РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ, МЕТОДИ ТА КОНТИНГЕНТ ОБСТЕЖЕНИХ ХВОРИХ
Об'єктом дослідження був клінічний матеріал – випорожнення від хворих з різними
захворюваннями травної системи і практично здорових людей в складі контрольної
групи, експериментальний матеріал – випорожнення і сироватка тварин (білих
мишей). Випорожнення використовували для вивчення мікробного пейзажу кишечника.
Для мікробіологічного дослідження використовували також матеріал, забраний
інтраопераційно – вміст просвіту кишки і слизову оболонку кишки нормальної і
малігнізованої ділянок.
Проведено патоморфологічне дослідження тканини товстої кишки для оцінки ступеня
диференціації атипових клітин епітелію. Підраховували мітотичний індекс. При
цьому зразки фіксувалися як у формаліні, так і в метанолі. Зрізи фарбували за
Грамом-Вайгертом, що давало можливість виявити мікроорганізми, адгезовані на
епітеліальних клітинах.
Таким чином, для проведення наукового дослідження було використано
мікробіологічні, хіміко-аналітичні, морфологічні, а також статистичні методи.
При формуванні дослідних груп хворих діагноз було запозичено з історії хвороби
або амбулаторної карти. Використовували Міжнародну статистичну класифікацію
хвороб та споріднених проблем охорони здоров'я (Десятий перегляд) [266].
Враховували наявність відповідної клінічної картини, морфологічних змін на
основі інструментальних та гістологічних досліджень, результати лабораторного
дослідження [267, 268].
Таблиця 2.1
Об’єм досліджень
Клінічні дослідження
Експериментальні дослідження
Група (діагноз
обстежених осіб)
Кількість
людей
Група
Кількість
Тварин
Пухлини: рак, поліпоз
79
Тварини з карциномою Ерліха
24
Хронічний коліт
170
Тварини, піддані дії метронідазолу
24
Інші хронічні захворювання травної системи
126
Пост медикаментозний
дисбактеріоз
58
Тварини з карциномою Ерліха (+метронідазол)
24
Особи, що приймали урсофальк
32
Тварини з карциномою Ерліха (+урсофальк)
12
Особи, що перебували на санаторно-курортному лікуванні
120
Тварини (+урсофальк)
Контрольна група
52
Моделювання бактеріальних асоціацій в тварин-пухлиноносііїв
72
Всього
637
164
Мікробний пейзаж кишечника організму людини і експериментальних тварин
досліджували класичним методом шляхом кількісного посіву завісини фекалій в
ізотонічному розчині натрію хлориду в розведеннях від 10 -2 до 10 -9 на
стандартні диференційно-діагностичні та селективні поживні середовища [269,
270, 271]. Для ізоляції ентеро-бактерій застосовували комерційні поживні
середовища Плоскірєва, Ендо, Левіна вісмут-сульфіт-агар, стафілококу –
жовтково-сольове середовище, а грибкової мікрофлори – середовище Сабуро.
Мікроорганізми, що дали ріст у вигляді характерних колоній на живильних
середовищах для кишкової групи, відсівалися на середовище Олькеніцького (для
фіксації здатності бактерій розщеплювати глюкозу, лактозу – з утворенням
кислоти чи кислоти і газу-, сечовину), Сімонса (для реєстрації
цитратасимілюючих властивостей) та пробірку з м'ясо-пептонним бульйоном для
виявлення індолу чи сірководню при розкладі білкового субстрату. Подальший
процес ідентифікації ентеробактерій проводили на основі їх біохімічної
активності [272] з допомогою СІП–І і СІП-ІІ та при необхідності біохімічних
ідентифікаційних наборів "Микро-ЛА-Тест" ЭНТЕРО-тест 1 і 2 ("LACHEMA" Брно,
Чехія). Вид мікроорганізму визначали на основі отриманого біохімічного профілю
згідно з визначником Берджі [273]. Наявність золотистого стафілококу
реєстрували по виявленню лецитиназної активності у коків, виділених на
жовтково-сольовому агарі та їх плазмокоагулюючих властивостей, а також за
ферментацією манніту в анаеробних умовах. Для обліку гемолітичних форм бактерій
використовували кров'яний агар, на який висівали 0,01 мл матеріалу в розведенні
10-5. Ріст ентерококів фіксували на кров'яному агарі на основі їх культуральних
та морфологічних властивостей. До бактерій так званої неферментуючої групи
відносили грамвід'ємні палички, виділені на середовищах для кишкових бактерій
та на кров'яному агарі, на основі відсутності гліколітичних та протеолітичних
властивостей, що виявляли на середовищі Олькеницького та з допомогою
ОКСИ-тесту.
Для виділення біфідобактерій і лактобактерій використовували відповідно
піврідкі (0,05%) агаризовані середовища Блаурока (в модифікації Гончарової
Г.І.,1968) і MRS-4 (Ленцнер А.А. і співавт.,1964, 1973), розлиті у пробірки
високим стовпчиком, в які вносили 1мл завісини фекалій у концентраціях 10-7,
10-8, і 10-9. Перед посівом вказані середовища регенерували на водяній бані
протягом 20 хв. Облік росту біфідо- та лактофлори проводили через 24, 48 і 72
год. інкубування у термостаті при температурі 370C. Враховували наявність та
характер росту і морфологічні властивості клітин при їх мікроскопуванні.
Для виділення облігатної анаеробної мікрофлори бактероїдної та клостридіальної
ланок випорожнення забирали окремо [274]. Як транспортне середовище
використовували пептонно-дріжджевий бульйон [275], розлитий у пробірки по 9 мл
і покритий вазеліновим маслом, який перед посівом регенерували на киплячій
водяній бані 20 хв. Матеріал вносили мірною ложкою місткістю близько 1 г на дно
пробірки. При цьому отримана концентрація становила приблизно 10-1. До і після
забору матеріалу пробірку зважували на аналітичній вазі. Якщо кількість
внесеного матеріалу була меншою чи більшою за 1 г, концентрацію завісини
корегували при приготуванні наступних розведень. Не пізніше, як через 30 - 45
хв. після забору матеріалу, отриману завісину фекалій 10 -1 розводили у
пробірках з 10% донорської крові до концент
- Киев+380960830922