Захист дисертації – це ключовий етап здобуття наукового ступеня, але у різних країнах процес може суттєво відрізнятися. Від процедури оцінки до вимог до публікацій – у кожній країні є свої особливості.
США: Дисертація як дослідницький проект
Ступені: PhD (Doctor of Philosophy)
Тривалість: 4–7 років
У США аспіранти зазвичай працюють у тісному контакті з науковим керівником і членами кафедри. Після кількох років досліджень вони проходять кваліфікаційний іспит (comprehensive exam), який підтверджує їхню готовність до написання дисертації. Захист: публічна презентація результатів дослідження перед комісією; дискусія та відповіді на запитання; комісія голосує за результат (pass/fail). Важливо, що у США немає формального “державного” захисту, а ступінь присуджує сам університет.
Велика Британія: Жодних іспитів – лише viva voce
Ступені: PhD, DPhil (аналогічний PhD, використовують в Оксфорді та деяких інших університетах)
Тривалість: 3–4 роки
На відміну від США, у Великій Британії аспіранти не складають проміжних іспитів. Головний акцент робиться на дисертації. Захист (viva voce): закритий усний іспит із двома-трьома незалежними експертами; може тривати кілька годин; важливим є не лише зміст дисертації, а й здатність захищати свої ідеї. Результати viva можуть бути різними: від “без змін” до “переробити та подати заново”.
Німеччина: Традиційний підхід із публічним обговоренням
Ступені: Dr. rer. nat. (наука), Dr. phil. (гуманітарні науки) та ін.
Тривалість: 3–5 років
У Німеччині аспіранти зазвичай працюють над дисертацією індивідуально або в дослідницькій групі без обов’язкових курсів. Захист (Disputation або Rigorosum): публічний виступ із презентацією дисертації; дискусія з комісією, що включає зовнішніх експертів; додатковий усний іспит з профільних дисциплін (не завжди).
Часто після захисту дисертацію треба опублікувати, і лише після цього ступінь офіційно присуджується.
Франція: Хабілітація для викладання
Ступені: Doctorat, Habilitation à diriger des recherches (HDR)
Тривалість: 3–4 роки
Французькі докторанти часто працюють у наукових групах. Основна вимога – значний внесок у науку та публікації. Захист: публічна доповідь перед комісією; обговорення результатів; оцінка наукового рівня здобувача. Для отримання права керувати дисертаціями у Франції потрібно мати не лише PhD, а й додатковий ступінь HDR (Habilitation à diriger des recherches).
Китай: Великий акцент на публікаціях
Ступені: 博士 (Bóshì, PhD)
Тривалість: 3–6 років
У Китаї здобувачі ступеня повинні публікувати свої результати у журналах, що входять до міжнародних баз (Scopus, WoS). Захист: презентація перед комісією; запитання від професорів та експертів; оцінка якості публікацій та їхнього впливу. Якщо у США та Європі більше уваги приділяється новизні досліджень, то в Китаї важлива кількість та рівень публікацій.
Японія: Система рекомендацій
Ступені: 博士 (Hakase, PhD)
Тривалість: 3–5 років
Японські аспіранти часто працюють під керівництвом професора, який має значний вплив на їхню кар’єру. Захист: письмовий звіт про дослідження; публікації у престижних журналах; усний захист перед комісією. Одна з особливостей – рекомендації наукового керівника можуть суттєво вплинути на рішення комісії.
Україна: Поєднання європейських та пострадянських традицій
Ступені: PhD, доктор наук
Тривалість: 4 роки для PhD, додатково 2–5 років для доктора наук
В Україні аспіранти мають складати іспити з філософії, іноземної мови та спеціальності перед захистом дисертації. Захист: презентація перед спеціалізованою вченою радою; запитання від членів ради; публікація результатів у фахових журналах. Останніми роками Україна наближається до європейської моделі, зокрема, перейшла на PhD замість кандидатської дисертації. На нашому сайті ви також можете ознайомитись онлайн із структурою дисертацій різних галузей знань в розділі дисертації скачати безкоштовно.
Отже, у різних країнах існують різні традиції захисту дисертацій: США та Велика Британія: акцент на дискусії та аргументації; Німеччина та Франція: важлива публікація дисертації; Китай та Японія: велике значення мають наукові публікації та репутація керівника; Україна: комбінує європейські та радянські традиції.