарг пацієнта звертали увагу на характер та інтенсивність больового синдрому, час його появи, зв'язок болю в ділянці хворого суглоба з рухами і навантаженням. Збір анамнезу включав виявлення імовірних причин і чинників ризику, сприяючих виникненню ускладнення, місце, характер і результат попереднього лікування, наявність супутньої патології.
Під час огляду основну увагу приділяли оцінці загального стану пацієнта, визначали основні порушення зі сторони життєвоважливих органів і систем організму, наявність ознак синдрому системної запальної реакції (ССЗР).
При місцевому обстеженні пацієнта звертали увагу на стан м'яких тканин у ділянці ураження гнійним процесом: набряк, гіперемія, наявність нориць, характер виділень (кількість, колір, запах, консистенція), а також проводили обов'язкове дослідження нориці гудзиковим зондом ("проба зондом" позитивна при його проходженні до кістки або до компонентів ендопротеза та негативна - при знаходженні зонду в м'яких тканинах).
2.3. Рентгенологічні методи. Рентгенівські знімки обох суглобів виконували в прямій та боковій проекціях. Це дозволяло виявити перелом або вивих, протрузію компонентів ендопротеза, а також приблизно визначити об'єм ураження кісткової тканини. Це обстеження з урахуванням клінічних та інструментальних даних дозволяло об'єктивно судити про стабільність або нестабільність конструкції.
Хворим з норицею в обов'язковому порядку виконувалася фістулографію ділянки суглоба з тугим заповненням норицевого ходу контрастною речовиною (використовували 60 % розчин урографіна або ультравіст). При фістулографії контрастну речовину вводили в норицевий хід через канюлю шприца.
Порівняльний аналіз якісно виконаних рентгенівських знімків у поєднанні з фістулографією і рентгенівськими знімками, виконаними відразу після ендопротезування дозволяли нам судити про поширеність гнійного процесу як у м'яких тканинах навколо елементів ендопротеза, так і про об'єм ураження кісткової тканини та стабільності імплантата.
У разі проникнення контрастної речовини уздовж компонента ендопротеза можна з впевненістю говорити про його нестабільність.
2.4. Ультрасонографічні методи. Дослідження проводили з допомогою ультразвукового апарату Simens Sonoline G-50 с лінійним датчиком 3-7,5 мГц. Частоту вибирали в залежності від глибини припустимого процесу. Використовували стандартну методику дослідження, датчик встановлювали сагітально та фронтально по відношенню до патологічного вогнища.
Оцінювали наявність або відсутність порожнин які містять рідину, їх розміри, ехогенність вмісту, наявність включень, наявність та інтенсивність васкуляризації, зв'язок нориць з порожнинами суглобів, розповсюдження гнійного процесу по фасціальним проміжкам.
Обстежено 73 пацієнта з ознаками запального процесу в суглобах та м'яких тканинах. З них 57 пацієнтів після ендопротезування кульшових, та 16 пацієнтів - після ендопротезування колінних суглобів.
2.5. Мікробіологічні та серологічні методи. Для максимально повного обстеження хворих, що поступають на оперативне лікування, у лабораторії розроблена відповідна схема забору матеріалу на мікробіологічне та серол