ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень……………………………………………….с.
Вступ……………………………………………………………….……с. -
Розділ І. Історіографія та джерельна база дослідження ……………с. -
Розділ ІІ. Поляки в Російській імперії напередодні Першої світової
війни………….….…………………………………………………….с. -
Розділ ІІІ. Ставлення польських партій до війни і політики царського уряду в
польському питанні……………………………………………с. -
Розділ IV. Проавстрійська позиція ППС – “Фракції революційної” напередодні та
на початку війни…….с. -
Розділ V. Антивоєнна позиція СДКПіЛ та ППС – лівиці.с. -
Висновки……………………………………………………………с. -
Використані джерела та
літературас. -
Додатки…………………………………………….………………с. -
ВCТУП
Початок ХХ ст. ознаменував собою новий етап у розвитку світового суспільства.
Зростання обсягів промислового виробництва, нові науково-технічні відкриття
спричинилися до того, що високорозвинені європейські країни виробляли значно
більше продукції, ніж її могло спожити населення цих країн. Це, у свою чергу,
збільшувало конкуренцію між виробниками, спонукало їх вступати у монополістичні
об’єднання – картелі, синдикати, трести, – для спільного регулювання цін на
ринку, розподілу доходів, а також змушувало шукати нові ринки збуту за межами
своїх країн. Жорстка економічна конкуренція між найрозвинутішими країнами
неминуче вела до політичної конфронтації. Світ був поділений на сфери
економічного і політичного впливу, і зміни в цей розподіл можна було внести
лише з допомогою зброї.
Бурхливий розвиток промисловості й науки відбувався на фоні загального
пробудження національної свідомості народів Європи. Утворення на карті Європи
незалежних Італії, Болгарії та Балканських держав стало серйозним каталізатором
активізації дій поневолених народів. Цісарські трони під Габсбургами в
Австро-Угорщині та під Романовими у Російській імперії захитались.
Єдиний вихід із цієї ситуації обидва імператори та їх найближче оточення
вбачали у розв’язанні війни, щоб скерувати загальне народне невдоволення у
вигідному для себе руслі – проти військового противника. Окрім того, для
царської Росії переможна війна була єдиним засобом реабілітуватись за ганебну
поразку у війні р. проти Японії і розплатитися кров’ю своїх громадян за
борговими зобов’язаннями перед союзниками – Англією та Францією.
До світової війни готувались усі без винятку розвинуті європейські країни.
Проте ініціатором її розв’язання виступила кайзерівська Німеччина, темпи
економічного розвитку якої на початку ХХ ст. значно перевищували темпи
економічного розвитку Англії, Франції та Російської імперії. Німецька держава
запізнилася на процес розподілу колоній та ринків збуту, і тому правлячі кола
Німеччини не бачили для себе іншого виходу, аніж зі зброєю в руках спробувати
відвоювати собі ласий шматок світового пирога.
Складовими військового успіху Німеччини мали стати: мілітаризована економіка
країни, найбільша у світі густина залізничних та шосейних шляхів сполучення,
передове озброєння і знаменитий німецький вишкіл війська. Окрім того, Німеччина
першою з розвинутих європейських держав завершила технічне переоснащення своєї
армії і єдиною була повною мірою готова до початку воєнних дій у році й
лише шукала зручного приводу, щоб подати себе в очах світової спільноти не
агресором, а “ображеною” стороною. Таким приводом стало вбивство в Сараєві
ерцгерцога Франца-Фердинанда, правонаступника Австро-Угорського престолу.
Основний союзник Німеччини в Європі – Австро-Угорщина – значно поступалась
Німеччині і економічним, і військовим потенціалом, хоча й розраховувала в разі
перемоги в збройному конфлікті на захоплення нових земель на Сході.
Отже, Перша світова війна була неминучою з огляду на глибокі суперечності між
провідними капіталістичними країнами Європи і світу загалом. Ця війна, уперше з
часу трьох поділів Польщі, ставила по різні сторони барикади країни – учасниці
цього поділу. Кордон, що
розділяв Австро-Угорську монархію, Німеччину та
царську Росію, був кордоном, що
розділив на три частини Польщу. Отож польське
питання неминуче мало стати одним з основних у цій війні – з огляду на
геополітичне розміщення земель колишньої Речі Посполитої, чисельність
польського населення і можливе ставлення поляків до участі у збройному
конфлікті на боці однієї з воюючих сторін. Окрім того, війна між
державами-поневолювачами, які з часу трьох поділів Польщі й аж до початку
Першої світової війни виступали єдиним фронтом у польському питанні, давала
польському народові історичний шанс на покращення умов свого існування і
розвитку.
Тому вивчення питання польської присутності на теренах Російської імперії,
програми дій основних польських партій напередодні Першої світової війни, їх
ставлення до питань війни і миру становить значний інтерес як з погляду
історичного дослідження цієї проблеми, так і з точки зору вивчення досвіду
визвольних змагань польського народу за свою незалежність, історична доля якого
впродовж століть була нерозривно пов’язана з українським народом.
Актуальність
- Киев+380960830922